Постанова № 20212872, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21261/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 34 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивача:Ложков О.Б., Мельник Т.М., Сергєєва В.В.,

представника відповідача: Сєвідова К.М., Платохіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСМ-1» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСМ-1» (далі ТОВ «ФСМ-1», Товариство ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом на підставі акту від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ФСМ-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 07.10.2011 року № 0001442341 , яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 717849,00грн. в т.ч. за основним платежем 574279,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 143570,00 грн.;

- від 07.10.2011 року № 0001452341, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 901996,00 грн. в т.ч. за основним платежем 721597,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 180399,00 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями податкового органу, вказуючи на те, що висновок відповідача про порушення позивачем ч.4 п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на 721597,00 грн. та п.п. 7.4.1, абз. 1 п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 574279,00 грн. здійснений з посиланням на укладання нікчемного правочину з контрагентом ПП «Будмашпром-07» (код за ЄДРПОУ 34579969) через що відповідач вважає, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету, а вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних.

Такі висновки відповідача позивач вважає необґрунтованими, не доведеними належними доказами, а визначення суми податкових зобовязань вважає здійсненим безпідставно та неправомірно. Відповідачу в ході перевірки були надані усі первинні документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, висновки про те, що операції не мали реального характеру та не були призначені для використання у власній господарської діяльності, є припущенням та не підтверджується належними доказами.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що ДПІ у Ленінському районі м.Донецька актом перевірки ТОВ «ФСМ-1» від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 року встановлені порушення:

- п.п 7.4.1, абз.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 574 279,00 грн.;

- ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 721 597 грн.

Підставою для висновків в акті про порушення податкового законодавства став висновок податкового органу про укладання нікчемного правочину позивача з контрагентом ПП «Будмашпром-07» (код за ЄДРПОУ 34579969) через що відповідач вважає, що Товариством «ФСМ-1» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету, а вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних.

Вважає, що спірні податкові повідомлення рішення від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволені позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСМ-1» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради від 15.12.1999р. Свідоцтво про державну реєстрацію № 1266107000 від 29.12.1995р., код форми власності 10 приватна без підпорядкування.

Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 30672578. Місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 83005, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Світлоградська, 41. Взято на податковий облік у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька 24.12.1999р. за № 3365. У періоді, за який проводилась перевірка, підприємство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтв від 06.02.2001р. №8162903 та від 08.01.2002 р. №8165535

Відповідач Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Донецька було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «ФСМ-1» (ЄДРПОУ35375117) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р.за результатами якої було складено акт від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578.

Згідно висновків акту, ТОВ «ФСМ-1» порушено:

- п. п. 7.4.1, абз. 1 п.п 7.4.5 п 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартісь всього на суму 2 300 235 грн.,

- ч. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) ТОВ «ФСМ 1» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 717 849 грн.

27.09.2011 року ТОВ «ТОВ «ФСМ-1» звернулось до ДПІ у Ленінському районі м.Донецька із запереченнями до акту № 2349/23-1/30672578, та просило за наслідками розгляду скарги скласти обґрунтований висновок, який врахувати при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

За наслідками розгляду заперечень, ДПІ у Ленінському районі м.Донецька із внесло зміни до акту № 2349/23-1/30672578 від 08.09.2011р., виклавши висновки акту у наступній редакції - Рішення про донарахування зобовязань по акту ТОВ «ТОВ «ФСМ-1» буде прийняте по постачальнику ПП «Будпроммаш 07»:

- ч. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) ТОВ «ФСМ 1» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 721597 грн.;

- п. п. 7.4.1, абз. 1 п.п 7.4.5 п 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартісь всього на суму 574279 грн.

На підставі виявлених у ході перевірки та викладених в акті порушень, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька складено податкові повідомлення рішення від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341.

Спірні податкові повідомлення рішення прийняті згідно статті 54 Податкового кодексу України на підставі зазначеного акту перевірки і стосуються визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість .

Як вбачається з Акту перевірки від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341 стали висновки податкової інспекції про:

1) порушення пункту - ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 721 597 грн.

2) порушення - п.п 7.4.1, абз.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 574 279,00 грн.;

Не погодившись з рішеннями субєкта владних повноважень ТОВ «ФСМ-1» звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341.

