Ухвала суду № 20201395, 12.10.2011, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

12 жовтня 2011 року Справа № 2а/0370/2767/11 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,

за участю представника позивача Білицького Б.М.,

представника відповідача Чернацької О.В.,

розглянувши клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс» до державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського юстиції у Волинській області Чернацької Оксани Володимирівни про зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2011 року арбітражний керуючий розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс» звернувся в суд з адміністративним позовом до державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського юстиції у Волинській області Чернацької О.В. про зобовязання зупинити виконавчі провадження.

Позивачем одночасно з позовом подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації заставного майна ТзОВ «Трансбуд-Сервіс» (вул. Чернишевського, 5, м. Луцьк, Волинська область, 43021, ЄДРПОУ 34524196), що здійснюється Першим ВДВС Луцького МУЮ до набрання постановою в адміністративній справі законної сили. Клопотання мотивоване тим, що 05.09.2011 року Господарським судом Волинської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Трасбуд-Сервіс», якою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також накладено заборону на відчуження основних засобів та іншого майна боржника, на укладення будь-яких інших угод, розпорядження коштами без згоди розпорядника майна. Дану ухвалу господарським судом надіслано Першому ВДВС Луцького МУЮ для відома та виконання. Проте, всупереч введенню мораторію на задоволення кредиторських вимог, державна виконавча служба проводить реалізацію майна боржника, чим порушує його права та законні інтереси. Вказує, що на балансі ТзОВ «Трансбуд-Сервіс» перебуває лише заставне майно, реалізація якого унеможливить провести належним чином санацію товариства, а також унеможливить задоволення в повному обсязі вимог кредиторів, реструктуризації боргів, виконати зобовязання щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів. Зважаючи на це, є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам боржнику і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В судовому засіданні представник позивача клопотання про вжиття заходів забезпечення позову підтримав з підстав викладених у ньому. Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення та набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, і їх захист стане неможливим без вжиття таких заходів, а також для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. На його думку очевидними є ознаки бездіяльності дій відповідача щодо незупинення виконавчих проваджень. Погоджується, що зазначене майно в двох виконавчих провадженнях є заставним майном, але вважає, що на нього також поширюються вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто ухвала господарського суду Волинської області від 05.09.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство, і тому дане майно не може бути реалізоване.

Представник відповідача вважає клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову необґрунтованим, оскільки не існує очевидної небезпеки заподіяння будь-якої шкоди правам, інтересам та свободам позивача. Підстави для задоволення клопотання відсутні. Додала, що всі оскаржувані виконавчі провадження щодо стягнення коштів з ТзОВ «Трансбуд-Сервіс» державною виконавчою службою направлені на виконання до департаменту ДВС в м. Києві, крім виконавчих проваджень №23156542 та №23155211, які виконуються у зведеному виконавчому провадженні. Підтвердила, що на адресу ДВС 05.10.2011 року та 09.10.2011 року надійшли заяви позивача про зупинення виконавчих проваджень у звязку з надходженням до ДВС ухвали господарського суду Волинської області від 05.09.2011 року. По заявах позивача на даний час рішення не прийнято, оскільки не закінчився 10-денний термін для їх вирішення. Просить відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з врахуванням наступного.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання.

Адміністративний позов та розглядуване клопотання до суду надійшли 12 жовтня 2011 року. Ухвалою судді від 12.10.2011 року відкрито провадження у справі.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято в користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами 3 і 4 статті 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною 3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

З аналізу вищевказаних норм закону вбачається, що підставою для вжиття заходів адміністративного позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень. Крім того, для забезпечення адміністративного позову суд може зупинити дію всього рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або заборонити вчиняти певні дії.

Відповідно до основних засад судочинства визначених статтею 129 Конституції України та пунктом 5 статті 7 КАС України усі учасники адміністративного процесу рівні перед законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що державним виконавцем Першого ВДВС Луцького МУЮ Чернацькою О.В. відкриті виконавчі провадження по зверненню стягнення на рухоме майно, а саме за №23156542 та за №23155211 з яких вбачається, що боржнику було запропоновано добровільно виконати виконавчі написи в семиденний термін з дня отримання цих постанов. Однак, як встановлено в судовому засіданні, в добровільному порядку виконавчі написи боржником виконані не були.

Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно із статтею 54 вищеназваного Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

З ухвали Господарського суду Волинської області від 05.09.2011 року у справі за позовом ТзОВ «Євроізол-Геосинтетикс» до ТзОВ «Трансбуд-Сервіс» про порушення справи про банкрутство вбачається, що порушено справу про банкрутство ТзОВ «Трансбуд-Сервіс».

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Позивачем ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не наведено жодної із підстав існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також не наведено очевидність ознак протиправності будь-яких рішення, дій чи бездіяльності.

Враховуючи предмет спірних правовідносин, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши заперечення представника відповідача, оцінивши обґрунтованість доводів заявника, адекватність його вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін та обсяг позовних вимог, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову до задоволення не підлягає.

В клопотанні позивача та в його поясненнях наданих в судовому засіданні відсутні посилання на фактичні обставини, які обумовили б вимоги про здійснення заходів по забезпеченню позову та позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливості здійснити захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Посилання позивача на те, що реалізація арештованого рухомого майна унеможливить провести належним чином санацію товариства та унеможливить задоволення в повному обсязі вимог кредиторів, реструктуризації боргів, виконання зобовязання щодо сплати єдиного внеску, податків і зборів, не доводить існування очевидної небезпеки.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич