Вирок № 20180000, 20.12.2011, Миронівський районний суд Київської області

20.12.2011                               Справа № 1/1017/230/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/1017/230/2011

20 грудня 2011 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Чирки С.С.

при секретарі Харченко І.С.

за участю прокурора                     Темірова В.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

підсудний ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що потягло спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_4 при наступних обставинах.

18 жовтня 2011 року, в обідній час, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, рухаючись зі швидкістю близько 20-30 км/год по автомобільній дорозі сполученням с. Грушів - с. Тулинці, в напрямку з с. Грушів Миронівського району Київської області, на перехресті вказаних доріг, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 діючих Правил дорожнього руху «Дати дорогу», відповідно до яких водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, технічних вимог п. 16.11 Правил, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, допустив зіткнення на зустрічній смузі руху в напрямку м. Канів з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по головній смузі руху в напрямку м. Канів.

В результаті ДТП водій автомобіля «ВАЗ 21013»ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 36 від 04 листопада 2011 року отримав тілесні ушкодження у вигляді скалкового перелому лівого стегна, лонної кістки з ліва, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров"я.

Допущенне водієм ОСОБА_3 порушення вимог дорожнього знаку п. 2.1 та технічних вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку із наслідками, а саме заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4.

В судовому засіданні підсудний не заперечив фактичних обставин справи, не оспорював їх, вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду показав, що у своїй власності він має автомобіль марки «ВАЗ 2106»темно зеленого кольору. На право керування транспортним засобу він має посвідчення водія, в якому відповідно відкрито категорії «А, В, С, Д». водійського стажу в нього 29 років, тобто навички керування автомобілем чудові.

18 жовтня 2011 року близько 16 години він на вказаному автомобілі разом із своїм сином ОСОБА_5, якому 11 років, їхали із с. Грушів Миронівського району до знайомого діда по ліки синові, так як він інвалід з дитинства. Його син ОСОБА_5 сидів на задньому пасажирському сидінні, ближче до правих задніх бокових дверей автомобіля. Спиртних та наркотичних напоїв ні цього дня ні за день до цього не вживав. Автомобіль був технічно справним.

Під'їзджаючи до перехрестя доріг Грушів - Тулинці, Пиї - Канів, рухався зі швидкістю близько 60-70 км/год. Перед перехрестям він вимкнув передачу та почав пригальмовувати. Він знав, що дорога, по якій рухався являється другорядною, а головна дорого йде з с. Пиї на м. Канів. Також перед перехрестям є дорожній знак «Дати дорогу ». Коли швидкість зменшилася до 20-30 км/год, він подивився ліворуч та праворуч, переконався, що дорога вільна та почав переїжджати перехрестя. Не закінчивши переїзджати перехрестя, коли знаходився на ділянці дороги в сторону з с. Пиї в м. Канів, відчув сильний удар, і автомобіль опинився на полі. Відчинив двері, вийшов з автомобіля та помітив, що в його автомобілі немає сина ОСОБА_5, потім, оглянувшись, на землі, праворуч від автомобіля помітив сина, який лежав на спині. Син був у крові, а тому він почав надавати йому медичну допомогу. Також помітив, що за його автомобілем на даху лежав автомобіль марки «ВАЗ 2101», номерів не пам'ятає. За кермом автомобіля знаходився водій, чоловік літніх років.

Після цього його, сина ОСОБА_5 та водія автомобіля «ВАЗ 2101»було доставлено до Миронівської ЦРЛ. Він розуміє, що винуватцем ДТП являється він, оскільки не уступив дорогу іншому автомобілю, який рухався по головній дорозі.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та, роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

При таких обставинах суд вважає, що дії підсудного органом досудового слідства за ст. 286 ч.1 КК України кваліфіковані вірно. Вина підсудного в порушенні правил безпеки дорожнього руху як особи, яка керувала транспортним засобом, що спричинило спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, повністю доведена. Допущені ним порушення правил безпеки дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв’язку з наслідками у виді ушкоджень середньої тяжкості у потерпілого ОСОБА_4. За вчинені дії підсудний має нести кримінальну відповідальність за ст. 286 ч.1 КК України.

Згідно медичних довідок ОСОБА_6 на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.с. 87,88).

Підсудний характеризується за місцем свого проживання позитивно (а.с. 85).

Призначаючи покарання ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини їх вчинення, дані про особу підсудного й обставини, що пом’якшують покарання, також враховує те, що на утриманні підсудний має двох неповнолітніх дітей.

Так, визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному, суд визнає обставинами, які пом’якшують його відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_7 не встановлено.

У зв’язку з вказаними обставинами суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі.

Cуд також враховує, що ОСОБА_6А раніше не притягався до кримінальної відповідальності, встановлені пом’якшуючі відповідальність обставини, що свідчить про можливість застосування звільнення від відбування призначеного покаранням з випробуванням.

З викладених вище підстав суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 75 КК України. При цьому слід встановити відповідні обов’язки, визначені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання у виді 2 років обмеження волі із застосуванням іспитового строку терміном 1 рік та встановленням зазначених обов’язків згідно ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

При вирішенні питання про речові докази суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої автомобіль НОМЕР_2, повернути ОСОБА_4, автомобіль НОМЕР_3, який повернуто власнику ОСОБА_2, вважати повернутим за належністю.

Судові витрати за проведення експертиз покласти на ОСОБА_8

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити у виді підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши строк випробування 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_2 у зв’язку із призначенням випробування обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Речові докази автомобіль НОМЕР_3, вважати повернутим за належністю, автомобіль НОМЕР_4, повернути власнику ОСОБА_4.

Зняти арешт, накладений постановою слідчого від 23 листопада 2011 року, на автомобіль марки «ВАЗ 21065», д.н.з 171-26 КК.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ МВС України р/р № 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області МФО 821018, код ЗКПО 25574713 судові витрати по справі в сумі 4102,81 грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд.

Суддя С.С. Чирка