Рішення № 20222961, 28.09.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

                                                                                          Справа № 2-451/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011                                                                       м. Маріуполь                               

Приморський районний суд у складі:

головуючого –судді Лузана В.В.

                                         при секретарі - Маврові Д.В.

з участю представника позивача –ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

співвідповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої ділянки, співвідповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010р. Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила зобов*язати його звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0020 га, яка знаходиться під самовільно зведеним гаражем, прибудованим до зазначеної квартири, знести браму довжиною 3,3 м біля цієї квартири, а також звільнити земельну ділянку такою ж площею під розміщення подвір*я з огорожею біля квартири № 11 цього будинку.

Ухвалою суду від 21.09.2011р. в якості співвідповідачів у справі були залучені ОСОБА_3, ОСОБА_5 –мешканці квартири № 6, а також ОСОБА_4, яка зареєстрована за вказаною адресою.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що під час проведення у лютому 2010р. Відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради перевірки додержання вимог земельного законодавства, було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв зазначені земельні ділянки надворі спільного користування багатоквартирного будинку, розмістивши на них гараж, подвір*я з огорожею, браму та використовує без відповідного дозволу. Просила зобов*язати відповідача та співвідповідачів звільнити земельні ділянки шляхом приведення у первинний стан, знести браму, а також покласти на них судові витрати, від сплати яких позивач звільнений при зверненні з позовом.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що гараж до квартири № 6, в якій він зареєстрований та мешкає, був збудований більш 20 років тому його батьком на місці, де знаходилась прибудова до цієї квартири та займає площу 20 м.кв. На теперішній час він користується цим гаражем, т.я. в ньому зберігає машину. Гараж є самовільно зведеною будівлею та до експлуатації не приймався, т.я. земельна ділянка під його будівництво не відводилась, у зв*язку з чим виконкомом було відмовлено в прийнятті гаража до експлуатації разом з самовільно реконструйованою квартирою. Брама, яка встановлена між квартирою № 6 та сусіднім гаражем, також встановлена його батьком декілька років тому без відповідного дозволу. Друга земельна ділянка площею 20 м.кв. з огорожею прилягає до квартири № 11, власником якої він є. Огорожа цієї ділянки була встановлена також біля 20 років тому попереднім власником квартири –його бабусею. Дозволу на її встановлення також не має. Просив відмовити в позові з урахуванням тієї обставини, що на теперішній час судом розглядається позов співвласників будинку № 18 про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою відповідно до часток у будинку.

Співвідповідач ОСОБА_3 позов не визнав, однак не заперечував проти того факту, що гараж збудував самовільно на землі спільного користування, що належить позивачу без відповідного дозволу та відводу землі. Цим гаражем він користується разом з сином –відповідачем по справі. Також між квартирою та гаражем літ. Н-1 встановив металеву браму з калиткою замість раніше існуючої дерев*яної брами. Інша спірна ділянка площею 20 м.кв. прилягає до квартири № 11 та огорожа біля неї також встановлена більше 20 років тому. Просив відмовити в позові за тими ж підставами, що й відповідач.

Співвідповідачка ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, гараж був збудований співвідповідачем ОСОБА_3 більше 20 років тому під час спільного життя та займає площу 20 м.кв. Вона в цій квартирі не мешкає та гаражем не користується. Однак в квартирі № 6 є її частка як співвласника, правовстановлюючі документи на яку відсутні у зв*язку з тим, що квартира самовільно переобладнана.

Від співвідповідача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав та на підставі наступних норм закону.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни... набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок –будь-які, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлений той факт, що відповідачі ОСОБА_5 користувалися земельною ділянкою, на якій розташована квартира АДРЕСА_2. До однієї зі стін цієї квартири самовільно прибудований гараж площею 20 м.кв. на земельній ділянці, що відноситься до земель житлової та громадської забудови та належить територіальній громаді м. Маріуполя в особі позивача. Відповідного рішення міської ради на надання цієї ділянки під забудову не має. Крім того, між квартирою 6 та гаражем літ. Н-1 власника іншої квартири встановлена металева брама на землі міської ради. Також поблизу кв. № 6 встановлена огорожа частки земельної ділянки площею 20 м.кв., що також належить міській раді. Відповідач та співвідповідачі не заперечують того факту, що право користування цими земельними ділянками в них відсутнє.

Крім того, факт порушення порядку землекористування відповідачами встановлено проведеною у лютому 2010р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради перевіркою додержання вимог земельного законодавства. Після того, як відповідачі був виданий припис про усунення порушень від 15.02.2010р., ним відповідні порушення усунені не були, документи на право користування оформлені не були.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а самовільно зайнята відповідачем та співвідповідачем № 1 ділянка –звільненню з приведенням у придатний для використання стан, шляхом зносу гаража, який зведений на цій ділянці, а також металевої брами.

Відповідача також слід зобов*язати звільнити другу земельну ділянку біля квартири № 6, власником якої він є, шляхом зносу огорожи.

Оскільки співвідповідачі № 2, 3 відношення до порушень не мають, такі обов*язки на них не покладаються.

З відповідача та співвідповідача № 1 слід стягнути судові витрати, від сплати яких позивач звільнений при подачі позову, а саме: судовий збір в сумі 8.50 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. на користь держави у відповідних долях.

Керуючись ст. 15, 60, 88, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 12, 38, 116, 125-126, 212 ЗК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Маріупольської міської ради задовольнити повністю.

Зобов*язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0020 га, на якій знаходиться гараж, розташовану АДРЕСА_3 в Приморському районі м. Маріуполя, привести її у придатний для використання стан, шляхом зносу гаража з вказаної площі ділянки, а також зносу брами довжиною 3,3 м. між квартирою № 6 та гаражем літ. Н-1.

Зобов*язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0020 га, на якій розміщено підвір*я з огорожею, розташовану АДРЕСА_3 в Приморському районі м. Маріуполя, привести її у придатний для використання стан шляхом зносу огорожи.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) у розмірі 8,50 грн. в рівних частках, тобто по 4,25 грн. з кожного та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (отримувач Місцевий бюджет Приморського району, ОКПО 34686537, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31210259700055) у сумі 37 грн. в рівних частках, тобто по 18,50 грн. з кожного.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Лузан В. В.