Постанова № 20222265, 09.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року 9553/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Савранчук А.В.,

представник позивача Уткіна О.О.,

представник відповідача Чепела М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

до

проВійськової частини А-0543

стягнення заборгованості у сумі 45 638 грн 15 коп.

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 р. Ніжинська обєднана державна податкова інспекція Київської області (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини А-0543 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 45 638 грн 15 коп.

У судовому засіданні 17 лютого 2011 р. представником позивача подані додаткові пояснення до адміністративного позову (а.с. 94-96).

25 січня та 9 березня 2011 р. представником відповідача були подані заперечення на позовну заяву та пояснення у справі (а.с. 41-43, 106-109).

У судове засідання 9 березня 2011 р. зявилися представники сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено податок з власників транспортних засобів.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що відповідач є державною установою (форма власності ? державна), а, отже, закріплені за ним транспортні засоби є державною власністю та належать відповідачу лише на праві оперативного управління. Оскільки відповідач не є власником зазначених транспортних засобів та не здійснював їх реєстрацію, він не зобовязаний сплачувати податок з власників транспортних засобів.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив таке.

18 травня 1999 р. відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 68/06 (а.с. 9) та має філію, яка взята на облік платника податків з 22 грудня 2008 р. за № 7666, що підтверджується відповідною довідкою від 22 грудня 2008 р. № 7666 та реєстраційною заявою платника податків (а.с. 61-62).

Військову частину А-2574 (попередник позивача) було взято на облік платника податків позивачем 17 листопада 1997 р. за № 125, що підтверджується довідкою від 28 березня 2008 р. № 548/29-008 (а.с. 8).

У період з 5 по 11 вересня 2008 р. позивачем була проведена перевірка військової частини А-2574, за результатами якої 16 вересня 2008 р. складено акт перевірки № 1130/23-07974159 (далі акт перевірки) (а.с. 77-86).

Згідно з названим актом перевіряючими встановлені порушення ст. ст. 1, 2, 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11 грудня 1991 р. № 1963-ХІІ (далі Закон № 1963-ХІІ), а саме, заниження податкового зобовязання за 1-2 квартали 2008 р. на суму 1854 грн 50 коп. (а.с. 85 на звороті).

29 вересня 2008 р., на підставі акта перевірки, позивачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000511730/0, яке військовою частиною А-2574 було отримано 1 жовтня 2008 р. (а.с. 105 на звороті).

Зокрема, цим повідомленням-рішенням військовій частині А-2574 було визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 1854 грн 50 коп., за штрафними санкціями 927 грн 25 коп. (а.с. 51), крім того, 2 грудня 2008 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000511730/1 на зазначену суму (а.с. 12).

6 листопада та 17 грудня 2008 р. відповідачу були надіслані перша та друга податкові вимоги № 1/221 та № 2/260, згідно з якими сума узгодженого податкового зобовязання складає 16135 грн 90 коп., та які були вручені представнику відповідача 14 листопада та 25 грудня 2008 р. (а.с. 20).

Відповідно до директиви Міністра оборони України від 8 травня 2008 р. № Д-322/1/06, ліквідаційного акту від 30 жовтня 2008 р. та довідки від 30 жовтня 2008 р. № 330/6/3724 військову частину А-2574 було ліквідовано, а її правонаступником визначено військову частину А-0543 (а.с. 67-71).

26 січня 2009 р. позивачем було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків (відповідача у даній справі) в рахунок погашення його податкового боргу № 430 (а.с. 19).

У звязку з несплатою зазначених у повідомленнях-рішеннях № 0000511730/0 та № 0000511730/1 сум, позивачем подано даний адміністративний позов.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 1963-ХІІ, Законом України «Про Збройні Сили України»від 6 грудня 1991 р. № 1934-ХІІ (далі Закон № 1934-ХІІ) та Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»від 21 вересня 1999 р. № 1075 (далі Закон № 1075-ХІV).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1963-ХІІ платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі податок з власників транспортних засобів) є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону № 1934-ХІІ земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону № 1075-ХІV військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Наявні матеріали справи свідчать, що сума позову складається з сум, визначених у:

