Постанова № 20212153, 30.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17144/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріНовіковій А.В.

за участю

представника позивача Фабрія В.В.

представника відповідача Панкова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 61945,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 61945,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку направлено на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкове повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 61945,00 грн. (на 51706,00 грн. за основним платежем, на 10239,00 грн. за штрафними санкціями) на підставі акту перевірки від 01.07.2011 року № 441/15-16-23/3-233343582.

Позивач вважає, що висновки податкового органу щодо фіктивності та нікчемності правочинів з ТОВ «Промінь» укладені з додержанням всіх істотних умов, які передбачені Цивільним та Господарський кодексом України, що підтверджується наявністю відповідних первинних документів, а саме договорів, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

Відсутність документів, що підтверджують факт доставки товарів, позивач пояснює наявністю товарних накладних, які відповідно до ст. 644 Цивільного кодексу України засвідчують момент виконання обовязків продавця передати товар покупцю та окрім того особливостями самого договору купівлі-продажу згідно пп. 1.1 якого визначено, що продавець поставляє покупцю товар, а не передає і умови транспортування не є обовязковими для такої угоди.

Позивач не згоден з висновком Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та вважає податкове повідомлення рішення прийнятим безпідставно, оскільки до перевірки надав усі документи, що свідчать про ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та на підставі яких було задекларовано зобовязання з податку на додану вартість, просив його визнати протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити, надав суду заперечення у письмовому вигляді.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715398 зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.04.2011 року (заміна свідоцтва про державну реєстрацію у звязку із зміною найменування юридичної особи), свою діяльність здійснює на підставі статуту.

На підставі направлень, виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 02.06.2011 року за № 274, від 02.06.2011 року за № 273, від 02.06.2011 року № 272, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VS та постанови ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області про призначення у кримінальній справі документальної позапланової перевірки від 10.05.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку з питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Промінь-АС», про що було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки від 01.07.2011 року № 441/15-16-23/3-23343582.

Зазначеним актом перевірки від 01.07.2011 року № 441/15-16-23/3-23343582 податковим органом були встановлені порушення, зокрема, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету на суму 51706,00 грн. в тому числі за період грудень 2010 року 40952,00 грн. та березень 2011 року 10754,00 грн.

Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями, які була надані податковому органу 07.07.2011 року за № 19/2711. У відповіді СДПІ по роботі з ВПП від 14.07.2011 року № 28283/10/15-16-23/3 було зроблено висновки про законність та обґрунтованість результатів акту позапланової виїзної перевірки від 01.07.2011 року № 441/15-16-23/3-23343582, а рішенням про результати розгляду скарг ДПА у Донецькій області від 23.09.2011 року № 17515/10/25-113-1 податкове повідомлення - рішення було залишено без змін , а скаргу без задоволення.

На підставах визначених в акті перевірки, податковим органом було винесене податкове повідомлення рішення форми «р» № 0000781312/28601/10/15-16-23/3-23343582 від 18.07.2011 року, яким позивачу згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 61945,00 грн. (51706,00 грн. за основним платежем, 10239,00 грн. за штрафними санкціями).

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається в перевіряємий податковим органом період позивач знаходився у правових відносинах з ТОВ «Промінь АС» на підставі договорів про постачання товару від 24.11.2010 року за № 721 (продавець ТОВ «Промінь АС» постачає продукцію легкої промисловості в асортименті і у відповідності з товарними накладними на загальну суму 99900,00 грн.), від 24.11.2010 року № 722 (продавець ТОВ «Промінь АС» постачає автозапчастини, масла та іншу продукцію у відповідності з товарними накладними на суму 99900,00 грн.), від 30.11.2010 року № 729 (продавець ТОВ «Промінь АС» постачає продукцію промислового виробництва в асортименті і у відповідності з товарними накладними на суму 99900,00 грн.), від 30.11.2010 року № 730 (продавець ТОВ «Промінь АС» постачає продукцію легкої промисловості в асортименті і у відповідності з товарними накладними на загальну суму 99900,00 грн.), від 30.11.2010 року № 731 (продавець ТОВ «Промінь АС» постачає продукцію дитячого асортименту у відповідності з товарними накладними на загальну суму 99900,00 грн.)

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Промінь АС» було видано позивачу наступні приходні та податкові накладні: від 03.12.2010 року № 805 на суму 96856,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16142,67 грн., від 07.12.2010 року № 879 на суму 20667,70 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3444,00 грн., від 07.12.2010 року № 880 на суму 43304,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 7217,40 грн., від 23.12.2010 року № 1536 на суму 1892,22 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 315,37 грн., від 23.12.2010 року № 1537 на суму 20097,02 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3349,50 грн., від 23.12.2010 року № 1539 на суму 16705,37 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 2784,23 грн., від 23.12.2010 року № 1540 на суму 10946,15 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1824,36 грн., від 23.12.2010 року № 1541 на суму 11969,56 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1994,93 грн., від 23.12.2010 року № 1542 на суму 20891,24 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3481,87 грн., від 23.12.2010 року № 1544 на суму 2382,72 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 397,12 грн., від 01.03.2011 року № 1 на суму 8112,89 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1352,15 грн., від 01.03.2011 року № 2 на суму 28503,98 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 4750,66 грн., від 01.03.2011 року № 4 на суму 6983,46 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1163,91 грн., від 01.03.2011 року № 5 на суму 7931,15 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1321,86 грн., від 15.03.2011 року № 23 на суму 8682,04 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1447,01 грн., від 15.03.2011 року № 25 на суму 4310,90 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 718,48 грн.

Продукцію, що зазначена в договорах про постачання товару було одержано за довіреностями від 03.12.2010 року № 389 через ОСОБА_3, від 23.12.2010 року № 416 через ОСОБА_4, від 03.12.2010 року № 417 через ОСОБА_5, від 28.02.2011 року № 40 через ОСОБА_3, від 15.03.2011 року № 49 через ОСОБА_4

Розрахунки між контрагентами проводились у безготівковій формі, що підтверджують платіжні доручення видані банком, згідно яких на рахунок ТОВ «Промінь АС» були перераховані грошові кошти в сумі 12992,94грн. платіжним дорученням № 956 від 17.03.2011 року, в сумі 28503,98 грн. платіжним дорученням № 913 від 15.03.2011 року, в сумі 63972,10 грн. платіжним дорученням № 4101 від 13.12.2010 року, в сумі 96856,00 грн. платіжним дорученням № 4179 від 15.12.2010 року, в сумі 2385,91 грн. платіжним дорученням № 4403 від 30.12.2010 року, в сумі 82498,36 грн. платіжним дорученням № 4314 від 27.12.2010 року, в сумі 8112,89 грн. платіжним дорученням № 914 від 15.03.2011 року, в сумі 14914,61 грн. платіжним дорученням № 915 від 15.03.2011 року.

На підставі зазначених документів, ПАТ «Донбасенерго» до складу податкового кредиту було віднесено суму ПДВ у розмірі 51706,14 грн. в тому числі по періодам: грудень 2010 року на суму 40952,07 грн., березень 2011 року на суму 10754,07 грн.

Отже, актом перевірки від 27.05.2011 року за № 587/23-3-36332535 встановлені порушення позивачем , пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету на суму 51706,00 грн. в тому числі за період грудень 2010 року 40952,00 грн. та березень 2011 року 10754,00 грн.

ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпункт 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону кореспондується з нормами ст. 198.3 Податкового кодексу України, яким визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При чому відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зазначений висновок відповідачем був зроблений на підставі досудового слідства по кримінальній справі № 330101-11, яка була порушена у відношенні директора ТОВ «Промінь АС» - ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України та на підставі бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також відповідно до акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промінь АС» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року відповідно до чого було встановлено, що ТОВ «Промінь АС» має ознаки фіктивності, а саме:

- контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою;

- згідно з поданою ТОВ «Промінь АС» декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік встановлено, що по рядках 07 «Амортизаційні відрахування» та 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" відсутні будь - які рік основні засоби у ТОВ «Промінь АС» відсутні. Відповідно додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року вартість основних засобів ТОВ «Промінь АС» складає 5,1 тис. грн. (у т.ч. вартість основних засобів 2 групи - 0,8 тис. грн., 4 групи - 4,3 тис. грн.).

-відповідно до розрахунку суми комунального податку за грудень 2010 року кількість працюючих на підприємстві складала 4 чоловіка, відповідно до декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року кількість працюючих на підприємстві складає 1 чоловік.

-за період 4 квартал 2010 року- 1 квартал 2011 року розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів підприємством не надавалась.

Крім того, підставою висновку про завищення суми податкового кредиту та нікчемності укладених договорів позивача із ТОВ «Промінь АС» СДПІ по роботі з ВПП полягало у ненаданні основного документу на перевезення товару, а саме товарно-транспортних накладних із зазначенням пункту відвантаження товару та кінцевої адреси замовника,що в свою чергу підтверджує факт здійснення та товарних рух за даними операціями.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша, пята ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається та відповідно до частини першої вказаної статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Отже, доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Як вже зазначалось, в підтвердження виконання умов договорів, позивачем були надані договори, податкові та видаткові накладні, а також платіжні доручення на підставі яких ПАТ «Донбасенерго» було сформовано податковий кредит на суму 51706,00 грн.

Проте, наданими договорами, укладеними позивачем та його контрагентом ТОВ «Промінь АС» не обумовлено транспортування продукції та умови її постачання, окрім того, будь-які документи відносно постачання товару, факту його перевезення (товарно-транспортні накладні, маршрутні листи), здавання товару, по ланцюгу постачання ТОВ «Промінь АС» та ПАТ «Донбасенерго» або інформація про походження товару відсутні.

Позивач з цього приводу заперечує, посилаючись на довідку ТОВ «Промінь АС» щодо постачання товарів власним транспортом та не необовязковість обговорення умов транспортування, а також на фактичне вчинення господарської операції та подальшим використанням товарів шляхом укладання договорів купівлі-продажу товарів у відстрочку від 27.05.2011 року, від 18.02.2011 року, від 25.01.2011 року та від 12.01.2011 року.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Підпунктом 11.1. цих правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, товарно-транспортна накладна є одним з основних первинних документів, який підтверджує рух товару та засвідчує факт його постачання від продавця до покупця, а також передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте під час судового розгляду справи позивачем не було надано жодного доказу, відповідно до якого можливо відстежити рух товару для підтвердження його фактичного отримання.

У звязку із чим, суд не приймає посилання представника позивача на надану довідку ТОВ «Промінь АС» щодо постачання товарів власним транспортом, оскільки вона не є первинним документом та в свою чергу не є доказом самого факту транспортування, у звязку із чим неможливо підтвердити подальше використання товару та ідентифікувати зв'язок постачання саме по ланцюгу від ТОВ «Промінь АС» до ПАТ «Донбасенерго» та до інших контрагентів.

Позицією Вищого адміністративного суду України, яка визначена у довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм ЗУ «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010 року (інформаційний лист від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року) зазначено, що виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», правові наслідки у вигляді виникнення права платнику на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, згідно документів, наявних в матеріалах справи, на підставі яких проводилась перевірка, не виявлено копій транспортних та супроводжувальних документів ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, які передбачено вимогами діючого законодавства. Отже докази фактичного отримання товарів позивачем не надані у звязку із чим неможливо ідентифікувати зв'язок постачання товарів по ланцюгу від ТОВ «Промінь АС» до ПАТ «Донбасенерго» у звязку із чим суд вважає, що податковим органом правомірно було зроблено висновок про заниження ПАТ «Донбасенерго» суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету на суму 51706,00 грн., у тому числі за період грудень 2010 року у розмірі 40952,00 грн. та березень 2011 року у розмірі 10754,00 грн.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 61945,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, у звязку із чим не має підстав для визнання дій податкового органу незаконними при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно статті 94 КАС України судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 61945,00 грн. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 05 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.