Рішення № 20154584, 19.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р. Справа № 13/180-11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Військової частини 1471, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці

про стягнення 24473,69 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 14.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3- довіреність №41/1676 від 14.11.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини 1471 (далі відповідач) про стягнення 24473,69 грн., з яких 20654,10 грн. збитки від інфляції, 3819,59 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив оплату поставленого йому товару, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість по сплаті санкцій передбачених ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги не визнає у зв'язку з порушенням позивачем заходів досудового врегулювання спору між сторонами, а також через незадовільне фінансування військової частини з боку головного розпорядника коштів. Крім того, позивач наполягаючи на стягнення 3% річних та індексу інфляції 625 ЦК України не вказав, яка правова природа цих стягнень, а відтак, чи підлягають вони віднесенню до господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

07 липня 2009 року між приватною фірмою «Антекс трейдінг»(далі - постачальник) та військовою частиною 1471 (далі - замовник) був укладений договір поставки № 70-09, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити замовнику продукцію в асортименті, кількості та в строки, вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1 договору строк поставки продукції складає 14 календарних днів з моменту заявки замовника.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата товару здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до умов договору №70-09 постачальник - ПФ «Антекс трейдінг»зобов'язався поставити замовнику товар в асортименті та кількості, визначених в розділі 2 договору, на загальну суму 547 520,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що поставка даного товару була здійснена постачальником 29.09.2009 p., відповідно до видаткової накладної №РН-0000027, на суму 303 736,72 грн.

Таким чином, оплата товару повинна була бути здійснена 27.10.2009 р.

Проте, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобовязань відповідач прострочив оплату товару на 153 дні, оплативши отриманий товар тільки 30.03.2010 p., що підтверджується випискою з банківського рахунку постачальника від 30.03.2010 р.

В звязку з простроченням виконання зобовязання відповідачем позивачем нараховані на суму простроченої заборгованості в розмірі 303736,72 грн. 20654,10 грн. збитків від інфляції за період з 28.10.2009 р. по 29.03.2010 р. та 3819,59 грн. 3% річних за період з 28.10.2009 р. по 29.03.2010 р.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд також враховує наступні обставини.

Приватна фірма «Антекс трейдінг»(далі - первісний кредитор) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договорами поставки №№ 198-08, 211-08 від 26.08.2008 p., укладеними між первісним кредитором, Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Військовою частиною 1471, а також за договорами поставки №№68-09, 69-09, 70-09, 71-09, 72-09 від 07.07.2009 p., укладеними між первісним кредитором та військовою частиною 1471.

Згідно листа повідомлення від 01.06.2011 р. Приватна фірма «Антекс трейдінг»повідомила відповідача про відступлення права вимоги новому кредитору.

Статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на день розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20654,10 грн. збитків від інфляції та 3819,59 грн. 3% річних.

Посилання відповідача на порушення позивачем заходів досудового врегулювання спору між сторонами не приймається судом до уваги, оскільки згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України”, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.

Посилання відповідача у відзиві на неправомірність заявлення позивачем до нього вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання не приймаються судом до уваги оскільки зазначена відповідальність встановлена у ст. 625 ЦК України, яка встановлює загальне правило щодо відшкодування боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем належних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини 1471 (Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці, код 23311530) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 20654 (двадцять тисяч шістсот пятдесят чотири) грн. 10 коп. інфляційних збитків, 3819 (три тисячі вісімсот девятнадцять) грн. 59 коп. 3% річних, а також судові витрати: 244 (двісті сорок чотири) грн. 74 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 23.12.2011 р.