Постанова № 20224288, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-9386/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,

за участю представників сторін:

від позивача-не прибув,

від відповідача-не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Кремінського районного центру зайнятості до Комунальної установи «Кремінське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» про стягнення простроченої суми заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2011 Кремінський районний центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунальної установи «Креміське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» про стягнення простроченої суми заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття в якому посилався на таке.

Комунальна установа «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ( далі КУ «ВУВКГ») зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Фонд) у Кремніському районному центрі зайнятості 04.09.1997р. КУ «ВУВКГ» є юридичною особою. КУ «ВУВКГ» не виконало покладені на нього вказаним Законом обовязки по сплаті страхових внесків у звязку з чим виникла заборгованість до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. За період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року була здійснена перевірка щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків о Фонду загальнообовягкового державного соціального страхування України на випадок безробіття головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Кремінського РЦЗ у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339. За результатами перевірок складено акт №63 від 31.08.2011р. За даним актом на кінець перевіряє мого періоду сума заборгованості за платником складає 74265 грн. 81 коп. у т. ч. недоїмка за платником зі сплати страхових внесків 64897 грн. 18 коп., пеня 2948 грн. 20 коп., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав 6420 грн. 43 коп. За період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. підприємство до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було погашено недоїмки у сумі 60,00 грн. та страхових внесків строк сплати яких не настав 200,00 грн.

31.08.2011 р. у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на адресу КУ «ВУВКГ» було направлено рішення від 31.08.2011р. про сплату боргу протягом 10 днів з дня його отримання. Рішення було отримане нарочно головним бухгалтером КУ «ВУВКГ» 31.08.2011р., але заборгованість в сумі 74005,81 грн. не сплачено. Таким чином, відповідно до розрахунку суми недоїмки та пені із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. незаявленою до суду залишається сума заборгованості у розмірі 9823,94 грн., в т.ч. недоїмка 2960,49.,пеня 643,02 грн.,сума страхових внесків , строк сплати яких настав 6220,43 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку слухання справи факсом на адресу суду надіслав клопотання №17/7-1707 від 09.12.2011, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.19 Закону України “Про зайнятість населення”Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обовязкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Комунальна установа «Кремнське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» зареєстрований в Кремінському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що підтверджується відповідною заявою про реєстрацію №291117 від 04.09.1997 (аркуш справи 8), внесений до Єдиного державного підприємства підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 20160935) (аркуш справи 9).

31 серпня 2011 року Кремінським районним центром зайнятості Луганської області проведено перевірку Комунальна установа «Кремнське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, якою встановлено наявність у відповідача простроченої заборгованості в сумі 74005,81грн. в тому чіслі пеня в сумі 2948,20грн., вказане було зафіксовано актом перевірки № 63 від 31.08.2011 (аркуші справи 11-12).

На підставі зазначеного акту перевірки 31 серпня 2011 року заступником директора Кремінського районного центру зайнятості Луганської області відносно Комунальна установа «Кремнське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» прийнято рішення №4 про стягнення донарахованих сум страхових внесків та застосування фінансових санкцій в розмірі 74005,81 грн., втому числі пені 2948,20 грн. (аркуш справи 16).

До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на час виникнення у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків, яка є предметом розгляду в даній адміністративній справі, спеціальним законом, який визначав правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття був Закон України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02 березня 2000 року №1533-III.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

Згідно ст.34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобовязаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Згідно із п.2 ст.35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування”№2213 -111 від 11.01.2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття”, зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені.

Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 9823,94 грн. не має.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Кремінського районного центру зайнятості Луганської області до Комунальна установа «Кремінське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 9823,94грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кремінського районного центру зайнятості до Комунальної установи «Кремінське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства» про стягнення простроченої суми заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної установи Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, код ЄДРПОУ 20160935, 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Дзержинського, 2а, на користь Кремінського районного центру зайнятості Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, код ЄДРПОУ 13392728, 92900, Луганська область, м. Кремінна, пл. Красна, 6б, заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 9823,94 грн.,(девять тисяч вісімсот двадцять три грн.., 94 коп.) в т.ч. недоїмка -2960 грн. 49 коп.,пеня 643 грн. 02 коп. сума страхових внесків, строк сплати яких не настав 6220 грн. 43 коп.), що утворилася за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана протягом пяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

СуддяК.Ю. Широка