Ухвала суду № 20152453, 15.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"15" листопада 2011 р. Справа № Б8/155-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали справи

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СІНМЕДІК ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 24377666, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27; адреса для листування: 04655, м. Київ, пр. Московський, буд. 19 (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 19351156, місцезнаходження: 08632, Київська обл., с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4; адреса для листування: 08171, Київська обл., с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3,

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Кредитора (Заявника): ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності б/№ від 09 вересня 2011 року;

від Боржника ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності №1407 від 01 жовтня 2011 року;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника товариство з обмеженою відповідальністю «АВС ФАРМА», - не зявився;

розпорядник майна боржника: ОСОБА_3., який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №158496 від 12 січня 2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

14жовтня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою «СІНМЕДІК ЛТД»(ідентифікаційний код юридичної особи: 24377666, місцезнаходження: 03056, М. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27) (Кредитор / Заявник) із заявою про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 19351156, місцезнаходження: 08632, Київська обл., с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4 (надалі за текстом «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7, 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст. ст. 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із тим, що Кредитор стверджує про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(ідентифікаційний код юридичної особи: 19351156) безспірної грошової заборгованості перед Заявником у сумі 804795,60 грн., не сплаченої протягом трьох місяців після настання строку сплати, яка перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати; Заявник просить визнати його кредитором Боржника з вимогами у розмірі 804795,60 грн. Разом з заявою про порушення справи про банкрутство Заявником подано клопотання про призначення розпорядника майна у справі, яким просить призначити арбітражного керуючого Горбача С.Ф.; до заяви долучено заяву вказаного арбітражного керуючого щодо призначення його у справі про банкрутство Боржника з копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №Б8/155-11 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25 жовтня 2011 року, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника товариство з обмеженою відповідальністю «АВС ФАРМА»(ідентифікаційний код: 35584371, місцезнаходження: 08632, Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4); з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича (ліцензія серії НОМЕР_1 видана Державним департаментом з питань банкрутства, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 04 грудня 2006 року №216-50/2335, ідентифікаційний номер 2078105598), покладено на розпорядника майна обовязки у справі; заборонено службовим особам боржника та уповноваженим ними особам укладати без згоди розпорядника майна угоди, якими передбачається відчуження (продаж, передача в оренду довірче управління чи у інший спосіб) активів боржника (рухомого чи нерухомого майна); заборонено власникові боржника вживати будь-які дії по реорганізації або ліквідації боржника; витребувано судом у учасників провадження документальні докази по справі; зобовязано боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності на надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Факт направлення ухвали про порушення провадження у справі учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №913 від 18 жовтня 2011 року; повідомленнями про вручення поштових відправлень: Р 01032 2766803 6, Р 01032 2766772 2 (Боржнику), Р 01032 2766773 0, Р 01032 2766802 8 (Заявнику), Р 01032 2766799 4, Р 01032 2766801 0 (арбітражному керуючому/розпоряднику майна); Р 01032 2766771 4 (ТОВ «АВС ФАРМА»).

З метою підготовки справи до розгляду судом направлено запити з метою встановлення майна Боржника до: Інспекції Державного технічного нагляду Васильківського району, Васильківського МРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Київській області, Управління Держкомзему у м. Васильків Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області, Державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з реєстру правочинів на Боржника, реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника, КП Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

17 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області повторно надійшла заява арбітражного керуючого на участь у справі про банкрутство № 85 від 17 жовтня 2011 року від арбітражного керуючого Горбача С.Ф. (вх. № 14149 від 17 жовтня 2011 року) з долученою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АВ №158496 від 12 січня 2007 року.

21 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява розпорядника майна Боржника Горбача С.Ф. про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні (вх. № 14393 від 21 жовтня 2011 року).

24 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 14502 від 24 жовтня 2011 року). Крім того, 24 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання про направлення копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство б/№ від 24 жовтня 2011 року.

