Рішення № 19929845, 09.12.2011, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 22Ц-3578/11Головуючий в суді першої інстанції:ВОЛОШИН І.А.

Категорія: 51 Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2011 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Зайцева А.Ю.,

при секретарі: Черепановій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Глобинський мясокомбінат» на рішення Тростянецього районного суду Вінницької області від 25.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Глобинський мясокомбінат» про стягнення невиплаченого при звільненні розрахунку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2011 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом, у якому посилається на те, що він з 14.09.2006 року по 11.07.2011 року працював у ТОВ «Глобинський мясокомбінат» на посаді торгівельного представника відділу збуту і був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні з роботи розрахунок з ним не був проведений і на його неодноразові звернення з вимогою провести розрахунок, відповідач належним чином не відреагував, що призвело до виникнення заборгованості і остаточно заробітну плату було виплачено лише 12.09.2011 року, а тому просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 11.07.2011 року по 12.09.2011 року в сумі 13693,37 грн., середній заробіток за період з моменту розрахунку по день звернення в суд в розмір 3092,04 грн. та 13340 грн. компенсації за невикористану відпустку.

При розгляді справи в суді першої інстанції, позивач зменшив свої позовні вимоги до суми 16766,40 грн., які визнані представником відповідача.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.10.2011 року позов задоволено та стягнуто з ТОВ «Глобинський мясокомбінат» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 16766,40 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Глобинський мясокомбінат» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити та зменшити розмір стягнутих коштів до суми 13693, 37 грн..

При цьому вказується, що суд прийняв рішення з порушенням вимог процесуального права та неповно зясував обставин, що мають значення для справи.

Представник ТОВ «Глобинський мясокомбінат» в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, при цьому надав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю представника підприємства у розгляді іншої справи, однак колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання та визнати неповажною причину неявки відповідача, оскільки відповідач являючись юридичною особою мав можливість надати довіреність іншій особі для представництва його інтересів під час розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу визнав та зазначив, що дійсно сума заборгованості складає 13693,37 грн., яку просив стягнути на його користь.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що при звільненні розрахунок з позивачем не було проведено і тому на користь останнього має бути стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку, розмір якого становить 16766,40 грн..

Проте повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому на підставі п. п. 3,4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 в період з 14.09.2006 року по 11.07.2011 року працював у ТОВ «Глобинський мясокомбінат» на посаді торгівельного представника відділу збуту і був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, однак при звільненні з роботи розрахунок з ним не був проведений, що призвело до виникнення заборгованості.

Строки розрахунку при звільненні визначені статтею 116 КЗпП України.

Вимогами ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи видно, що остаточний повний розрахунок з ОСОБА_2 було проведено відповідно до видаткового касового ордеру від 08.09.2011 року і кошти ним було отримано лише 12.09.2011 року, про що свідчить розписка останнього на вищевказаному ордері (а.с. 5).

При таких обставинах судова колегія вважає, що районний суд правомірно встановив обовязок відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і даний висновок суду відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, безпідставно стягнув кошти в сум 16766,40 грн., оскільки позивачем при зверненні в суд заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13693,37 грн., а згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і до того ж, при визначенні розміру стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судом першої інстанції не було враховано вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні і відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти в сумі 13693,37 грн..

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Глобинський мясокомбінат» - задовольнити.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.10.2011 року - змінити.

Стягнути з ТОВ «Глобинський мясокомбінат» код 25167451, р/р 26006055231533 в Полтавській філії «Полтавського регіонального управління КБ «ПриватБанк», МФО 331401 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 13693,37 грн..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: