Постанова № 20224025, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-11165/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання: Калашнікові Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Андроша А.А.,

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1729,80 грн., -

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1729,80 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як субєкт підприємницької діяльності фізична особа. В УПФУ в м. Алчевську відповідач зареєстрована як платник страхових внесків. Відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. В порушення п.1 ст.19, п.2 та п.6 ст.20 Закону № 1058, п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 ЗУ від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач не в повному обсязі сплатив страхові внески. Станом на 21.11.2011 року розмір недоїмки становить 1729,80грн. Відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058 УПФУ в м. Алчевську відповідачу була направлена вимога про сплату боргу № Ф-846 від 06.06.2011 року на суму 1729,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не зявився, про дату, час слухання справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості по страховим внескам є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи ”.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення ” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення ” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідача - ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як субєкт підприємницької діяльності фізична особа за № 20185674Ф0021188 від 27.10.2000 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (а.с.4).

Відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області, про що свідчить заява відповідача від 07.11.2000 року (а.с. 6).

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа-підприємець повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями зі сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік ” та “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 21.11.2011 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1729,80 грн. (а.с.8).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни не сплачена.

УПФУ в м. Алчевську Луганської області відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” відповідачу була надіслана вимога № Ф 846 від 06.06.2011 року на суму 1729,80 грн.(а.с.7).

Вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області відповідач не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1729,80 грн. не сплатив, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись пунктом 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення ” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ”, статтями 14, 15, 17, 18, 20, 106, підпунктом 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1729,80 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1729,80 грн. (одна тисяча сімсот двадцять девять гривень 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16 грудня 2011 року.

СуддяІ.В.Тихонов