24 жовтня 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області від Заявника на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 14 жовтня 2011 року про порушення цієї справи надійшли «Письмові підтвердження»від 24 жовтня 2011 року (вх. №14512 від 24 жовтня 2011 року); розрахунок розміру кредиторської заборгованості та строків виконання зобовязань від 24 жовтня 2011 року (вх. № 14513 від 24 жовтня 2011 року); письмові пояснення Заявника від 24 жовтня 2011 року (вх. № 14514 від 24 жовтня 2011 року) з долученими копіями документів, надані на виконання вимог суду у справі (вх. № 14515 від 24 жовтня 2011 року).

25 жовтня 2011 року в судове засідання зявився Заявник, в свою чергу Боржник, розпорядник майна, товариство з обмеженою відповідальністю «АВС ФАРМА», - не зявились; господарський суд розглянув клопотання, що надійшли у справі, ухвалою господарського суду Київської області від 25 жовтня 2011 року клопотання розпорядника майна Боржника, клопотання Боржника про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 15 листопада 2011 року, повторно зобовязано учасників провадження виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення цієї справи від 14 жовтня 2011 року у повному обсязі. Факт направлення ухвали учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №977 від 26 жовтня 2011 року.

26 жовтня 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання від 264 жовтня 2011 року про направлення копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство до відділу державної виконавчої служби.

03 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області на виконання вимог суду щодо надання бухгалтерської та фінансової документації розпорядником майна надано копію листа № 1045 від 19 жовтня 2011 року, адресованого Боржнику з проханням надати розпоряднику майна необхідну бухгалтерську та фінансову документацію; до копії вказаного листа долучено копії низки фінансово-бухгалтерських документів Боржника.

14 листопада 2011 року від Боржника через канцелярію господарського суду Київської області на виконання вимог ухвали суду про порушення цієї справи надано копії низки доказів у справі (вх. №15536 від 14 листопада 2011 року).

15 листопада 2011 року від Боржника через канцелярію господарського суду Київської області на виконання вимог ухвали суду про порушення цієї справи надійшов Відзив на заяву про порушення справи про банкрутство б/№ від 14 листопада 2011 року, довідка про заборгованість Боржника станом на 01 жовтня 2011 року.

15 листопада 2011 року в судове засідання зявились представники Заявника, Боржника, розпорядника майна Боржника, надали пояснення у справі; Заявником та Боржником надано для огляду оригінали поданих ними документів у справі; Боржник заперечує свою неплатоспроможність на підставах, викладених ним у наданому суду відзиві на заяву ініціюючого кредитора у справі та стосовно частини вимог Заявника на суму 19758,00 грн., які з позиції Боржника не входять до складу грошових вимог; Заявник на заявлених вимогах у поданій ним заяві наполягав та заявив про те, що вважає, що в звязку з тим, що його дії по стягненню з Боржника заборгованості перед ним у примусовому порядку через державну виконавчу служби є безрезультатними, він просить суд вжити заходів по стягненню заборгованості з Боржника через процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом також «Закон про банкрутство»); також в судовому засіданні заслухано пояснення розпорядника майна у справі, який пояснив про вжиті ним заходи в ході провадження у справі, про зібрані ним документи фінансово-господарської діяльності Боржника, а також про фінансові показники Боржника.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представників Заявника, Боржника, розпорядника майна, дослідивши заяву Заявника та відзив Боржника з долученими до них документами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Боржником не виконано в повному обсязі вимоги ухвали суду у цій справі від 14 жовтня 2011 року та від 25 жовтня 2011 року, не надано суду аудиторського висновку за останні 24 місяці господарської діяльності Боржника.

На направлені судом запити з метою підготовки справи до розгляду та встановлення майна Боржника, жодних відповідей до суду не надійшло.

Пунктом 12 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заявник у письмових поясненнях б/3 від 24 жовтня 2011 року повідомляє суд про те, що вимоги Заявника до боржника заставою не забезпечені.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені ст. 40 Закону про банкрутство відсутні.

Заслухавши представників сторін та розпорядника майна, дослідивши доводи Кредитора та позицію Боржника, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог кредитора у звязку з наступними підставами.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобовязання є момент у часі, з настанням якого це зобовязання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ч. 4 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.

Станом на дату звернення до суду (14 жовтня 2011 року) мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»2857-VI від 21 грудня 2010 року, становить з 1 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011, - 985 гривень (300 мінімальний розмірів заробітних плат становить 295500,00 грн.).

Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 19351156, місцезнаходження: 08632, Київська обл., с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4, зареєстрований 06 квітня 1993 року Васильківською районною державною адміністрацією Київської області, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11407130 станом на 18 жовтня 2011 року, є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Відповідно до заяви Кредитора та доданих до неї матеріалів, вимоги Кредитора в сумі 776740,50 грн. основного боргу, 19758,00 грн. пені, 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом, що разом становить 804795,60 грн., є безспірними. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що безспірність вимог Заявника у відповідності з вимогами ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", підтверджено Виконавчим листом від 03 лютого 2011 року у справі № 6-81/11 Шевченківського районного суду м. Києва виданого за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СІНМЕДІК ЛТД»про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору («Ad hoс») від 05 січня 2011 року у справі №07/28-12-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІНМЕДІК ЛТД»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та Литовки Наталії Сергіївни про стягнення заборгованості, який набрав чинності 08 лютого 2011 року та яким наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 804795,60 грн. в тому числі: 776740,50 грн. основного боргу; 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару за Договором «2-09 від 05 січня 2009 року; 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом. Виконавчий лист набрав чинності 08 лютого 2011 року, виданий виконавчий лист 10 лютого 2011 року; безспірність вимог Заявника до Боржника також підтверджено рішенням Третейського суду для вирішення конкретного спору «Ad hoс»від 05 січня 2011 року у справі № 07/28-12-10, відповідно до якого, стосовно Боржника: позов Заявника до Боржника та Литовки Н.С. задоволено у повному обсязі; стягнуто з Боржника на користь Заявника: 776740,50 грн. заборгованості за поставлений товар (в рахунок сплати заборгованості за поставлений товар за Договором № 2-09 від 05 січня 2009 року); 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару, 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом, що разом становить 804795,60 грн. Відповідно до виконавчого листа від 03 лютого 2011 року.

Відповідно до п.п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Абзацами 2-4 п.п. 4.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року визначено, що неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, при вирішенні питання про наявність підстав для не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань порушення провадження у справі про банкрутство. Проте після порушення провадження у справі про банкрутство згідно з частиною 2 статті 14 Закону кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими зобов'язаннями, виходячи зі змісту частини 1 статті 14 Закону, також вправі пред'явити свої вимоги до боржника у передбаченому Законом порядку. Згідно частини 2 статті 15 Закону зазначені вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у шосту чергу.

На підставі п.п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 4.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, суд відмовляє у частині вимог Заявника у сумі 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару, визнання кредитором Боржника на даній стадії провадження.

Таким чином, розмір безспірних вимог Заявника до Боржника за грошовими зобов'язаннями становить: 776740,50 грн. заборгованості по основному зобовязанню; 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом. 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару не підлягає включенню до грошових вимог кредитора.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №24429563 від 14 лютого 2011 року, виконавче провадження відкрито на примусове виконання виконавчого листа № 6-81, виданого 10 лютого 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 804795,60 грн., де боржником є ТОВ «ВВС-ЛТД», стягувачем є ТОВ «Сінмедік ЛТД». Судом встановлено, що постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №24429563 від 01 серпня 2011 року, у виконавчому провадженні на виконання виконавчого листа № 6-81 від 20 лютого 2011 року Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у сумі 804795,60 грн., заступником начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа, зазначений виконавчий лист повертається стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»згідно відповіді БТІ від 15 липня 2011 року, МРЕВ ДАІ від 30 червня 2011 року, сільської ради від 26 липня 2011 року та згідно акту 01 серпня 2011 року, майна належного боржникові на праві приватної власності, на яке можливо стягнення, не виявлено, постановлено виконавчий лист № 6-81, виданий 10 лютого 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з Боржника на користь Заявника в розмірі 804795,60 грн. повернути стягувачу. На підставі вищенаведеного судом встановлено, що виконавче провадження по стягненню з Боржника на користь Заявника суми Боргу 804795,60 грн., в тому числі: 776740,50 грн. основного боргу; 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару, 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом, відкритого відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області 14 лютого 2011 року, а 01 серпня 2011 року, виконавчий документ повернуто стягувачу, таким чином рішення не було виконано більш ніж протягом трьох місяців.

