Рішення № 20152643, 08.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2011 р. Справа № 7/133-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПриватного підприємства «ГРАНАТ-С», Київська область, м. Бориспіль,

доДержавного підприємства «Племінний завод «Плосківський», Київська область, Броварський район, с. Плоске,

простягнення 50563,15грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубко О.М. довідка з ЄДРПОУ серія АБ №144882 від 17.08.2009року;

ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 28.09.2011року;

від відповідача: не зявились;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

11.10.2011року Приватне підприємство «ГРАНАТ-С»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №14 від 28.09.2011року (вх.№4180 від 11.10.2011року) до Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»(далі відповідач) про стягнення 50563,15грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором про надання послуг з охорони обєкту №01/03-11 від 01.03.2011року, а саме щодо оплати в повному обсязі вартості наданих послуг з охорони обєкта за період з березня 2011року по червень 2011року, а тому просить суд стягнути з відповідача 47560,80грн. основного боргу та 3002,35грн. пені, а всього 50563,15грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2011року було порушено провадження у справі № 7/133-11 та призначено її розгляд на 10.11.2011року.

У звязку з неявкою у судове засідання 10.11.2011року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, розгляд справи було відкладено на 24.11.2011року.

У судове засідання 24.11.2011року представники сторін зявились, на виконання вимог ухвали суду позивач надав докази часткової оплати відповідачем наданих послуг, які залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2011року господарським судом на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.12.2011року.

У судовому засіданні 08.12.2011року представники позивача підтримали позовні вимоги, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у справі у судове засідання 08.12.2011року не зявились. Відповідач про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про перерву від 24.11.2011року, про причини неявки відповідач не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та за відсутності відзиву на позовну заяву, так як його неподання не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 08.12.2011року господарським судом на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

01.03.2011року між Державним підприємством «Племінний завод «Плосківський»(замовник за договором, відповідач у справі) та Приватним підприємством «ГРАНАТ-С»(виконавець за договором, позивач у справі) був укладений договір про надання послуг з охорони обєкту №01/03-11 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання організувати та забезпечити охорону підприємств замовника, прийнятих під охорону, в порядку визначеному цим договором. Обєкти вважаються прийнятими під охорону, а також знятими з охорони та переданими замовнику з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Виконавець приймає обєкт під охорону не пізніше 01.03.2011року. Виконавець також приймає на себе зобовязання здійснювати контрольно-перепускний та патрульно-сторожовий режими згідно до Інструкції, яка узгоджується з замовником.

Згідно п. 2.1. договору вартість послуг за цим договором визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1), який є невідємною частиною даного договору.

Протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (Додаток №1 до договору) сторонами погоджено договірну вартість за здійснення заходів охорони, виходячи із розрахунку 6800,00грн. за один місяць роботи одного охоронця задіяного на виконання зобовязань за договором. Загальна сума за договором складає 20400,00грн.

Як передбачено п.п. 2.4.-2.5. договору, підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів є акт виконаних робіт, що направляється виконавцем замовником засобами поштового звязку на адресу замовника, що зазначена в договорі, або в іншому порядку за домовленістю сторін. Акт виконаних робіт надається замовнику виконавцем не пізніше 28 числа кожного поточного місяця. Замовник оплачує послуги, що передбачені цим договором не пізніше 5-го числа поточного місяця, що слідує за звітним у розмірі визначеному в акті виконаних робіт.

У відповідності до п. 9.1. договору, він укладений терміном з 01.03.2011року по 31.12.2011року. У випадку, якщо жодна із сторін на протязі місяця до закінчення терміну дії договору не вимагатиме його припинення, або переукладення, то договір вважається продовженим на той же час і на тих же умовах.

Оскільки жодною із сторін не надано суду доказів дострокового розірвання договору чи визнання його недійсним, господарським судом встановлено, що договір про надання послуг з охорони обєкту №01/03-11 від 01.03.2011року є чинним на момент розгляду спору у суді.

Сторонами 13.05.2011року була підписана додаткова угода №1 до договору №01/03-11 від 01.03.2011року, п. 1 якої внесено зміни до розділу 2 договору та передбачено, що в звязку зі збільшенням кількості постів охорони оплата наданих послуг здійснюється в сумі, яка зазначена в рахунку-фактурі та акті виконаних робіт, підписаних керівниками сторін, з розрахунку 25000,00грн. за період надання послуг з охорони обєктів (за місяць) у відповідності до Дислокації (додаток №4 до договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з охорони обєкту на загальну суму 72560,80грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 31.03.2011року на суму 20400,00грн., №ОУ-0000009 від 30.04.2011року на суму 20400,00грн., №ОУ-0000015 від 31.05.2011року на суму 21760,80грн. та №ОУ-0000018 від 13.06.2011року на суму 10000,00грн. (оригінали актів оглянуті судом у судовому засіданні).

Вказані акти здачі-прийняття робіт (послуг з охорони обєкта) підписані уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплені печатками товариств. Як вбачається з вищенаведених актів та наявних матеріалів справи, жодних претензій щодо якості виконаних послуг відповідачем не заявлялось, а послуги були прийняті в повному обсязі на загальну суму 72560,80грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень, відповідач лише частково оплатив надані послуги охорони, а саме у сумі 25000,00грн., а відтак станом на момент розгляду спору у суді сума боргу відповідача з оплати послуг з охорони обєкта становить 47560,80грн. (72560,80 грн., загальна вартість наданих послуг, - 25000,00грн., сплачені відповідачем грошові кошти).

Факт існування вищезазначеної суми заборгованості також підтверджений відповідачем в підписаному обома сторонами акті звірки взаєморозрахунків від 13.07.2011року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобовязання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечно факт отримання послуг охорони, однак доказів сплати повної вартості наданих послуг суду не надав.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування суми боргу відповідача в розмірі 47560,80грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3002,35грн. пені.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що за прострочення у розрахунках з виконавцем від суми заборгованості, що підлягала сплаті передбачених договором, замовник за кожен день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Беручи до уваги вимоги ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», господарський суд перевірив поданий позивачем розрахунок пені.

Оскільки, вірна сума пені, за розрахунком суду, становить 2920,12грн., господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично невірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3002,35грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 2920,12грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 82,23грн. пені (3002,35грн. 2920,12грн.), суд відмовляє.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 50480,92грн., з яких 47560,80грн. сума основного боргу та 2920,12грн. пеня. В іншій частині позову, а саме в стягненні 82,23грн. пені, суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Державне підприємство «Племінний завод «Плосківський».

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»(07450, Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, код ЄДРПОУ 00849652) на користь Приватного підприємства «ГРАНАТ-С»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 8, кв. 172, код ЄДРПОУ 36577407) 47 560 (сорок сім тисяч пятсот шістдесят) грн. 80 коп. основного боргу, 2 920 (дві тисячі девятсот двадцять) грн. 12коп. пені та судові витрати: 505(пятсот пять)грн.63коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 13.12.2011року