Рішення № 20209571, 16.12.2011, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 22Ц-3754/11Головуючий в суді першої інстанції:ВАСИЛЬЕВА Т.Д.

Категорія: 57 Доповідач: Зайцев А.Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2011 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І,

при секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 про припинення договору, застосування наслідків припинення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Акціонерного Банку «Київська Русь» (на сьогодні Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь») про припинення дії іпотечного договору, застосування наслідків припинення, зобовязавши приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження майна та виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Позов мотивований тим, що 28.05.2008 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач надає Позичальнику споживчий кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 50000 доларів США під 15,5% річних, строком з 28.05.2008 року по 27.11.2009 року. В забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки б/н від 03.06.2008 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі під № 1324. Згідно умов даного договору позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно, а саме цілий житловий будинок з підвалом, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 В подальшому, 17.09.2008 року, 27.05.2009 року та 26.11.2009 року були укладені договори про внесення змін в кредитний договір, якими збільшена сума кредитної лінії до 80000 доларів США, та змінено термін повернення кредиту до 27.11.2010 року. Вказує, що укладений ним договір іпотеки є договором майнової поруки, а оскільки банк не звернувся з вимогою до позивача, як майнового поручителя, у шестимісячний строк від дня настання строку основного зобовязання (27.11.2010 року), майнова порука в силу ч.4 ст.559 ЦК України має бути припинена. Тому просить припинити дію іпотечного договору б/н від 03.06.2008 року, а також з посиланням на ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна, просить застосувати наслідки припинення іпотечного договору від 03.06.2008 року та зобовязати приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 зняти заборону на відчуження зазначеного майна та виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.11.2011 року в задоволенні всіх позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд помилково вказав на відсутність підстав для застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України, щодо припинення поруки. Суд не врахував, що позивач є майновим поручителем і до нього не було предявлено вимоги протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник ПАТ «Банк «Київська Русь» в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги вказавши, що на майнового поручителя не поширюються правила

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не зявились.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позову виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено і не заперечується сторонами, що 28 травня 2008 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №746/2008-Ф, згідно даного договору банк надав ОСОБА_4 споживчий кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 50000 дол. США під 15,5% річних, строком з 28 травня 2008року по 27 листопада 2009 року.

В забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір іпотеки б/н від 03.06.2008року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрований в реєстрі під №1324, згідно якого позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з підвалом, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1

Відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору від 17.09.2008 року, було збільшено ліміт кредитної лінії з 50000 доларів США до 80000 доларів США.

17.09.2008 року між сторонами було укладено додатковий договір до договору іпотеки, яким було погоджено збільшення ліміту кредитної лінії з 50000 доларів США до 80000 доларів США.

27.05.2009 року договором про внесення змін до кредитного договору позичальник та банк продовжили термін дії кредитного договору до 26 листопада 2009 року.

27.05.2009 року додатковим договором до договору іпотеки було внесено зміни до іпотечного договору, згідно якого банк погодив з ОСОБА_3 продовження строку повернення кредиту до 26.11.2009 року. Також позивач передав в іпотеку банку додатково земельну ділянку площею 0,1446га, кадастровий номер 0520681003:02:002:0248, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

26.11.2009 року договором про внесення змін до кредитного договору сторони погодили продовжити термін дії кредитного договору до 27.11.2010 року.

28.12.2009року додатковим договором до договору іпотеки було погоджено із іпотекодавцем продовження строку повернення кредитних коштів до 27.11.2010 року.

Таким чином, зобовязання по поверненню суми отриманих кредитних коштів боржником ОСОБА_4 визначено 27.11.2010 року.

Обґрунтовуючи вимоги позову позивач вказує, що в укладеному договорі іпотеки він виступив як майновий поручитель, а оскільки до нього не було предявлено вимогу протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання (27.11.2010 року), майнова порука припинилась.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що норми ст. 559 ЦК України не можуть поширюватись на правовідносини, які стосуються договору іпотеки, оскільки іпотека не є різновидом поруки.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись виходячи з наступного.

В статті 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель, а майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Укладений між сторонами 03.06.2008 року договір іпотеки також визначає, що Іпотекодавець ОСОБА_3 виступає за цим договором, як майновий поручитель.

Оскільки ОСОБА_3 є майновим поручителем на нього поширюються норми цивільного законодавства, які регулюють правила поруки, зокрема і ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі, якщо строк її припинення не встановлений в договорі і кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Відповідно до умов укладеного між відповідачем та ОСОБА_4 кредитного договору та договорів про внесення змін до нього, строк виконання основного зобовязання (дата повернення кредиту) є 27.11.2010 року.

Як встановлено судом, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, ПАТ «Банк «Київська Русь» не предявило вимоги до майнового поручителя ОСОБА_3, а тому в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України майнова порука ОСОБА_3 припинилась.

ПАТ «Банк «Київська Русь» не надало суду належних доказів, які свідчать про предявлення вимоги майновому поручителю.

Посилання на відповідь на запит Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 25.10.2011 року (а.с.74) не є доказом предявлення вимоги майновому поручителю оскільки не містить інформації про зміст врученої кореспонденції. Крім того, у відповіді йдеться про вручення 09.12.2010 року листа від 03.10.2010 року, в той час, як відповідач надає суду вимогу адресовану ОСОБА_3 від 29.11.2010 року (а.с.75). Не надано суду і оригіналу повідомлення про вручення поштової кореспонденції на копію якого посилається відповідач.

Суд погоджується з доводами апелянта, що подача позову до суду не є предявленням вимоги в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки законодавець саме в цій частині статті 559 ЦК України розмежовує такі два поняття як предявлення вимоги до поручителя та предявлення позову.

Статтею 575 ЦК України визначені окремі види застав. Зокрема іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Суд вважає, що на правовідносини, які виникли між сторонами з приводу укладеного договору іпотеки (майнової поруки) також поширюються правила цивільного законодавства, що регулюють заставу.

Статтею 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється також в інших випадках встановлених законом.

Таким випадком на думку суду і є підстава передбачена в ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки укладений між сторонами договір іпотеки за своєю суттю є і договором застави і договором поруки.

Чинне цивільне законодавство не позбавляє права сторін договору обєднати в одному договорі декілька видів забезпечення виконання зобовязання, що і має місце у даному випадку, де позивач виступив майновим поручителем, передавши у заставу належне йому нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не предявив вимогу до поручителя у встановлений законом строк, майнова порука передбачена у договорі іпотеки б/н від 03.06.2008 року припинилась, а тому в цій частині вимоги позову є обґрунтованими.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 593 ЦК України визначено, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи про обтяження нерухомого майна скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» від 31.03.2004 N410, п.2 визначено, що Державний реєстр іпотек - єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Тобто, підставою для внесення записів про обтяження майна іпотекою № 7309737 до Реєстру іпотек був договір іпотеки б/н від 03.06.2008 року.

Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису, а п.26 встановлено, що реєстратор вносить до Реєстру іпотек відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

Таким чином, визнаючи договір іпотеки припиненим, записи про обтяження майна іпотекою підлягають виключенню.

Окрім того, у звязку із припинення договору іпотеки, який був підставою для внесення Запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 7309667 та № 8753938, такі записи, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також підлягають виключенню.

Відповідно до п. 1.5. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраторами Реєстру заборон є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Отже, п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна надає всім реєстраторам, яким є і приватний нотаріус ОСОБА_5, рівні права, зокрема щодо вилучення записів з Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна. Тобто наслідком припинення Іпотечного договору є вилучення запису про обтяження предмета іпотеки іпотекою.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за №20/5 передбачено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) за заявою заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання; заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

Верховний Суд України у п. 13 Постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», звертає увагу судів, що вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволенні позову зобов'язаний у необхідних випадках зазначити в резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним, анулювання свідоцтва про право власності в разі задоволення позову про витребування майна від добросовісного набувача тощо).

Таким чином, підлягають задоволенню і вимоги в частині застосування наслідків припинення договору іпотеки (майнової поруки).

У звязку з прийняттям нового рішення по справі підлягають перерозподілу понесені судові витрат із стягненням їх з відповідача.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.11.2011 року задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 про припинення договору, застосування наслідків припинення скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.

Припинити дію іпотечного договору б/н від 03.06.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (код ЄДРПОУ 24214088, місце знаходження якого м. Київ, вул.. Хорива 11-А) та ОСОБА_3 (ІДПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі під № 1324.

Застосувати наслідки припинення іпотечного договору від 03.06.2008 року та зобовязати приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, в день надходження рішення суду, зняти заборону на відчуження зазначеного майна та виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстровими № 7309667, № 8753938 та з Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна за реєстровим № 7309737, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки б/н від 03.06.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (код ЄДРПОУ 24214088, місце знаходження якого м. Київ, вул.. Хорива 11-А) та ОСОБА_3 (ІДПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі під № 1324.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 92,55 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: