Постанова № 20221500, 23.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року 2а-1989/11/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

час прийняття постанови: 13 год. 23 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Леонтович А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БОНК»

Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БОНК»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними дії щодо невизнання поданої 27.01.2011р. податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та скасування податкове-повідомлення рішення від 04.04.2011р. № 0001541500.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23 травня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, зокрема, зазначив, що декларація з податку на прибуток підприємств за 2010 рік не відповідає вимогам пункту 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, а саме, в податковій декларації не зазначено повну назву підприємства.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БОНК»(код ЄДРПОУ 34278775) зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа Іванківською районною державною адміністрацією в Київській області 7 грудня 2006 року.

Як платник податків та зборів позивач взятий на облік в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції в Київській області 21 червня 2006 року та є платником податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 січня 2011 року позивачем до Іванівської МДПІ в Київській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Відповідно до листа Іванківської МДПІ в Київській області № 457/10/28-008 від 03.02.2011р. «Про невизнання як податкової звітності»податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2010 рік не визнана як податкова декларація та запропоновано позивачу надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

1 квітня 2011року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «КОМПАНІЯ БОНК», за результатами якої складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 01.04.2011р. № 332/15/34278775 (далі по тексту акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення: підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року та пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року, а саме, невчасне подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

З урахуванням наведеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 квітня 2011 року № 0001541500, яким визначено податкове зобовязання в розмірі 170 грн.

Листом Іванківської МДПІ в Київській області № 1304/10/15-115 від 04.04.2011р. надіслано позивачу акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 01.04.2011р. № 332/15/34278775 та податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011р. № 0001541500.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (далі по тексту Податковий кодекс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманогота/або сплаченогоподатку.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповіднихподаткутазбору.

Податкова декларація згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

З огляду на те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2010 рік містить всі обовязкові реквізити та скріплена печаткою підприємства позивача, вона відповідає вимогам чинного законодавства України.

Отже з таких підстав, факти невідповідності податкової декларації відсутні, а тому вона підлягає до визнання як такої, що була подана в установлені діючим законодавством строки.

Податкова декларація згідно з пунктом 49.1. статті 49 Податкового кодексу подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 вищезазначеної статті Податкового кодексу податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осібупорядку,визначеномузаконодавством. Як встановлено судом, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік надіслано позивачем поштою та отримано відповідачем 01.02.2011 року про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно з пунктом 49.8. статті 49 Податкового кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.11. статті 49 Податкового кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такоївідмови.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що лист контролюючого органу «Про невизнання як податкової звітності», надісланий позивачу 03.02.2011р., не є відмовою в розумінні приписів статті 49 Податкового кодексу та носить більш рекомендований ніж імперативний характер.

Крім того, суд не приймає до уваги твердженням відповідача, щодо того, що повне найменування платника податків має обовязково містити повну назву організаційно-правової форми підприємства, оскільки графа 3 декларації з податку на прибуток підприємства зобовязує вказати повну назву платника, яку позивач зазначив.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Іванківська МДПІ в Київській області при проведенні перевірки з питань своєчасності подання податкової звітності керувалась нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, які втратили чинність 1 січня 2011 року, у звязку з набранням чинності Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

За наведених обставин та правових норм, невизнання податкової декларації з підстав, що викладені у листі Іванківської МДПІ в Київській області № 457/10/28-008 від 03.02.2011р. та як наслідок проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011р. № 0001541500 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, суд вважає неправомірним.

Проаналізувавши норми чинного законодавства суд вважає, що позивач виконав всі вимоги, передбачені законодавством щодо складання, відображення обов'язкових реквізитів та подання зазначеної декларації, що дає можливість ідентифікувати її як податкову декларацію, подану позивачем, а також дає підстави для визнання її дійсним документом, що має юридичну силу, а отже податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011р. № 0001541500 щодо застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік не ґрунтується на вимогах законодавства та прийнято без врахування фактичних обставин.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що Іванківською МДПІ в Київській області не доведено правомірність дій щодо невизнання декларації ТОВ «КОМПАНІЯ БОНК»з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011р. № 0001541500 про застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності в розмірі 170,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БОНК»державне мито в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 травня 2011 року.