Проблемою даного спору є визначення правомірності дій податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень, яким ТОВ «ФСМ-1» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 717849,00грн та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 901996,00 грн.

По спірному податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2011 року № 0001452341.

Наведеним спірним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 901996,00 грн. в т.ч. за основним платежем 721597,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 180399,00 грн.

Збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено внаслідок висновку відповідача про порушення ТОВ «ФСМ-1» пункту ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 зазначається, що за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. ТОВ «ФСМ 1» задекларовано валові витрати з урахуванням уточнюючих розрахунків у сумі 33 538 098 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. встановлено завищення валових витрат на суму 2886389 грн. у т.ч.: 1 п/р 2008р. 1000 299 грн., 9 м-в 2008р. - 2886 389 грн., 2008р. 2886389 грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.04.2008р. по 31.03.2010р. у загальній сумі 30881 508 грн. встановлено, що ТОВ «ФСМ 1» здійснював операції по придбанню будівельних матеріалів, субпідрядні роботи, запасних частин, палива для власного виробництва та інші послуги.

Згідно висновку ДПІ, перевіркою встановлено завищення показника задекларованого ТОВ «ФСМ 1» у рядку 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.112 2886389 грн. у т.ч.: 1 п/р 2008р. 1000 299 грн., 9 м-в 2008р. - 2886 389 грн., 2008р. 2886389 грн. на порушення ч. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) документально не підтверджені витрати на 2886389 грн.

Зокрема відповідач зазначає, що позивачем за угодами з ПП «Будмашпром 07» порушено ч. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «ФСМ 1» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 721597 грн.

Судом встановлено, що 01.02.2008року між ТОВ «ФСМ 1» (замовник) та ПП «Будпроммаш 07» (підрядник) укладено договір підряду №01/08-1 (далі договір). Згідно договору підрядник зобовязується на свій ризик, своїми силами виконати та здати замовнику в установлений договором строк ремонтно-будівельні роботи будівель та внутрішніх приміщень (п.1.2). Обєми робіт визначаються кошторисом та уточнюються у процесі роботи. (п.3.2) Роботи виконуються із матеріалів, що придбані замовником за рахунок власних коштів, але з застосуванням обладнання та інструментів підрядника (п.4.1.) Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно кошторису. Загальна сума договору вказана у додатках, які є невідємною частиною цього Договору. (п.5.1) Термін оплати: у термін 10-ти банківських днів з моменту підписання акту прийомки виконаних робіт (форми 2). (п.6.1.)

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008. (п.10.1)

Додатковою угодою від 01.04.2008 №2 до договору від 01.02.2008 №01/08-1 сторони прийшли до згоди про змінення форми. Оплата може здійснюватись шляхом видачі векселів.

ПП «Будпроммаш 07» на адресу ТОВ «ФСМ 1» були виписані наступні акти виконаних робіт:

№11 від 30.04.2008р. -Кап. ремонт по утеплюванню стін жилого будинку №11 по вул. Комуністична, на суму125148,92грн.;

№2/9 від 30.05.2008р.- Поточний ремонт фасаду будівлі ДШС №11, на суму 26971,67грн.;

№1/6 від 30.05.2008р.- Кап. ремонт приміщення і покрівлі Обл. СЕС , на суму 32387,49грн.;

№1/27 від 30.05.2008р.- Кап. ремонт адмін. будівлі ВАТ «Укрвуглеснаб» на суму 314738,40грн.;

- Кап. ремонт по утеплюванню стін жилого будинку №14 по вул. Комуністична ) на суму 200471,84 (Разом 2 квартал 2008 року на загальну суму 699718,32 грн.)

№1/15 (Без дати) - Кап. ремонт приміщення і покрівлі Обл. СЕС) на суму 53277,17грн.,

б/н (Без дати) - Вантажно розвантажувальні роботи для ТОВ «Стиролбуд монтаж» на суму 40000,00грн.

9/1 (Без дати) -Кап. ремонт жилого будинку №33 по вул. Ватутіна на суму 265315,48грн.;

1/7 (Без дати) -Ремонтно-будівельні роботи по реконструкції Артемівського міського центру зайнятості на суму 199593,84грн.;

6/3 (Без дати) -Кап. ремонт гуртожитку №5 ДонНУЕТ на суму 45596,87грн.;

1/1 (Без дати) -Кап. ремонт будівлі 3 ВГСО на суму162858,17грн.;

23/1 від 28.08.2008р. -Кап. ремонт адмін. будівлі ВАТ «Укрвуглеснаб» на суму 180357,60грн.

