Рішення № 20209602, 20.12.2011, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 22Ц-3385/11Головуючий в суді першої інстанції:ОВСЮК Є.М.

Категорія: 5 Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Сороки Л.А.

Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.

При секретарі: Чернаті В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства будівельної компанії «Поділля-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгор», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нежитлові приміщення та позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгор», Приватного підприємства будівельна компанія «Поділля-Буд», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсними свідоцтв про право власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 15.02.2011р. звернувся в суд з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення технічного поверху будинку АДРЕСА_1

В позовній заяві, поданій до суду 25.03.2011р., ОСОБА_2 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2010р. №2943 про оформлення права власності на нежитлові приміщення технічного поверху, які розміщені на 16 поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 Ці два позови обєднані Ленінським райсудом в одне провадження.

Мотивуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 посилався на те, що 25 вересня 2009р. між ним та Приватним підприємством будівельна компанія «Поділля-Буд» було укладено в простій письмовій формі три договори пайової участі у будівництві (творча майстерня №10, творча майстерня №14, творча майстерня №16).

Відповідно до п. 1.1 цих договорів виконавець (Приватне підприємство Будівельна компанія «Поділля-Буд») приймає замовника (ОСОБА_2.) в пайову участь будівництва 75 квартирного житлового будинку з офісними приміщеннями магазином та паркінгом на розі вулиць Л. Толстого та Міліційної в м. Вінниці.

Згідно п. 1.2 предметом договорів є: нежитлове приміщення технічного поверху (творча майстерня №10 загальною площею 81,3 кв.м.; нежитлове приміщення технічного поверху (творча майстерня №14 загальною площею 95 кв.м.; нежитлове приміщення технічного поверху (творча майстерня №16 загальною площею 90,4 кв.м.).

Позивач стверджує, що відбулося повне виконання умов договорів. Він виконав свої зобовязання та передав будівельній компанії «Поділля-Буд» 766762,5 грн. 29 жовтня 2009р. сторони підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень.

Для оформлення права власності він звернувся до органів БТІ. Проте йому повідомили, що дані приміщення уже зареєстровані за товариством з обмеженою відповідальністю «Альгор». В цей же час йому стало відомо, що виконавчим комітетом Вінницької міської ради, на підставі рішення №2943 від 23.12.2010р., на вищезазначені нежитлові приміщення ТОВ «Альгор» видано свідоцтво про право власності.

Вважаючи рішення незаконним, ОСОБА_2 просив його скасувати, визнати недійсним та анулювати свідоцтва про право власності на житлові приміщення видані 23.12.2010р., визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, визнати за ним право власності на нежитлові приміщення, а саме: творчу майстерню №10, творчу майстерню №12, творчу майстерню №16.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.10.2011р. ОСОБА_2 в задоволенні позовів відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Скаржник посилається на те, що суд не дав правильної оцінки наданим сторонами доказам.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції не дотримався цих вимог, неповно зясував обставини справи та не дав належної оцінки тим доказам, що були надані сторонами.

Так в рішенні суду зазначено, що виконавчим комітетом Вінницької міської ради обґрунтовано прийнято рішення №2943 від 23.12.2010р. про оформлення права власності нежитлових приміщень за ТОВ «Альгор», оскільки останнім надано всі необхідні документи, а правом перевіряти їх відповідність вимогам закону виконавчий комітет не наділений.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна. Рішення виконавчого комітету міської ради повинно відповідати нормам діючих в Україні законам.

Суд першої інстанції при вирішенні позову не дав оцінки тому факту, що оформлення права власності відбулось на підставі наданих ТОВ «Альгор» попередніх договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01 березня 2010р., а не 01 березня 2009р. як зазначено в оскаржуваному рішенні суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається в формі, установленій для основного договору. В даному випадку в письмовій формі та підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України).

Проте, основний договір між ТОВ «Альгор» та ПП КБ «Поділля» так і не був укладений, а оформлення права власності на нежитлові приміщення здійснено всупереч вимогам закону на підставі попереднього договору купівлі-продажу, який нотаріально не посвідчений.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув.

Окрім того, ТОВ «Альгор» не надало суду фінансових документів (чеки, касові ордери, банківські виписки тощо), які б підтвердили оплату нежитлових приміщень ТОВ «Альгор» на користь ПП БК «Поділля-Буд». Надана суду довідка про оплату (а/с 62 т. 1) без дати, а також протокол про взаєморозрахунки (т. 2 а/с 103-104) не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є документами фінансової звітності та не фіксують здійснення фінансових операцій.

ТОВ «Альгор» не надало необхідних документів, які б доводили факт правомірного набуття ними нежитлових приміщень, відносно яких заявлено позов ОСОБА_2

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно оцінив докази, надані позивачем в підтвердження своїх позовних вимог.

Так із матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством будівельна компанія «Поділля-Буд» в письмовій формі було укладено три договори пайової участі у будівництві. Відповідно до п. 1.1. Договорів виконавець (ПП БК «Поділля-Буд») приймає Замовника (ОСОБА_2) в пайову участь будівництва 75 квартирного житлового будинку з офісними приміщеннями, магазином та паркінгом на розі вул. Л. Толстого та Міліційної в м. Вінниці. Згідно п. 1.2 предметом договорів є нежитлові приміщення технічного поверху: творча майстерня №10 загальної площею 81,3 кв.м., творча майстерня №14 загальною площею 95 кв.м. та творча майстерня №16 загальною площею 90,4 кв.м. (т. 2 а/с 8, 9, 10).

Сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору. ОСОБА_2 передав ПП БК «Поділля-Буд» як оплату за нежитлові приміщення гроші в сумі 766762,52 грн., про що свідчить квитанції до прибуткових касових ордерів.

Посилання суду на ту обставину, що квитанції до прибуткових касових ордерів, надані ОСОБА_2, не відповідають вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті, оскільки підписані тільки директором ПП БК «Поділля-Буд» безпідставні.

ОСОБА_2 на підтвердження факту оплати отримав від відповідача саме касовий ордер (т. 2 а/с 16, 17), що відповідає вимогам Постанови НБУ №637 від 15.12.2004р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Згідно з абзацом 1 і 2 п. 3.3. цього положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

За правилами ст. 145 ЦК Україні, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Відповідно до ст. 62 ч. 2, 4, 5 ЗУ «Про господарські товариства», дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів. Оскільки укладання таких договорів відповідно до ст. 145 ЦК України та ст. 59 ЗУ «Про господарські товариства» не відносяться до виключної компетенції загальних зборів, директор ПП БК «Поділля-Буд» мав право на їх укладання.

В своєму рішенні суд першої інстанції, відмовляючи в позові ОСОБА_2, зазначив, що він надав тільки копії квитанції до прибуткового касового ордеру. Проте, із матеріалів справи не вбачається, що суд пропонував позивачу надати оригінали цих документів.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 надав колегії суддів оригінали квитанції, на яких наявний відбиток мокрої печатки ПП БК «Поділля-Буд».

Колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що відбулося повне виконання умов Договорів, оскільки ОСОБА_2 сплатив та прийняв нежитлові приміщення, а представник (директор) ПП БК «Поділля-Буд» передав їх, отримавши гроші, про що видав квитанції до касових ордерів.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За правилами ч. 2 цієї статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №2943 від 23.10.2010р. в частині оформлення права власності на нежитлові приміщення будинку АДРЕСА_1 винесено без належної перевірки та оцінки даних про наявність у ТОВ «Альгор» підстав для набуття права власності на ці приміщення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України, таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин рішення суду від 13.10.2011р. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, ст. ст.. 15, 16, 21, 317, 319, 334 ЦК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2011р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 грудня 2010р. №2943 в частині оформлення права власності за ТОВ «Альгор» на нежитлові приміщення технічного поверху, які розміщені на 16 поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 та позначено в технічному паспорті літерою «А», а саме:

нежитлове приміщення технічного поверху 81 (ІХ-Х) загальною площею 90,4 кв.м.;

нежитлове приміщення технічного поверху 82 (ХІ, ХІІ) загальною площею 95,0 кв.м.;

нежитлове приміщення технічного поверху 83 (XV, XVI) загальною площею 81,3 кв.м.

Визнати недійсним та анулювати свідоцтво про право власності на нерухоме майно нежитлові приміщення, видані на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2010р. за №2943 товариству з обмеженою відповідальністю «Альгор» (код ЄДРПОУ 33228660).

Зобовязати Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності за ТОВ «Альгор» нежитлових приміщень, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1, а саме:

нежитлове приміщення технічного поверху 81 (ІХ-Х) загальною площею 90,4 кв.м.;

нежитлове приміщення технічного поверху 82 (ХІ, ХІІ) загальною площею 95,0 кв.м.;

нежитлове приміщення технічного поверху 83 (XV, XVI) загальною площею 81,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення технічного поверху, яке розміщене на 16-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 та позначено в технічному паспорті літерою «А», а саме:

нежитлове приміщення технічного поверху 81 (ІХ-Х) загальною площею 90,4 кв.м., що складає 3/20 частки технічного поверху будинку АДРЕСА_1;

нежитлове приміщення технічного поверху 82 (ХІ, ХІІ) загальною площею 95 кв.м., що складає 4/25 частки технічного поверху будинку АДРЕСА_1;

нежитлове приміщення технічного поверху 83 (XV, XVI) загальною площею 81,3 кв.м., що складає 7/50 часток технічного поверху будинку АДРЕСА_1.

Скасувати арешт на ці приміщення, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці 15 лютого 2011р.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: