Рішення № 20154656, 20.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р. Справа № 10/173-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/173-11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»,

м. Біла Церква

до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 169357,05 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 169357,05 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № А-21 від 05.03.2009 р. в частині несвоєчасної оплати отриманого ним товару.

Ухвалою суду від 02.11.2011 р. порушено провадження у справі № 10/173-11 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. В послідуючі судові засідання від 06.12.2011 р. та від 20.12.2011 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлені про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 22.11.2011 р. та від 06.12.2011 р. про направлення їх на адресу позивача.

Представник відповідача в судові засідання від 22.11.2011 р., 06.12.2011 р. та від 20.12.2011 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення останньому рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 02.11.2011 р. та відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 22.11.2011 р. та від 06.12.2011 р. про направлення їх на адресу відповідача. Вимоги ухвал суду від 02.11.2011 р., 22.11.2011 р., 06.12.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № А-21, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого постачальник взяв на себе обов’язок поставити і передати покупцю, на умовах визначених договором, продовольчі товари (товар), асортимент та кількість якого у кожній конкретній партії погоджується сторонами, а покупець взяв на себе обов’язок прийняти такий товар та оплатити його вартість.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов п.п. 4.1, 4.2, 4.6 договору, постачальник поставляє товар за адресою: м. Біла Церква, вул. Матросова, 17. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником замовлень. Зобов’язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаними з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної.

Так, на виконання умов договору позивачем згідно з видатковими накладними № А-00000031 від 03.01.2011 р. на суму 30217,59 грн., № А-00000033 від 03.01.2011 р. - 35102,06 грн., № А-00000035 від 03.01.2011 р. - 14401,80 грн., № А-00000148 від 04.01.2011 р. - 3517,00 грн., № А-00000149 від 04.01.2011 р. - 28837,75 грн., № А-00001620 від 31.01.2011 р. - 10155,60 грн., № А-00001421 від 31.01.2011 р. - 28519,66 грн., № А-00001736 від 01.02.2011 р. - 12133,33 грн., № А-00002167 від 07.02.2011 р. - 7630,40 грн. передано, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 170515,19 грн. Відповідні видаткові накладні містять підпис повноважних представників сторін та відбитки печаток юридичних осіб.

Також, в якості доказу передання відповідачеві товару позивачем надані податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно з вищезазначених видаткових накладних.

Згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Умовами п.п. 7.1, 7.2 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Покупець здійснює оплату товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість товару, переданого позивачем згідно з видатковими накладними, залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання від 22.11.2011 р., 06.12.2011 р. та від 20.12.2011 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати товару не надав, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору поставки № А-1 від 05.03.2011 р. товару в сумі 170515,19 грн. відповідає фактичним обставинам та на час прийняття рішення залишається не сплаченою відповідачем, проте суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості, згідно з прохальною частиною позовної заяви в сумі 169357,05 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволені позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код 08358735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»(юридична адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. Інститутський, 1, кв. 54; фактична адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 95; код 36360007) 169357,05 грн. заборгованості, а також судові витрати: 1693,58 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 21.12.2011 р.