Рішення № 20155095, 20.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року справа № 5020-1654/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольське виробнично-заготівельне підприємство „Кримвторкольормет”

(вул. Сімферопольське шосе, буд. 3, м. Севастополь, 99703)

до відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про визнання права власності

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. - представник, довіреність дійсна до 30.09.2012;

ОСОБА_2. - представник, довіреність № 16 від 19.12.2011;

відповідача не прибув;

третьої особи - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольське виробнично-заготівельне підприємство „Кримвторкольормет” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - виробничо-заготівельну базу, розташовану за адресою: м. Севастополь, м. Інкерман, Сімферопольське шосе, 6.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.11.2011 залучено до участі у справі №5020-1654/2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольську міську Раду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що 28 травня 1997 року Закрите акціонерне товариство «Кримвторцветмет»і Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермет»уклали засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю ««Севастопольське виробничо-заготівельне підприємство «Кримвторкольормет».

Як внески до статутного капіталу створюваного товариства засновники внесли виробничо-заготівельне базу, що складається з об'єктів нерухомого і рухомого майна, перерахованого у Додатку № 1 до засновницького договору від 28.05.1997, загальною вартістю 875840,93 грн. Згідно з Додатком № 1 до засновницького договору від 28.05.1997 і Акту передачі майна від 28.05.1997 місцезнаходження майна - м. Севастополь, Інкерман, вул. Чернореченська, 2. Вказане нерухоме майно було створене в 1975 і введене в експлуатацію, про що свідчить Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченої будівництвом виробничо-заготівельної бази «Вторкольормет»потужністю 4 тис. тонн в м. Севастополі Дніпропетровського міжобласного управління «Вторкольормет»від 29.12.1975.

23 січня 1998 року на підставі рішення Інкерманської міської Ради народних депутатів № 15/87 від 15.01.1998 позивачеві оформлений Державний акт на право постійного користування землею (серія ІІ-КМ. № 005512) для обслуговування виробничої бази по заготовке і переробці кольорового металу, розташованій за адресою: м. Інкерман, вул. Чернореченська, 2.

Згідно інформації Управління містобудування і архітектури Севастопольського міській державній адміністрації від 17.10.2007 за вих. № 5-2/4417 обстежений в натурі об'єкт, розташований на земельній ділянці, пойменованій в Державному акті на право постійного користування ІІ-КМ. № 005512 за адресою «м. Інкерман, вул. Чернореченська №2», а в Акті введення в експлуатацію від 29.12.1975 без адреси, фактично має адресу: м. Інкерман, Сімферопольське шосе №6.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 16, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 54, 55 ГПК України.

Ухвалою від 08.12.2011 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.12.2011, з підстав передбачених ст. 77 ГПК України та зобовязано комунальне підприємство “БТІ і ДРОНМ” Севастопольської міської Ради (вул. Папаніна, 1 а, м. Севастополь, 99011) надати суду відомості про наявність зареєстрованих прав власності на нерухоме майно - виробничо-заготівельну базу, розташовану за адресою: м. Севастополь, м. Інкерман, Сімферопольське шосе, 6, станом на 08.12.2011.

У судовому засіданні 20.12.2011 представник позивача надав суду лист КП «БТІ і ДРОНМ»СМР № 11091 від 20.12.2011, яким зазначено, що право власності на нерухоме майно - виробничо-заготівельну базу, розташовану за адресою: м. Севастополь, м. Інкерман, Сімферопольське шосе, 6, ні за ким не зареєстровано.

Також, позивач надав додаткове обґрунтування позовних вимог та вказав, що у якості підтвердження відкритого володіння спірним майном, позивач надав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для обслуговання виробничо-заготовчої бази. Вказаний акт є дійсним на теперішній час, оскільки право постійного землекористування є безстроковим, і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представники позивача підтримали свої правові позиції, на позовних вимогах наполягали та просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання по справі 20.12.2011 не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був інформований про дату, час та місце проведення судових засідань по справі і судом вживалось всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо забезпечення реалізації його прав як сторони в судовому процесі.

Представник третьої особи у судове засідання 20.12.2011 також не прибув, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був інформований про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.

За таких обставин розгляд справи здійснюється відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно до якої права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Крім того, згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення субєктивного права на захист і компетенції суду.

Водночас, підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів повязується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.

Матеріали справи свідчать, що 28 травня 1997 року Закрите акціонерне товариство «Кримвторцветмет»і Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермет»уклали засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю ««Севастопольське виробничо-заготівельне підприємство «Кримвторкольормет».

Як внески до статутного капіталу створюваного товариства засновники внесли виробничо-заготівельне базу, що складається з об'єктів нерухомого і рухомого майна, перерахованого у Додатку № 1 до засновницького договору від 28.05.1997, на загальну вартість 875840,93 грн (а.с. 12). Згідно з Додатком № 1 до засновницького договору від 28.05.1997 і Акту передачі майна від 28.05.1997 місцезнаходження майна - м. Севастополь, Інкерман, вул. Чернореченсь-ка, 2 (а.с. 13). Вказане нерухоме майно було створене в 1975 і введене в експлуатацію, про що свідчить Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченої будівництвом виробничо-заготівельної бази «Вторкольормет»потужністю 4 тис. тонн в м. Севастополі Дніпропетровського міжобласного управління «Вторкольормет»від 29.12.1975 (а.с. 14-16).

23 січня 1998 року на підставі рішення Інкерманської міської Ради народних депутатів № 15/87 від 15.01.1998 (а.с. 20). Позивачеві оформлений Державний акт на право постійного користування землею (серія ІІ-КМ. № 005512) для обслуговування виробничої бази по заготовке і переробці кольорового металу, розташованій за адресою: м. Інкерман, вул. Чернореченська, 2 (а.с. 17-19).

Згідно інформації Управління містобудування і архітектури Севастопольського міській державній адміністрації від 17.10.2007 за вих. № 5-2/4417 обстежений в натурі об'єкт, розташований на земельній ділянці, пойменованій в Державному акті на право постійного користування ІІ-КМ. № 005512 за адресою «м. Інкерман, вул. Чернореченська №2»(а.с. 21), а в Акті введення в експлуатацію від 29.12.1975 без адреси, фактично має адресу: м. Інкерман, Сімферопольське шосе №6.

Статтею 26 Закону України «Про власність», що діяв на момент передачі майна у статутний капітал, визначено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові і майнові внески його членів, а також майно, придбане в наслідок господарської діяльності, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (1963), що діяв на момент створення товариства, право власності (право оперативного управління) виникає у набувача майна за договором з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором. Оскільки Позивач придбав майно на підставі засновницького договору, право власності у нього фактично виникло 28.05.1997 при отриманні майна по Акту передачі.

У зв'язку з тим, що на момент передачі нерухомого майна в статутний капітал ТОВ «Севастопольське виробничо-заготівельне підприємство «Кримвторкольормет»відсутні які-небудь записи про реєстрацію права власності за попередніми власниками, а також інформація про підстави переходу об'єкту від замовника будівництва - Дніпропетровського міжобласного управління «Вторкольормет»до подальших власників, Позивач був позбавлений можливості зареєструвати своє право власності відповідно до чинного на той момент законодавства.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 344 Цивільного кодекса України встановлено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, зміст ст. 344 Цивільного кодексу України визначає ознаки володіння, які необхідні для придбання права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто власник не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним і володіння має бути безперервним впродовж певних термінів.

В даному випадку мають місце всі ці ознаки.

Первинна реєстрація права власності на нерухоме майно не здійснювалася, з 1997 і до часу вирішення спору в суді до позивача не пред'являлися будь ким вимоги про повернення майна, а також не заявлялися вимоги про визнання угоди по передачі майна в статутний капітал недійсною. Інформація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податковою заставою і Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність яких-небудь заборон на вказане майно відсутня (а.с. 22-23).

Фактом, підтверджуючим відкрите володіння позивачем нерухомим майном, в першу чергу є наявність у ТОВ «Севастопольське виробничо-заготівельне підприємство «Кримвторцветмет»державного акту на право постійного користування земельною ділянкою під обслуговування виробничо-заготівельній бази. Позивач з 1998 своєчасно здійснює платежі до бюджету у вигляді земельного податку, щорік здає в державні податкові органи податковий розрахунок земельного податку, здійснює платежі по укладених договорах на вивіз твердих побутових відходів, на виконання робіт по дезинфекції об'єкту, по страхуванню об'єкту і тому подібне (копії договорів додаються).

Також за заявою позивача КП «БТІ і ГРОНІ»СМР була проведена інвентаризація виробничо-заготівельної бази.

З 1997 позивач не передавав третім особам спірне нерухоме майно, про що також свідчать укладені в різний час договори по обслуговуванню виробничо-заготівельної бази.

Згідно частини другої ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В даному випадку позивач був наділений правом власності на спірне майно своїми засновниками в силу норм Закону України «Про власність». Ні засновницький договір від 28.05.1997, ні факт передачі майна в статутний капітал товариства оспорений не був.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

При цьому, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

В той же час, відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту цивільного права як визнання права.

Імперативними положеннями ст. 41 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації і релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Однак, ця норма не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Згідно положень ст.ст.32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольське виробнично-заготівельне підприємство „Кримвторкольормет” відповідають обраному способу захисту цивільного права є обґрунтованими, документально доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки за поданими доказами в їх обґрунтування відповідають як нормам матеріального права так і нормам процесуального права за чинним ГПК України.

Понесені позивачем судові витрати по справі зі сплати державного мита в сумі 8758,41 грн та 236 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників позивача про час виготовлення повного рішення.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 328, 344, 345, 392 ЦК України, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольське виробнично-заготівельне підприємство „Кримвторкольормет” (вул. Сімферопольське шосе, буд. 3, м. Севастополь, 99703, код ЄДРПОУ 23664381) право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - виробничо-заготівельну базу, розташовану за адресою: м. Севастополь, м. Інкерман, Сімферопольське шосе, 6.

3. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 25750044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольське виробнично-заготівельне підприємство „Кримвторкольормет” (вул. Сімферопольське шосе, буд. 3, м. Севастополь, 99703 код ЄДРПОУ 23664381) - 8758,41 витрат зі сплати Державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили

4.Копію рішення надіслати учасникам судового процесу.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 22.12.2011