Рішення № 20152161, 21.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р. Справа № 9/118-11

За позовом Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особіСквирської районної державної адміністрації Київської області та Каленнівської сільської ради

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про визнання договору недійсним в частині та зобовязання вчинити дії.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від прокурора: не зявився

Від позивача 1: не зявився

Від позивача 2: не зявився

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Каленнівської сільської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним в частині та зобовязання вчинити дії.

Ухвалою суду від 22.09.2011 року порушено провадження у справі № 9/118-11 та призначено розгляд справи на 18.10.2011 р.; зобовязано прокурора подати оригінали опису вкладення до позовної заяви та фіскального чеку про направлення позовної заяви відповідачу; письмові пояснення, в яких зазначити підстави витребування земельної ділянки площею 19 га; зобовязано позивача 1 подати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; письмові пояснення, в яких зазначити підстави витребування земельної ділянки площею 19 га; зобовязано позивача 2 подати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; письмові пояснення, в яких зазначити підстави витребування земельної ділянки площею 19 га; письмові пояснення, в яких зазначити підстави надання спірних обєктів в оренду без необхідної документації (проект землеустрою тощо); зобовязано відповідача подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; письмові пояснення, в яких зазначити підстави відсутності реєстрації спірного договору у відповідних органах земельних ресурсів, технічної документації та проекту землеустрою.

У судове засідання 18.10.2011р. представники позивача 2 та відповідача не зявилися, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином; представник позивача 1 в судовому засіданні подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 18.10.2011 року розгляд справи відкладено на 08.11.2011 року.

08.11.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі; позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 08.11.2011р. представники прокурора, позивача 2 та відповідача не зявилися, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 08.11.2011 р. у звязку з неявкою представників прокурора, позивача 2 та відповідача та неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 21.11.2011 р.

У судове засідання 21.11.2011 р. представники прокурора та сторін не зявилися; вимоги ухвали суду від 08.11.2011 р. не виконали; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресами, які вказані у позовній заяві, але прокурор та сторони не зявилися на виклик суду та не направили своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що прокурор та сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Оскільки, справа № 9/118-11 тричі відкладалась у звязку з неявкою сторін, а сторони про розгляд справи були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2009 року Каленнівською сільською радою Сквирського району Київської області було винесено рішення № 3-16-05, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду земельні ділянки водного фонду та водний обєкт загальною площею 19 га в с. Каленна в межах Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області для риборозведення до завершення виготовлення проекту землеустрою.

21 січня 2009 року між Каленнівською сільською радою Сквирського району Київської області (орендодавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди водного обєкту та земельної ділянки водного фонду (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у короткострокове користування на умовах оренди водні обєкти та земельні ділянки водного фонду загальною площею 19 га, в т.ч. під водою 12,2 га для риборозведення, що розташований в межах села Селезенівка згідно плану (п.п. 1,2 Договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін.

Даний договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок водного фонду та водного обєкту в Каленнівській сільській раді від 21.01.2009 р.

Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці знаходиться водний обєкт площею 12 га.

Пунктом 6 договору встановлено, що договір укладено на 3 роки, з дати державної реєстрації договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п. 7., 8., 9. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі із розрахунку 3-х кратного земельного податку (1050,00 грн. * 3,1 грн. 3-х кр. * 19 га * 0,3 %), що становить 5666,05 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата повинна вноситися частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на розрахунковий рахунок Каленнівської сільської ради і розподіляється між бюджетами різних рівнів в порядку встановленому діючим законодавством.

Земельна ділянка водного фонду передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки водного фонду: землі іншого сільськогосподарського призначення для риборозведення. Земельна ділянка водного фонду повинна використовуватись за цільовим призначенням з умовою раціонального використання землі, недопущення забруднення (п.п. 12., 13., 14. договору).

Згідно п.п. 15., 16. договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється тимчасово до завершення проекта землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки водного фонду. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

21.01.2009 р. між Каленнівською сільською радою Сквирського району Київської області (орендодавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було складено та підписано акт передачі-приймання орендованого обєкта та земель водного фонду (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).

Приписами частини першої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Проте, судом встановлено, що в порушення вимог статті 123 Земельного кодексу України рішення Каленнівською сільською радою Сквирського району Київської області від 21.01.2009 р. № 3-16-05 винесене без затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і Законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Таким чином, не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” № 2073 від 25.12.2008 р. забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Суд встановив, що спірний договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного обєкту в порушення ст. 18 Закону України „Про оренду землі”, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” № 2073 від 25.12.2008р. зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок водного фонду та водного обєкту в Каленнівській сільській раді від 21.01.2009 р., а не у районному відділі земельних ресурсів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного обєкту є неукладеним, оскільки не пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, а тому вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного обєкту від 21.01.2009 р., укладеного між Каленнівською сільською радою Сквирського району Київської області та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в межах Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області загальною площею 19 га для риборозведення в частині надання в оренду водного обєкту загальною площею 12 га є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2011р. у справі № 30/17-904-2011.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний Договір не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Норма частини третьої статті 182 ЦК України щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Дана позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір не є вчиненим правочином, оскільки державна реєстрація його нездійснена, і відповідно прокурор Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Каленнівської сільської ради звертаючись з позовом в частині визнання договору від 21.01.2009 р. не довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги щодо визнання спірного договору недійсним, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Каленнівської сільської ради про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 водний об'єкт площею 12 га, який розташований в межах Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області та про витребування на користь держави в особі Каленнівської сільської ради з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду загальною площею 19 га, що знаходиться в межах Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави, є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 33, 34 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Витребувати на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, 28, код ЄДРПОУ 24208857) з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) водний об'єкт площею 12 га, який розташований в межах Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області.

3.Витребувати на користь держави в особі Каленнівської сільської ради Сквирського району Київської області (09014, Київська область, Сквирський район, с. Каленна, вул. Набережна,13, код ЄДРПОУ 02043611) з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) земельну ділянку водного фонду загальною площею 19 га, що знаходиться в межах с. Каленна Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№рахунку - 31118095700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 56 (п'ятдесят шість гривень) 66 коп. державного мита.

6.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№рахунку - 31217264700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050003) 157 (сто п'ятдесят сім гривень) 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.В. Сокуренко

Дата підписання: 28.11.11р.