Рішення № 20153897, 12.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р. Справа № 13/186-11

За позовом Бориспільської міської ради Київської області, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будпроект", м. Бориспіль

про внесення змін до умов договору оренди землі та стягнення 722 593,20 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №14-20-1374 від 24.03.2011р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради Київської області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будпроект" (далі відповідач) про внесення змін до п. 6 договору оренди землі від 28.02.2006 укладеному між Бориспільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будпроект" та стягнення не отриманих надходжень до місцевого бюджету внаслідок невиконання рішення позивача щодо зміни відсотка орендної плати в розмірі 722593,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу направлялось повідомлення про потребу внести зміни до договору оренди землі з метою приведення його у відповідність із законом, на яке відповідач не відреагував, внаслідок чого зміни до договору оренди землі не внесенні, в звязку з чим останній не відповідає вимогам закону та бюджет зазнав втрат.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 04.11.2011 р., яка була надіслана на його адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуті відділенням поштового звязку на адресу суду у звязку з відсутністю адресату за вказаною адресою. Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Враховуючи, що ухвала були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, то відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та правомірними і такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Закон України “Про оренду землі” у ст. 21 передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до повноважень Бориспільської міської ради в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади в межах м. Бориспіль, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, чинній станом на 2007 рік), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

22.02.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі під будівництво виробничо-складського комплексу по вул. Широкій, в районі заводу "Озон" в м. Бориспіль, Київської області площею 9,8000 га, строком на 10 років, який зареєстрований в реєстрі за №809 (далі за текстом: Договір).

Даний Договір у п. 6 передбачав, що орендна плата вноситься орендарем (Відповідачем) у грошовій формі в розмірі 1 (одного) відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 4 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4965344,61 грн.

Відповідно до п. 9 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз на 2 (два) роки у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, Договір у п.п. 7, 8 передбачає, що розмір орендної плати становить 49653,45 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 4137,79 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем до 15 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця.

22.02.2007 року Бориспільською міською радою було прийняте рішення № 1153 «Про приведення договорів оренди землі у відповідність до Закону України «Про плату за землю».

Рішенням Бориспільської міської ради від 06.03.2008 року за №3370-30-V, затверджено відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль.

Рішенням Бориспільської міської ради від 16.12.2008 року за №5074-44-V внесено зміни до рішення Бориспільської міської ради від 06.03.2008 року за №3370-30-V, яким затверджено відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль, у вигляді визначення 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, призначених під розміщення зернопереробного комплексу, для встановлення розміру орендної плати.

Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008 року, а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; - для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Дані зміни діяли до 01.01.2011 року.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Податковий кодекс України у ст. 289 передбачає, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території, внаслідок чого у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”№6 від 17.05.2011 року).

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.11 № 01-06/249 та п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” № 6 від 17.05.2011 року).

Судом береться до уваги, що згідно листа Вищого господарського суду України “Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, повязаних із земельними правовідносинами” від 01.01.2010 року, установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами у виглядів листів від 01.06.2007 р., 25.07.2008 р., 19.01.2010 р. про потребу внесення змін в договір в частині розміру плати за користування земельною ділянкою на умовах оренди.

Відповідач на зазначенні письмові вимоги позивача не відреагував та не вживав заходів для внесення змін у договір, внаслідок чого останній в частині умов розміру орендної плати не відповідає вимогам вищевказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України та Закону України “Про оренду землі”.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а не юридичної особи.

Судом встановлено, що зміна умов договору, за приписами п. 9 укладеного договору оренди, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 651 передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладені обставини суд погоджується з позицією позивача, що згідно вимог 651, 652, 653, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 173, 188 Господарського кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 16, 15, 21, 30 Закону України “Про оренду землі”, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, для приведення у відповідність договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 року вимогам діючого законодавства, необхідно внести міни до пункту 6, а саме в частині визначення розміру орендної плати у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Бориспільська міська рада вправі була вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін, зокрема шляхом звернення з позовною заявою до суду.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності позиції позивача щодо потреби внесення змін до п. 6 договору внаслідок невідповідності п. 6 договору вимогам вищевказаних норм Цивільного, Господарського, Податкового кодексів України та Закону України “Про оренду землі”.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача втрати надходжень бюджету за оренду земельної ділянки у сумі 722593,20 грн., мотивуючи свою позицію тим, що внаслідок ухилення відповідача від внесення у Договір змін бюджет недоотримав вищевказану суму коштів.

Суд дослідивши вказану позовну вимогу встановив, що її предметом є вимога про стягнення 722593,20 грн. втраченої вигоди.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 4, 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Проте, суд приходить до висновку, що заподіяння збитків позивачу внаслідок дій відповідача по невнесенню змін до договору в частині розміру орендної плати в ході розгляду справи за допомогою належних і допустимих доказів не доведений через відсутність доказів наявності причинного звязку між протиправними діями відповідача та грошовими втратами позивача від таких дій відповідача.

Будь-яких доказів, зокрема письмових, на підтвердження заподіяння відповідачем збитків Позивач суду не надав, внаслідок чого суд приходить до висновку, що позивач не довів суду за допомогою належних і допустимих доказів факт спричинення йому відповідачем збитків на суму 722593,20 грн., через що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків є безпідставною та необґрунтованою, в звязку з чим в її задоволенні суд відмовляє.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Внести зміни до пункту 6 договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 року, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ідентифікаційний код: 04054903) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будпроект", (ідентифікаційний код: 32620872, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 70) під будівництво виробничо-складського комплексу строком на 10 років, зареєстрованого у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру ДЗК 07.03.2006 р. за №040647700045 виклавши його в наступній редакції: “Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій формі у розмірі (7%) земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, від нормативної грошової оцінки земель, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області, щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця). Орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця: № 33211812700004 КБК 13050200 УДК у Київській області в м. Бориспіль, МФО 821018, ЗКПО 23570059 місцевий бюджет”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Будпроект" (ідентифікаційний код: 32620872, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 70) на користь Бориспільської міської ради Київської області (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ідентифікаційний код: 04054903) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять) грн. В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 15.12.2011 р.