Рішення № 20152435, 09.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2011 р. Справа № 12/210-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»

до спільного українсько-болгарського товариства

з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОМЕРС»

про стягнення заборгованості у розмірі 1156,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1представник (довіреність №65 від 01.11.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»(далі позивач) до спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОМЕРС»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1156,98 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №1645КИЕ від 25.03.2011 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, а відповідач зобовязувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Відповідач поставлений товар не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1083,13 грн., три проценти річних у сумі 11,98 грн. та 61,88 грн. неустойки.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2011 року, справу призначено до розгляду 15.11.2011 року.

15 листопада 2011 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 06.12.2011 року.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Гостомель, вул. Лугова, 1, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

06 грудня 2011 року представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 09.12.2011 року.

09 грудня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

25 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»(далі позивач) та спільним українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОМЕРС» (далі відповідач) був укладений договір №1645КИЕ (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, а відповідач зобовязувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2380,82 грн., що підтверджується видатковими накладними №344050411 від 05.04.2011 року та №307270411 від 27.04.2011 року, а відповідач вказаний товар прийняв, проте не оплатив.

Разом з тим, відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 1297,69 грн., що підтверджується накладною на повернення товарів №6303 від 19.08.2011 року.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1083,13 грн., три проценти річних у сумі 11,98 грн. та 61,88 грн. неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач жодних документів, що підтверджують оплату поставленого позивачем товару, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1083,13 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 11,98 грн. та 61,88 грн. неустойки.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України закріплено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.2 договору, відповідач оплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення відповідачем строків вказаних в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 06.05.2011 року до 30.09.2011 року, суму боргу у розмірі 1083,13 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 119,18 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 61,88 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 06.05.2011 року до 30.09.2011 року складає 148 днів, тому три проценти річних від суми 1083,13 грн. становлять 23,07 грн. (за розрахунком суду).

З огляду на те, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 11,98 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»до спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОМЕРС»про стягнення заборгованості у розмірі 1156,98 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-КОМЕРС»(Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Гостомель, вул. Лугова, 1, код 24092030) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»(Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код 37029549) основний борг у розмірі 1083,13 грн. (одна тисяча вісімдесят три грн. 13 коп.); три проценти річних в сумі 11,98 грн. (одинадцять грн. 98 коп.); 61,88 грн. (шістдесят одну грн. 88 коп.) пені; 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 12.12.2011 року.