3/1 від 30.09.2008р. -Ремонтно-будівельні роботи по реконструкції Артемівського міського центру зайнятості на суму 44056,86грн.;

7/1 від 30.09.2008р. -Кап. ремонт жилого будинку №13 по вул. Россашанского на суму 56526,42грн.;

1/13/1 від 30.09.2008р. -Кап. ремонт жилого будинку №1 по пер. Гражданський на суму 74472,02грн.;

1/6/2 від 30.09.2008р. -Кап. ремонт адмін. будівлі ВАТ «Укрвуглеснаб» на суму 27414,00грн. Разом 3 квартал 2008 на суму 1149468,50 грн.

01.02.2008 року між ТОВ «ФСМ 1» (найманець) та ПП «Будпроммаш 07» (наймодавець) укладено договір майнового найму б/н, згідно якого наймодавець зобовязується передати у найом (тимчасово та за платню) елементи будівельних лісів (далі майно) (п.1.1). Вартість майна, що передається в найом складає 162245грн. (п.1.3) Розмір плати за найом за 1 добу складає 3840,00 з ПДВ на весь термін найму (п.3.1) Термін найма складає 335 діб від дати підписання акту прийому-передачі майна (п.3.2.)

Додатковою угодою від 02.06.2008 б/н до договору від 01.02.2008 б/н сторони прийшли до згоди змінити: п.1.3 договору вартість майна складає 486735грн; п.3.1 договору розмір плати за найом за 1 добу складає 11520,00 з ПДВ на весь термін найму.

ПП «Будпроммаш 07» на адресу ТОВ «ФСМ 1» були виписані наступні акти виконаних послуг (найом будівельних лісів):

за травень 2008р. від 30.05.2008р. - на суму 119040,00грн.

за червень 2008р. від 30.06.2008р.- на суму 345600,00грн.;

за липень 2008р. від 31.07.2008р. на суму 357120,00грн.;

за серпень 2008р. від 29.08.2008р. - на суму 357120,00грн.;

за вересень 2008р. від 30.09.2008р. - на суму 345600,00грн.

01.02.2008 року ТОВ «ФСМ 1» (найманець) та ПП «Будпроммаш 07» (наймодавець) укладено договір майнового наймуб/н, згідно якої наймодавець зобовязується передати у найом (тимчасово та за платню) кран «Піонер» (далі майно) (п.1.1). Вартість майна, що передається в найом складає 42500грн. (п.1.3) Розмір плати за найом за 1 добу складає 18000,00 з ПДВ на весь термін найму (п.3.1). Термін найма складає 11 місяців від дати підписання акту прийому-передачі майна. (п.3.2)

ПП «Будпроммаш 07» на адресу ТОВ «ФСМ 1» були виписані наступні акти прийомки-передачі (найом крана «Піонер»): за травень 2008р.від 30.05.2008р. на суму18000грн., за червень 2008р. від 30.06.2008р. на суму 18000грн., за липень 2008р. від 31.07.2008р. на суму 18000грн., за серпень 2008р. від 29.08.2008р. на суму 18000грн., за вересень 2008р. на суму 18000грн.

По даним журналів - ордерів № 6 і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (з урахуванням кредиторської заборгованості станом на 30.09.2009 у сумі 417107,93грн.) станом на 31.03.2011 у ТОВ «ФСМ 1» перед ПП «Будпроммаш 07» заборгованості не має.

Оплата отриманих товарів здійснена ТОВ «ФСМ 1»:

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ПП «Будпроммаш 07» на загальну суму 3463666,75 грн. наступними платіжними дорученнями:

- від 25.04.2008 №159 у розмірі 100000,00грн.;

- від 07.05.2008 №164 у розмірі 130000,00грн.;

- від 02.06.2008 №21,215,216 у розмірі 200000,00грн.;

- від 03.06.2009 №227 у розмірі 100000,00грн;

- від 18.06.2008 №244 у розмірі 40000,00грн.;

- від 18.06.2008 №245 у розмірі 60000,00грн.;

- від 20.06.2008 №249 у розмірі 40000,00грн.;

- від 23.06.2008 №251 у розмірі 137040,00грн.;

- від 23.06.2008 №252 у розмірі 50718,32грн.;

- від 26.06.2008 №256 у розмірі 70000,00грн.;

- від 01.07.2008 №259 у розмірі 100000,00грн.;

- від 02.07.2008 №269 у розмірі 60000,00грн.;

- від 08.07.2008 №248 у розмірі 40000,00грн.;

- від 15.07.2008 №280 у розмірі 45000,00грн.;

- від 21.07.2008 №260 у розмірі 60000,00грн.;

- від 21.07.2008 №261 у розмірі 95000,00грн.;

- від 28.07.2008 №265 у розмірі 103600,00грн.;

- від 31.07.2008 №269 у розмірі 112472,00грн.;

- від 01.08.2008 №283 у розмірі 200000,00грн.;

- від 06.08.2008 №297 у розмірі 100000,00грн.;

- від 12.08.2008 №303 у розмірі 100000,00грн.;

- від 13.08.2008 №305 у розмірі 97800,00грн.;

- від 13.08.2008 №306 у розмірі 52200,00грн.;

- від 18.08.2008 №308 у розмірі 59500,00грн.;

- від 01.09.2008 №319 у розмірі 3148,00грн.;

- від 01.09.2008 №320,321 у розмірі 185641,53грн.;

- від 09.09.2008 №340 у розмірі 48000,00грн.;

- від 10.09.2008 №342 у розмірі 48000,00грн.;

- від 06.10.2008 №399,401 у розмірі 180357,60грн.;

- від 30.10.2008 №419,420 у розмірі 202469,30грн.;

- від 11.11.2008 №443 у розмірі 68901,00грн.;

- від 01.12.2008 №458-460 у розмірі 150000,00грн.;

- від 02.12.2008 №464-466 у розмірі 150000,00грн.;

- від 08.12.2008 №474-476 у розмірі 150000,00грн.;

- від 15.12.2008 №485 у розмірі 123819,00грн.;

- шляхом передачі ТОВ «ФСМ 1» на адресу ПП «Будпроммаш 07» простих власних векселів на загальну суму 803058,40грн. (На момент написання акту векселі до оплати ТОВ «ФСМ 1» не предявлені.

У податковому обліку суми витрат по актах виконаних робіт, отриманих від ПП «Будпроммаш 07» включені до складу валових витрат, відображених у Деклараціях з податку на прибуток ТОВ «ФСМ 1» за відповідні періоди.

Висновок про порушення ТОВ «ФСМ-1» ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податок на прибуток на суму 721 597 грн. відповідач обґрунтовує тим, що згідно матеріалів перевірки, позивач протягом тривалого часу здійснював господарські операції з контрагентом ПП «Будпроммаш 07», діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, не сплачувало податки, не звітувало про свою діяльність, зареєстрований власник якого не визнає своєї причетності до їх діяльності.

Крім того Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі №2а-3856/10/1270 припинено юридичну особу ПП «Будпроммаш 07». Рішенням суду встановлено, що особа, яка визначена як засновник та директор ПП «Будпроммаш 07» ОСОБА_7 зареєструвала підприємство виключно з корисних мотивів, всі реєстраційні документи вона передала невстановленим особам. Як директор ПП «Будпроммаш 07» вона ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписувала, договори не укладала та нікому не доручала цього робити. До фінансово-господарської діяльності підприємства вона ніякого відношення не має, податкову звітність вона не складала та не давала до ДГД у Артемівському районі м. Луганська. Де знаходиться підприємство та його документація їй не відомо. Також, ОСОБА_7 у письмових поясненнях зазначила, що податкові накладні, договори в якості директора ПП «Будпроммаш 07» не підписувала.

Посилаючись на пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року N 165, вважає, що податкові накладні ПП «Будпроммаш 07» які були надані Позивачу, підписані невстановленою особою, отже не можуть бути підставою для внесення сум до податкового кредиту Позивачем.

Крім того вважає, що оскільки між позивачем та ПП «Будпроммаш 07» було укладені договори майнового найму від 01.02.2008р. будівельних лісів та крану, які підлягали перевезенню, то позивач повинен підтвердити факт отримання ТМЦ товарно-транспортними накладними.

