Рішення № 20155211, 23.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

23.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

20 грудня 2011 року Справа №5028/8/123/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська торгова компанія", вул. Червоногвардійська, 25-Б, м. Чернігів, 14033

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комерційного центру "Прес", вул. Мринський шлях, 159, м. Носівка, Чернігівська область, 17100

про стягнення 41438грн.86 коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №б/н від 06.12.2011р.

Від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 33000грн. боргу за товар, поставлений по видатковій накладній №РН-0000509 від 10.08.2011р. на підставі договору №61 від 01.10.2010р., 5561грн.76коп. пені, нарахованої за період з 11.08.2011р. по 31.10.2011р., 1076грн.47коп. процентів річних, обчислених за період з 11.08.2011р. по 31.10.2011р. та 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 11.08.11р. по 07.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань.

Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає лише в частині суми основного боргу, оскільки останнім станом на 14.11.11р. була здійснена часткова оплата за поставлений товар на суму 32000грн. При цьому відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені, процентів річних та інфляційних нарахувань на суму 8438грн.86коп. зазначаючи, що вказана сума вже включена до вартості продукції.

До початку судового засідання, 16.12.2011р., до суду надійшла заява від позивача про зменшення та уточнення позовних вимог. В надісланій заяві позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу на 33000грн. Також позивач, посилаючись на внесені зміни до умов договору №61 від 01.10.10р., зменшує розмір пені на 1016грн.82коп. за період з 25.08.11р. по 31.10.11р. та розмір процентів річних на 196грн.80коп. за період з 25.08.11р. по 31.10.11р., та залишає без змін заявлений до стягнення первісний розмір інфляційних нарахувань.

Дослідивши зміст заяви, суд розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, з урахуванням вищезазначеної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 4544грн.94коп. пені, обчисленої за період з 25.08.11р. по 31.10.11р., 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 25.08.11р. по 07.10.11р. та 879грн.67коп. процентів річних, нарахованих за період з 25.08.11р. по 31.10.11р. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, подана заява про зменшення розміру позовних вимог не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає вказану заяву позивача до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду (а.с.87). Про поважність причин неявки суд не повідомлений.

Оскільки, явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Чернігівська торгова компанія»(позивач у справі, продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комерційного центру «Прес»(відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладено договір №61, за умовами якого продавець зобовязувався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, продукцію, сортамент, кількість, якість та ціна якої вказані у рахунку-фактурі, який надається продавцем покупцю, відповідно до умов цього договору.

В розділі 3 договору сторони визначили ціну продукції та умови розрахунку. За домовленістю сторін Специфікація може не укладатися. Продукція (її ціна, сортамент, кількість), включається продавцем до рахунку-фактури на підставі письмових (в тому числі і отриманих по факсу) заявок покупця. У відповідь на заявку покупця, продавець надає покупцю рахунок-фактуру. Термін оплати продукції вказується у рахунку-фактурі, та здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати продукції, або за взаємною згодою допускається відстрочення платежу до 3-х днів. Датою оплати усієї продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Ціна продукції є договірною ціною між продавцем та покупцем та вказується в рахунку-фактурі, який є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору передбачено, що дата поставки продукції згідно договору є дата отримання продукції покупцем, становить 5 діб з моменту перерахування 100% вартості замовлення на рахунок продавця, якщо інше не вказано в Специфікаціях.

Згідно із п.10.1. договору даний договір набуває чинності з дня його підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

08 листопада 2010 року між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору №61 від 01.10.10р., відповідно до якої сторони внесли наступні зміни:

Пункт 3.3. договору викладено в наступній редакції: «Термін оплати продукції вказується у рахунку-фактурі, та здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 2-х неділь з моменту поставки продукції покупцю».

Пункт 4.1. договору викладено в такій редакції: «Дата поставки продукції згідно договору є дата отримання продукції покупцем, якщо інше не вказане в Специфікації».

Дана додаткова угода є невідємною частиною договору №61 від 01 жовтня 2010р.

Аналіз змісту договору №61 від 01.10.2010р. свідчить, що у звязку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В договорі №61 від 01.10.2010р. відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар по видатковій накладній №РН-0000509 від 10.08.11р. на суму 171031грн.50коп. (копія а.с.13).

Про отримання відповідачем товару свідчить підпис відповідача на вищевказаній видатковій накладній. До того ж у відзиві на позов відповідач не заперечує проти факту отримання ним товару від позивача на виконання умов договору №61 від 01.10.10р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зобовязання по передачі товару виконані.

У звязку із здійсненням відповідачем операції з оплати товару, позивачем була виписана податкова накладна від 10.08.2011р. №30, в якій в графі “вид цивільного правового договору” є посилання на договір поставки №61 від 01.10.2010р. Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата позивачем грошових коштів в сумі 171031грн.50коп. мала бути здійснена на виконання договору від 01.10.2010р.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

В свою чергу, відповідач зобовязання по своєчасній оплаті товару не виконав, сплативши в період з 08.09.11р. по 20.10.11р. лише 31031грн.50коп., і, як зазначає позивач, на день звернення до суду з даним позовом, заборгованість відповідача за отриманий товар становила 140000грн.

В силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи із умови пункту 3.3. додаткової угоди до договору, відповідач був зобовязаний оплатити отриманий товар протягом 2-х неділь з моменту поставки продукції, тобто з урахуванням святкового дня 24 серпня, оплата мала бути здійснена відповідачем в строк до 25.08.2011р. включно. Відповідач у визначений строк зобовязання по оплаті товару не виконав.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено позивачу в період з 08.11.11р. по 14.12.2011р. суму заборгованості в розмірі 140000грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з особового рахунку позивача (а.с.57-64, 75-77). До того ж, в судовому засіданні представник позивача підтвердила факт оплати відповідачем суми основної заборгованості за поставлений товар в повному обсязі.

Саме в звязку зі сплатою в повному обсязі вартості отриманого товару позивач зменшив свої позовні вимоги, в звязку з чим спір вирішується лише щодо вимог про стягнення пені, процентів річних та інфляційних нарахувань.

В п.п.6.2.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання покупцем зобовязань щодо оплати та прийняття продукції, вказаної в рахунках (відповідно до замовлення), він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

З посиланням на вказану умову договору та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 4544грн.94коп. пені, нарахованої за період з 25.08.2011р. по 31.10.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені за вказаний період судом встановлено, що позивачем при обчисленні терміну прострочення платежів по видатковій накладній не враховано святкового дня (24 серпня), на який припадав останній день строку оплати за поставлений товар, а тому з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та приймаючи до уваги, що відповідач в строк до 25 серпня 2011р. включно не виконав зобовязання по оплаті поставленого товару, період нарахування пені має бути обчислений саме з 26.08.2011р.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по своєчасній оплаті товару, відповідач дійсно допустив прострочення оплати, а тому вимоги позивача щодо стягнення пені є правомірними, але задовольняються судом частково в розмірі 4473грн.12коп. за період з 26.08.2011р. по 31.10.2011р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 25.08.11р. по 07.10.2011р.

Сума інфляційних нарахувань обчислена позивачем із застосуванням встановлених індексів інфляції за визначений позивачем період, і складає 1800грн.63коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 25.08.11р. по 07.10.2011р. є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Оскільки інший розмір процентів річних за прострочення виконання грошового зобовязання сторони не передбачили в договорі, три проценти річних обчислені позивачем за весь період прострочення виконання зобовязання з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, починаючи з 25.08.11р. по 31.10.11р. в розмірі 879грн.67коп.

Проте, при обчисленні періодів нарахування процентів річних позивачем не враховано строк, до якого відповідач повинен був оплатити наданий йому товар з урахуванням святкових днів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання по оплаті отриманого ним товару, вимоги позивача про стягнення процентів річних є правомірними, проте задовольняються судом частково в розмірі 865грн.15коп. за період з 26.08.11р. по 31.10.11р.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 4473грн.12коп. пені, 865грн.15коп. процентів річних та 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань.

Заперечення відповідача, що суми пені, процентів річних та інфляційних нарахувань вже закладені позивачем до вартості товару, а тому не підлягають стягненню, судом до уваги не приймається, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 10.08.11р. прийнято товар по ціні, вказаній у видатковій накладній, а тому прострочення оплати товару саме по такій ціні тягне настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї держане мито незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що відповідач сплатив суму вартості товару в повному обсязі лише після порушення провадження у справи, тобто даний спір виник саме з вини відповідача, суд приходить до висновку, що судові витрати мають бути покладені на відповідача з урахуванням частини, щодо якої позивачу відмовлено в позові.

Керуючись ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.254,530,549,610,611,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комерційного центру "Прес", вул. Мринський шлях, 159, м. Носівка, Чернігівська область (ідентифікаційний код 21391625, п/р 26008301319 в Носівському відділенні №3261 в ПАТ “Ощадбанк”, МФО 343262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія”, вул.Червоногвардійська, буд.25-Б, м. Чернігів (ідентифікаційний код 36278908, п/р 26000248677700 в АКІБ “УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005) 4473грн.12коп. пені, 865грн.15коп. процентів річних, 1800грн.63коп. інфляційних нарахувань, 1471грн.39коп. держмита та 233грн.93коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 23 грудня 2011 року.

Суддя Т.Г.Оленич