Постанова № 20221521, 16.11.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року 2а-4306/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Данилюка Д.В., Гончарова Н.В., Прадіда С.В.

представника відповідача 1: Шапіло І.А.

представника відповідача 2: Кошового С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії та стягнення суми податку на додану вартість , що підлягає відшкодуванню, -

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Київській області (надалі відповідач 2), в якому просить (з урахуванням заяв про зміну та уточнення позовних вимог) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, що полягає у ненадані до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 5734844,03 грн.; зобовязати відповідача 1 та 2 вчинити дії, а саме: зобовязати відповідача 1 подати до відповідача 2 висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 5734844,03 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2008 року, у сумі 5734844,03 грн. та витрати на оплату судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що позивачем подано до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 22935154,00 грн.

Однак зазначив, що на день звернення до суду зазначені суми відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача надійшли частково, залишок невідшкодованого податку складає 5734844,03 грн.

На думку позивача в результаті протиправної бездіяльності відповідачів було порушено його законне право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в звязку з надмірною сплатою цього податку.

В судовому засіданні представники позивача позов з урахуванням уточнень підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечив та в обґрунтування вказав, що відповідальними посадовими особами відповідача 1 31.03.2009 за № 18 було складено довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки. На підставі даної довідки відповідачем 1 було сформовано висновок № 239 від 14.04.2009 про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 22935154,00 грн., тобто на всю суму заявленого в декларації позивачем відшкодування податку на додану вартість.

Також зазначив, що листом від 14.04.2009 № 1938/10/19 відповідач 1 даний висновок разом з реєстром передав для виконання до Бориспільського Управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Київські області.

Вважає, що вищевказане свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області.

Представник відповідач 2 в судовому засіданні проти позову заперечив та в обґрунтування зазначив, що Головне управління Державного казначейства України у Київській області підтверджує, що реєстр та висновок відповідача 1 від 14.04.2009 за декларацією за грудень 2008 року в сумі 22935154,00 грн. надійшов 15.04.2009 та взятий на облік. Але на час розгляду даної справи у суді до відповідача 2 узгоджена з Державною податковою адміністрацією України інформація щодо спірної суми, яка є предметом розгляду даної справи не надходила взагалі, отже на думку відповідача 2 жодних підставі для здійснення бюджетного відшкодування у них не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та представника відповідача 1, 2, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 13582425 від 09.06.2003 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість визначав Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі Закон № 168).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, вхідний від 20.01.2009 № 43949, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 22935154,00 грн. Вказана сума відшкодована частково.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог Закону № 168 Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період за листопад 2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено Довідку від 31.03.009 № 177/23-1/20048090 про підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки (для включення до 3 графи реєстру), тобто було підтверджено заявлену позивачем суму відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до норми Закону № 168 податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі Довідки від 31.03.009 № 177/23-1/20048090 відповідачем 1 було сформовано висновок № 239 від 14.04.2009 про відшкодування податку на додану вартість в розмірі 22935154,00 грн., тобто на всю суму заявленого в декларації позивачем відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до листа від 14.04.2009 № 1938/10/19, що міститься в матеріалах справи, Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області даний висновок разом з реєстром передано для виконання до Бориспільського Управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Київські області.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства у відповідності до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, згідно вищевказаних норм Закону № 168 вбачається, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідачем 1 фактично підтверджено правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі, що визначена декларацією за грудень 2008 року, доказів про невідповідність заявлених до відшкодування сум відповідачем не подано, а тому суд вважає, що сума, вказана позивачем, підлягає стягненню.

Щодо вимоги позивача про зобовязання Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області подати до Головного управління Державного казначейства України у Київській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за грудень 2008 року вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 за № 209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаному у висновку чи рішенні суду.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обовязкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні» покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У Законі № 168 не обумовлено здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявності в органу Державного казначейства висновку податкового органу. У вищевказаному Порядку платники податку не вважаються субєктами відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, оскільки згідно з цим Порядком такий висновок надається органом державної податкової служби органу Державного казначейства, а не платнику податків.

Крім того, в матеріалах справи містять докази складання та направлення висновку про суми відшкодування податку на додану вартість відповідачу 2.

За вказаних обставин суд вважає, що задоволенню вказана вимога не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (ідентифікаційний номер 20048090, п\р 26004057003156 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 5734844 (пять мільйонів сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 03 коп., стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» сплачений судовий збір в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22 листопада 2011 року.