Вважає, що господарські операції ПП «Будпроммаш 07» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. В результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Проте доводи відповідача щодо відсутності документів які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «ФСМ 1» та ПП «Будпроммаш 07» спростовуються наданими позивачем документами податкового та бухгалтерського обліку.

Досліджуючи зв'язку між фактом укладення угод між ТОВ «ФСМ-1» та ПП «Будмашпром-07» щодо ремонтних робіт, найму лісів, крана з господарською діяльністю позивача, з наявністю господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку, судом встановлено, що ПП «Будмашпром-07» у якості субпідрядника виконував ремонтні роботи будівель зокрема - обл.СЕС, ВАТ «Укрвуглеснаб», ТОВ «Стиролбуд монтаж», гуртожитку №5 ДонНУЕТ, Артемівського міського центру зайнятості, оскільки із зазначеними підприємствами та установами ТОВ «ФСМ-1» були укладені договори підрядів.

Про це свідчать досліджені у судовому засіданні договори з вказаними субєктами господарювання, а також документи податкового та бухгалтерського обліку акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки, копії виписок з банківського рахунку.

Посилання відповідача в акті перевірки на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та висновок про не перевезення лісів та крана у звязку з відсутністю товарно-транспортних накладних суд вважає безпідставними.

Зазначені правила застосовуються до правовідносин, учасниками яких є Перевізники та Замовники такого перевезення, та не застосовуються для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207 (далі Постанова №207).

Пунктом 2 Постанови №207 визначені документи необхідні для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, а саме:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що для юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення власним транспортом «для власних потреб» складання товарно-транспортних накладних не вимагається

У судовому засіданні представник позивача директор ТОВ «ФСМ 1» Ложков О.Б. пояснив, що при виконанні договорів від 01.02.2008року між ТОВ «ФСМ 1» (замовник) та ПП «Будпроммаш 07» (підрядник) товаро-транспортні накладні не складалися, оскільки за договором про ремонтно-будівельні роботи в необхідність в них була відсутня.

Щодо транспортування лісів будівельних та крана «Піонер», то укладені з ПП «Будмашпром-07» договори не передбачали витрат замовника - ТОВ «ФСМ 1» на перевезення зазначених ТМЦ. За домовленістю сторін вони були доставлені ПП «Будпроммаш 07» у місто Донецьк для виконання ремонту адмінбудівлі ВАТ «Укрвуглеснаб» та далі використовувались замовником під час ремонтно-будівельних робіт на інших обєктах.

Відповідач в акті перевірки піддав сумніву факт отримання та використання позивачем лісів будівельних та крана «Піонер», проте у судовому засіданні не надав суду докази, які спростовують факти отримання ТОВ «ФСМ 1» ТМЦ за договорами найму та виконання ПП «Будмашпром-07» ремонтно-будівельних робіт за вищезазначеними угодами.

Податковим органом окремо звертається увага на те, що відносно засновника та керівника ПП «Будпроммаш 07» ОСОБА_8 31.03.2010 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбачених ч.2 ст. 205 КК України та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі № 2-а-3856/10/1270 про припинення юридичної особи ПП «Будпроммаш 07».

Крім того, представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення у яких зазначили, що встановити особу, яка фактично виконувала обовязки директора підприємства «Будпроммаш 07» у період укладення та виконання угод (2008 рік) з позивачем не надається можливим, оскільки з моменту реєстрації ПП «Будпроммаш 07» податкової звітності до податкового органу не надавав, за юридичною адресою не знаходиться.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Будмашпром 07» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.09.2006р. за адресою м.Луганськ, вул. К.Лібкнехта, ідентифікаційний код 34579968.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру. Так, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. (ч.1)

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.(ч.2)

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 01.12.2011р. №11929933 ПП «Будмашпром 07» протягом тривалого часу, з дня реєстрації (запис №1 від 12.09.2006р.) до 15.06.2010 року (запис №13) у ЄДР вносились записи про проведення реєстраційних дій, зокрема підтвердження відомостей про юридичну особу; реєстрація змін до установчих документів; внесення змін про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах; внесення відмітки про подання фінансової звітності юридичною особою.

29.12.2010 року до ЄДР внесено запис №14 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Будмашпром 07». Станом на 01.12.2011р. у ЄДР внесено останній запис №17 про припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Луганської області від 05.11.2011 року у справі про банкрутство № 22/93б за заявою кредитора - Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до боржника - Приватного підприємства «Будмашпром 07», м. Луганськ, Приватне підприємство «Будмашпром 07» (ідентифікаційний код 34579968) визнане банкрутом відсутнього та відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців (до 05.01.2012р.) Визнані грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, до банкрута - Приватного підприємства «Будмашпром 07», частково в розмірі 443487 грн. 34 коп. основного боргу (3 черга).

Як вбачається із зазначеної постанови, Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до суду із заявою до боржника - Приватного підприємства «Будмашпром 07» у звязку з неспроможністю останнього сплатити, у встановлений строк, податкову заборгованість до бюджету в розмірі 804125 грн. 62 коп. з податку на додану вартість, з них податкове зобов'язання у сумі 443487 грн. 34 коп., штрафні санкції у сумі 287703 грн. 50 коп. та пеня розрахована на суму несплаченого податкового боргу у сумі 72934 грн. 78 коп., та у звязку з припиненням боржником підприємницької діяльності й неподанням ним звітності до органу державної податкової служби більше року, а саме: з 18.11.2009. (висновок кредитора від 03.12.2010. №17095/9/28-10). Тобто, судовим рішенням у господарській справі № 22/93б встановлено, що ПП «Будмашпром 07» припинило підприємницьку діяльність та не подає звітності до органу державної податкової служби з 18.11.2009р.

Крім цього, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі № 2-а-3856/10/1270 припинено юридичну особу ПП «Будпроммаш 07», у звязку з визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Під час розгляду зазначеної адміністративної справи встановлено, що засновником та керівником ПП «Будпроммаш 07» зареєстровано ОСОБА_8, з пояснень якої вбачається, що вона зареєструвала підприємство з корисливих мотивів, всі реєстраційні документи передала невстановленим особам. Як директор ПП «Будпроммаш 07» вона ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписувала, договори не укладала та нікому не доручала цього робити, податкової звітності не складала та не надавала до ДПІ.

Судом встановлено, що правоохоронними органами було порушено та направлено для розгляду по суті кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, проте кримінальна справа відносно неї була закрита у звязку зі смертю підсудної, про що зазначається у рішенні Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2010 року у справі №1-665/10.

Згідно до частини 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Статтею 324 КПК України встановлено, що постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин.

Згідно до пункту 8 статті 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи викладені правові норми суд приходить до висновку, що вимоги ч.4 ст. 72 КАС України є імперативними для адміністративного суду щодо обов'язковості лише вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

З огляду на зазначене суд вважає, що обставини викладені в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі № 2-а-3856/10/1270 та рішенні Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2010 року у справі №1-665/10, та на які посилається податковий орган в обґрунтування висновків акту, повинні бути оцінені судом у сукупності з іншими доказами, які є у справі.

В акті перевірки відповідач зазначає, що податкові накладні ПП «Будпроммаш 07» які були надані ТОВ «ФСМ-1», підписані невстановленою особою, отже не можуть бути підставою для внесення сум до податкового кредиту та формування сум валових витрат.

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку що зазначені договори відповідно до п.п.1.2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У Наказі Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 значиться, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (п.2)

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.(п.3)

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.(п.4)

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.(6.)

Згідно додатку 7 (підпункт 3.1.1 підпункту 3.1 пункту 3 розділу I) до «Методичних рекомендацій з оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їхніх філій, відділень і інших відособлених підрозділів і документуванню виявлених порушень» затверджених наказом ДПА України від 11 вересня 2008р. № 584, при описі встановленого(их) порушення(нь) в обов'язковому порядку зазначаються, зокрема:

зміст встановленого порушення;

первинні та (або) інші документи (їх відсутність), які зафіксовані (повинні бути зафіксовані) в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність встановлених фактів, кореспонденція рахунків

Будь-який висновок акта перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Опис встановленого порушення повинен містити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між показниками відповідних рядків податкової декларації (звіту, розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання.

У випадку, якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання, або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.

Як встановлено у судовому засіданні, перелік конкретних порушень, з посиланням на первинні документи й регістри бухгалтерського обліку, в Акті перевірки від 08.9.2011р. відповідач не зазначив.

З огляду на зазначене суд вважає, що висновки сформульовані на підставі припущень та непідтверджених обставин, субєктивних думок перевіряючих, які не мають під собою обґрунтованих доказів та юридичної оцінки дій посадових осіб товариства.

В акті перевірки від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 відповідач зазначає, що у результаті порушення контрагентом ПП «Будмашпром-07» своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «ФСМ-1», не спричинили реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України, протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

Згідно висновку загального податкового органу викладеному в п. 4 акту від 11.05.2011р. (том 1 а.с. ) TOB "ФСМ-1" допущене порушення:

ч. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) ТОВ «ФСМ 1» внаслідок чого занижено податок на прибуток на 721597 грн.;

- п. п. 7.4.1, абз. 1 п.п 7.4.5 п 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 574279 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, податковий орган зробив висновок про порушення ТОВ «ФСМ-1» вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та виніс, зокрема, спірне податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001452341 обґрунтовуючи це нікчемністю угод між позивачем та ПП «Будмашпром-07».

Проте, суд не приймає зазначених доводів відповідача та вважає спірне податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001452341 протиправними з наступних підстав.

Судом встановлено, що субєкт господарювання ПП «Будмашпром-07» на час здійснення спірних операцій перебував у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, перебував на податковому обліку та був зареєстрований платником ПДВ.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Статтею 266 Господарського Кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до абз.4 пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закон № 334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналіз зазначеної норми доводить, що позивач скористався другою із подій та сформував свої валові витрати по даті оприбуткування платником податку товарів та послуг.

Частиною 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вивчені та досліджені судом документи укладені за господарськими операціями між ТОВ «ФСМ-1» та ПП «Будмашпром-07», а саме, договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти приймання виконаних робіт ТОВ «ФСМ-1» є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що Товариством «ФСМ-1» правомірно, у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до валових витрат суму оплати на придбання товарів та послуг у ПП «Будмашпром-07», оскільки встановлені факти здійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Відтак, у податкового органу були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001452341, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 901996,00 грн. в т.ч. за основним платежем 721597,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 180399,00 грн.

По спірному податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2011 року № 0001442341.

В акті від 08.09.2011р. № 2349/23-1/30672578 зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період 01.04.2008р. по 31.03.2011р. встановлено його заниження на 574279 грн. оскільки відповідач вважає, що договори між ПП «Будмашпром-07» та TOB "ФСМ 1" відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Згідно висновку податкового органу викладеному в п. 4 акту від 11.05.2011р. № 2349/23-1/30672578 (том 1 а.с. ) Tовариством "ФСМ-1" допущені порушення п. п. 7.4.1, абз. 1 п.п 7.4.5 п 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 574279 грн.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2011 року Товариству "ФСМ-1" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 717849,00грн. в т.ч. за основним платежем 574279,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 143570,00 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ПП «Будмашпром-07» під час вчинення зазначених господарських операцій та видачі податкових накладних позивачу було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Отримані податкові накладні включені до реєстрів виданих-отриманих податкових накладних та відповідних декларацій з податку на додану вартість. Результати господарських операцій відображені у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлень-рішень відповідач зазначає, що підприємством у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту віднесені податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 574279 грн., які не завірені підписом продавця товару та наданих послуг.

Представник відповідача посилався на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі № 2-а-3856/10/1270 та рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2010 року у справі №1-665/10 та пояснив, що по всім зазначеним податковим накладним по рядку «підпис та прізвище особи, яка склала податкову накладну», вказано ОСОБА_9 в супереч того, що керівником зазначеного підприємства зареєстровано ОСОБА_8

Вважає, що вказаними рішеннями судів доведено, що ОСОБА_8 первиних документів ПП «Будмашпром-07» не підписувала, керівництвом ПП «Будмашпром-07» ніколи не займалася та інших осіб, у томи числі і ОСОБА_9 на це не уповноважувала. На цій підставі відповідач дійшов висновку про нікчемність угод укладених між ПП «Будмашпром-07» та "ФСМ-1".

Проте суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача з огляду на наступне.