Жодним з учасників провадження дійсність документів, наданих кожним з учасників провадження не заперечувалась, під сумнів не ставилась.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником є грошовою, такою, що виникла на підставі цивільно-правового договору, заборгованість в тому числі по основному боргу є безспірною, несплаченою Заявнику більш ніж три місяці після відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з Боржника заборгованості на підставі виконавчого листа суду та є такою, що перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат.

Як зазначено, відповідно до судового рішення вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника: 804795,60 грн., в тому числі: 776740,50 грн. основного боргу; 19758,00 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару, 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом. Боржник у наданому ним відзиві (вх. № 15552 від 15 листопада 2011 року) заперечує факт своєї неплатоспроможності на вказує, що відповідно до укладеного між Заявником та Боржником договору, Заявник відвантажив Боржнику товар відповідно накладних на загальну суму 786010,50 грн., однак в звязку з порушенням Боржником своїх зобовязань з оплати поставленого товару Заявник звертався у звязку з передбаченим у Додатковій угоді № 4 від 05 лютого 2010 року до Договору 2-09 від 05 січня 2009 року третейського застереження до третейського суду для вирішення конкретного спору «Ad hoс», при цьому заперечує доводи неплатоспроможності Боржника тим, що пояснює, що дійсно фінансовий рік для Боржника виявися складним, а порушення строків оплати постановленого товару відбувалось внаслідок відмови чи не належного виконання партнерами ТОВ «ВВС-ЛТД»своїх зобовязань з оплати, а стосовно невиконання Боржником взятих зобовязань перед Заявником, - причиною невиконання стала відмова третьої особи, з якою було досягнуто попередніх домовленостей щодо подальшого придбання такого товару, від придбання товару. Посилаючись на норму ст. 614 Цивільного кодексу України, Боржник вважає, що в діях Боржника відсутня вина, відповідно за відсутності вини він не повинен нести відповідальність, при цьому Боржник наголошує на тому, що норма ст. 614 Цивільного кодексу України не була врахована третейським судом при вирішенні спору. Поряд з цим, Боржником надано заперечення й стосовно складу грошових зобовязань, які визначені на дату подання заяви про банкрутство, до яких, з позиції Боржника не повинна зараховуватись недоїмка. Поряд з цим, Боржник надав на виконання вимог суду інформацію про те, що заборгованості перед працівниками по заробітній платі він не має, заборгованість по виплаті лікарняних складає 65840,13 грн.; заборгованості Боржник зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування із заробітної плати він не має; заборгованості Боржник по податках і зборах не має; заборгованість із страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування складає 3829,99 грн., в звязку з наведеним просить врахувати його позицію при розгляді цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, позицію Боржника, розпорядника майна, судом встановлено таке.

Як зазначено, п.п. 12 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до п.п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Як вже встановлено судом, відповідно до п.п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 4.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, довід Боржника про те, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються пеня, визначена на дату подання заяви до господарського суду, є правомірним та підлягає врахуванню, а вимоги Заявника на даній стадії провадження в частині заявленої ним пені у сумі 19758,00 грн., - відмові.

Дослідивши довід Боржника щодо відсутності його вини, що позбавляє його несення відповідальності за порушення зобовязань, суд дослідивши матеріали справи встановив, що зазначений Боржником довід був заявлений ним у якості заперечень вимог Заявника при розгляді справи№07/28-12-10 Третейським судом для вирішення конкретного спору «аd hoc»(а.р. 5), дослідивши які третейський суд дійшов висновків про те, що посилання Відповідача 1 (Боржника) не відсутність грошових коштів та бездіяльність третіх осіб, як обгрунування відсутності його вини у порушенні зобовязання, не є належним запереченням проти позовних вимог; за змістом Договору, Відповідач -1 (Боржник) одноособово зобовязався оплатити ціну поставленого товару незалежно від дій або бездіяльності третіх осіб; відсутність у Відповідача-1 (Боржника) грошових коштів для виконання зобовязання за договором не є підставою для звільнення його від обовязку виконати таке зобовязання у натурі,- встановлено третейським судом у вказаному рішенні.

Згідно ст. 50 Закону України «Про третейські суди», сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 55 зазначеного Закону, рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні; якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Таким чином, третейський суд дійшов зазначених вище висновків за результатами розгляду доводів Заявника та Боржника, врахувавши позицію останнього. Доказів оскарження вказаного рішення третейського суду надано не було жодним з учасників провадження, а факт видачі Шевченківським районним судом виконавчого листа на виконання зазначеного рішення третейського суду підтверджує факт того, що рішення третейського суду не було скасовано компетентним судом. Відповідно до ч. 1 ст. 57 вказаного Закону, рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дослідивши доводи третейського суду для вирішення конкретного спору «ad hoc» у справі № 07/28-12-10 в частині відхилення посилань Боржника на відсутність в його діях вини як на підставу звільнення його від відповідальності за невиконання зобовязань, суд погоджується з доводами третейського суду, водночас, посилання на відсутність вини щодо невиконання ним договору № 2-09 від 05 січня 2009 року не беруться до уваги судом, з причин, що дані обставини не встановлюють фактів чи обставин, що мають значенням для вирішення спору, що розглядається.

Таким чином, на підставі вищенаведеного судом встановлено, що до грошових зобов'язань Боржника перед Заявником відносяться: 776740,50 грн. основного боргу; 3824,13 грн. три проценти річних, 2472,97 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом, що разом становить 785037,60 грн., що перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат, станом на дату подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заборгованість Боржника перед Кредитором сумі 785037,60 грн. є безспірною, грошовою, є не сплаченою понад три місяці, перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат.

Поряд з цим суд бере до уваги наступне. Відповідно наданих розпорядником майна, Боржником документів, Боржник має майно, враховуючи що, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржнику властиві наступні ознаки фінансової неспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій з метою сприяти відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали повинно містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Керуючись ст. ст. 1, 3-1, 5, 11, 12, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 32-34, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора / Заявника - товариства з обмеженою відповідальністю «СІНМЕДІК ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 24377666, місцезнаходження: юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, поштова адреса: 04655, м. Київ, пр. Московський, 19, в сумі 785037,60 грн., яка складається: 776740,50 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч сімсот сорок гривень 50 коп.) основного боргу; 3824,13 грн. (три тисячі вісімсот двадцять чотири грн. 13 коп.), три проценти річних; 2472,97 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні 97 коп.), інфляційного збільшення заборгованості, 2 000,00 грн. (дві тисячі 00 грн.), витрат повязаних з вирішенням спору третейським судом; в іншій частині вимог Заявника по визнанню кредитором Боржника відмовити;

Кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими зобов'язаннями, виходячи зі змісту частини 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вправі пред'явити свої вимоги до боржника у передбаченому Законом порядку.

2. Зобовязати Кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю «СІНМЕДІК ЛТД»(ідентифікаційний код юридичної особи: 24377666) за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

3. Розпоряднику майна Горбачу С.Ф. разом з посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги до Боржника та повідомити їх про результати розгляду заяв, а також повідомити їх про дату попереднього засідання суду; до 25.01.2012 року подати до суду попередній реєстр грошових вимог кредиторів, виконати інші дії передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом про банкрутство його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника та надати висновок суду, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

4. До 23 лютого 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 25 лютого 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі;

5. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 14 лютого 2012 року на 12 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області та на 15 травня 2012 року на 10 год. 15 хв. засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

6. Визнати обовязковою участь в попередньому засіданні представника Боржника, кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також розпорядника майна.

7. Копію ухвали надіслати: Кредитору (на дві адреси: 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27; 04655, м. Київ, пр. Московський, буд. 19), Боржнику (на дві адреси: 08632, Київська обл., с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4; 08171, Київська обл., с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3), розпоряднику майна (на дві адреси: Київська обл., м. Українка, вул. Будівельників, буд. 3, кв. 184; 08720, Київська обл., м. Українка, а/с № 45), Київському управлінню з питань банкрутства (місто Київ та Київська область); державному реєстратору Васильківської районної державної реєстрації (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 93), товариству з обмеженою відповідальністю «АВС ФАРМА», (08632, Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4), Васильківській ОДПІ (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 17а); Управлінню Пенсійного фонду України у Васильківському районі (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 105), Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 93).

Суддя П.Ф.Скутельник