- податковому повідомленні-рішенні від 29 вересня 2008 р. № 0000511730/0 на суму 2781 грн 75 коп. (за основним платежем 1854 грн 50 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 927 грн 25 коп.) (а.с. 51);

- розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, поданому військовою частиною А-2574 (до її ліквідації) № 4685 від 25 лютого 2008 р. та уточненому розрахунку від 28 жовтня 2008 № 35689, зокрема за 2 квартал 2008 р. 3532 грн 00 коп., за 3 квартал 4460 грн 00 коп. (а.с. 15, 14);

- розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, поданого філією відповідача 26 лютого 2009 р. № 4921 на загальну суму 21 258 грн 00 коп. (а.с. 13);

- розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, поданого філією відповідача 10 лютого 2010 р. № 3652 за 1-3 квартали 2010 р. на суму 13560 грн 00 коп. (а.с. 17).

Як вже зазначалося, податкові повідомлення-рішення № 0000511730/0 та № 0000511730/1 були винесені стосовно військової частини А-2574 (попередник позивача) за порушення вимог ст. ст. 1, 2, 5 Закону № 1963-ХІІ.

Названими нормами дано визначення відповідно платника податку з власників транспортних засобів (ст. 1), наведено перелік обєктів оподаткування (ст. 2) та визначено строки сплати податку (ст. 5).

Як убачається з акта перевірки, станом на 1 січня 2008 р. 20 одиниць транспортних засобів «обліковувалися»за військовою частиною А-2574 (яку було ліквідовано 30 жовтня 2008 р. (а.с. 67-70).

Згідно з нарядом № 311/3/4/281 військова частина А-2574 передала, а військова частина А-0543 отримала 15 одиниць транспортних засобів (а.с. 66), згідно з нарядом від 5 січня 2009 р. № 795 2 одиниці транспортних засобів (а.с. 65).

Наведене свідчить, що відповідач та військова частина А-2574 є (була) державною установою Міністерства оборони України, яка повністю фінансується (фінансувалася) з державного бюджету та використовує (використовувала) закріплене за нею військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Згідно з листом Реєстраційно-екзаменаційного відділення УДАЇ УМВС України в Чернігівській області від 22 січня 2010 р. № 8/7-80 за відповідачем та його філією зареєстрованих транспортних засобів не значиться (а.с. 18).

Згідно з п. 1.5 Положення про філію військової частини А-0543 в м. Ніжині, філія здійснює свою діяльність виключно від імені юридичної особи (відповідача), а, отже, не є юридичною особою в розумінні ст. 1 Закону № 1963-ХІІ.

Згідно з довідкою від 25 квітня 2006 р. № 68/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, відповідач є юридичною особою, організаційно-правова форма установа, орган управління Міністерство оборони України, форма власності державна, вид діяльності оборона.

Наведене свідчить, що відповідач не є власником транспортних засобів, які ним було отримано від військової частини А-2574, а, отже, не може розпоряджатися транспортними засобами на власний розсуд, оскільки зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що відповідач та його філія (в якій транспортні засоби перебувають на праві оперативного управління) не є власниками транспортних засобів та не здійснювали їх реєстрацію у Державній автомобільній інспекції, він не є платником податку з власників транспортних засобів у розумінні ст. 1 Закону № 1963-ХІІ.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, отже, не підлягають задоволенню.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання позиача на наявність розрахунків сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (далі розрахунок), якими військовою частиною А-2574 та філією відповідача самостійно визначено податкове зобовязання. Зокрема, на поданий 25 лютого 2008 р. військовою частиною А-2574 загальний розрахунок № 4685 на 2008 р. ( на суму 14129 грн 00 коп.), на уточнений 28 жовтня 2008 р. розрахунок № 35681 (на суму та 17839 грн 00 коп.) (а.с. 14-15), а також на загальний розрахунок філії відповідача від 26 лютого 2009 р. на 2009 р. № 4921 (на суму 21258 грн 00 коп.) і загальний розрахунок від 10 лютого 2010 р. № 3652 на 2010 р. ( на суму 18080 грн 00 коп.) (а.с. 13, 17), оскільки наявність перелічених розрахунків не може бути підставою для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Військової частини А-0543 про стягнення заборгованості у сумі 45638 грн 15 коп. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 14 березня 2011р.

Суддя О.І. Виноградова