У рішенні Ленінського районного суду м. Луганська від 04.11.2010 року у справі №1-665/10 зазначається що кримінальна справа проти засновника ПП «Будмашпром-07», тобто ОСОБА_8 закрита у звязку зі смертю підсудної.

Вказаним рішенням на винесено обвинувального вироку ОСОБА_8, не вирішені питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачувалась підсудна; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи виненна ОСОБА_8 у вчиненні цього злочину.

Зазначеною рішенням не встановлена вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Отже обставини викладені у рішеннях Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року по справі № 2-а-3856/10/1270 та Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2010 року у справі №1-665/10 не можуть бути обовязковими для адміністративного суду та досліджуються і оцінюються судом разом з іншими доказами, які є у справі.

За змістом п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно пп.. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За змістом пп.. 7.2.6 п. 7.2 вказаного закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз зазначеної норми доводить, що позивач скористався другою із подій та визначив датою виникнення права на податковий кредит дату отримання податкової накладної.

На підставі наявних в матеріалах справи податкових накладних виданих ПП «Будмашпром-07», на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту періоду що перевірявся податок на додану вартість в сумі 574279 грн.

Суд вважає, що зазначені податкові накладні відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання товарів та послуг від ПП «Будмашпром-07», вони були використані Tовариством "ФСМ-1" в власній господарській діяльності (проведення ремонтно-будівельних та капітальних робіт). Саме позивачу належить право вибирати для себе контрагентів, визначати свою фінансову та стратегічну політику при здійснені господарської діяльності, крім того, отриманий та використаний товар по укладеним договорам доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП «Будмашпром-07» з огляду на наступне.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентами договорів вбачається, що зазначеними договорами сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було предявлено зауважень один до одного з приводу виконання укладених договорів.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобовязання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків).

Суд вважає, що спірні операції між позивачем та його безпосереднім контрагентом, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України, Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобовязання.

Крім того, суд звертає увагу на ті обставини, що за матеріалами справи, вбачається, що за результатами здійсненої перевірки, був складений акт від 14.01.2011 року, в основу висновків, якого при визначені податкових зобовязань, покладені принцип визначеності нікчемності правочину, між позивачем та його контрагентом по господарським відносинам, що в свою чергу потягло за собою прийняття 07 листопада 2011 року субєктом владних повноважень спірного податкового повідомлення рішення.

02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону №2756, до ст.228 ЦК України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 ст.228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними субєктами господарювання. В даному випадку виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентами. Тобто має місце оспорюванність самого договору, внаслідок чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між субєктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між субєктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обовязків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обовязкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд звертає увагу, у разі, коли податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Відповідач не надав суду будь яких судових рішень щодо зазначених обставин (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин).

Суд, з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обовязковими для суду, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Крім того, як встановлено під час судового розгляду будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Щодо посилання представників відповідача на відсутність ПП «Будмашпром-07» за юридичною адресою, на те, що ТОВ «ФСМ-1» діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Будмашпром-07», невиконання ПП «Будмашпром-07» своїх податкових зобовязань, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарських опе рацій. Під час судового розгляду встановлено не тільки придбання за договорами у ПП «Будмашпром-07» товару (послуг), оплату здійснену позивачем, але й ви користання придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг у власній в господарській діяльності, що відповідає виду здійснення такої діяльності.

З урахуванням викладеного, винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001442341 яким Товариству "ФСМ-1" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 717849,00грн. в т.ч. за основним платежем 574279,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 143570,00 грн. є безпідставним, оскільки при формуванні для позивача податкового кредиту, були усі встановлені та передбачені законом підстави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобовязань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У звязку з не підтвердженням наявними в матеріалах справи документами допущення позивачем порушення підпунктів 5.1., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.1 п.7.2., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 54.3. статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341 діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов повністю та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСМ-1» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року № 0001442341 та № 0001452341 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька від 07.10.2011 року №0001442341, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 717849,00грн. в т.ч. за основним платежем 574279,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 143570,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька від 07.10.2011 року №0001452341, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 901996,00 грн. в т.ч. за основним платежем 721597,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 180399,00 грн.

Зобовязати Державну казначейську службу України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСМ-1» судовий збір в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. із Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання із рахунку субєкта владних повноважень-відповідача державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08 грудня 2011 року у присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.