Постанова № 20199490, 27.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2011 р. 10:40 Справа №2а-8190/11/0170/14 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Жигалової К.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой

про стягнення заборгованості в сумі 3089,46грн.,

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Джанкой АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 в розмірі 3089,46 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника управління, на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку представника не забезпечив, надіслав заперечення на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є докази повідомлення відповідача про час та місце судового засідання належним чином суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 в розмірі 3089,46 грн., суд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період березень-червень 2011 року.

Так, в акті звірки за березень 2011 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 65 осіб в сумі 49340,62 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Джанкойському районі АР Крим заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 46 осіб в сумі 6281,74 грн.; в акті звірки за квітень 2011 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 66 осіб в сумі 47468,31 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Джанкойському районі АР Крим заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 47 осіб в сумі 5846,15 грн.; в акті звірки за травень 2011 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 62 осіб в сумі 44458,61 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Джанкойському районі АР Крим заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 45 осіб в сумі 5340,59 грн.; в акті звірки за червень 2011 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 62 осіб в сумі 47450,53 грн., за висновками ж виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Джанкойському районі АР Крим заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 45 осіб в сумі 5930,52 грн.

Судом встановлено, що розбіжність в розмірі 3089,46 грн. виникла, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_1 з яких 116,24 грн. основний розмір пенсії; щомісячна цільова допомога – 167,20 грн., державна адресна допомога в розмірі 2758,56 грн., поштовий збір на доставку цільової допомоги в розмірі 4,40 грн., поштовий збір на доставку адресної допомоги в розмірі 43,06 грн., що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за березень-червень 2011р.; актом про нещасний випадок на виробництві; витягом з акту посвідчування у ВТЕК до довідки сер МСЕ № 087477.

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_1 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обов’язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпіла ОСОБА_1 документи якої не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв’язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період березень-червень 2011 р. в розмірі 116,24 грн. та понесені позивачем витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності 1,80 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так відповідно до Постанови КМУ № 654 від 16.06.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам, яким призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника і інвалідам не досягає визначених цією постановою розмірів, встановлюється доплата окремим категоріям осіб для того, щоб їх пенсії досягали вказаних розмірів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала цільову доплату згідно Постанови КМУ №654 в період за березень-червень 2011 року (включно) у загальній сумі 167,20 грн.

Пунктом.4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом –суми що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже суд приходить до висновку що доплата ОСОБА_1 згідно Постанови КМУ №654 є щомісячною цільовою грошовою допомогою на прожиття, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, тому позовні вимоги у цієї частині також підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування державної адресної допомоги, судом встановлено наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що оскаржувана адресна допомога у даному випадку включаються до основного розміру пенсії і повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом –суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійними видами пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги ОСОБА_1

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період березень-червень 2011 р. в розмірі 116,24 грн., понесені позивачем витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності 1,80 грн. та підлягає відшкодуванню сума щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за період березень-червень 2011 року (включно) в розмірі 167,20 грн. та витрати на виплату та доставку цільової допомоги у загальній сумі 2,60 грн. на загальну суму 287,84 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, 48, р/р 37170040200105 в УГК АРК, МФО 824026, ЗКПО 25872043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Леніна, 8, р/р 25601010045001, ВАТ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20727218) суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у загальній сумі 287,84 грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Кірєєв Д.В.