Рішення № 20144156, 10.10.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-750/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Альошиної Н.М.

при секретарі - Сахненко Н.Ю., Ніколаєнко М.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_5 про повернення вкладу,

встановив;

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із зазначеним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про повернення вкладу, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 373.650 грн. грошового вкладу, 313.866грн. відсотків з розрахунку 28% річних за три роки, всього 687.516 грн. 150.000грн. моральної шкоди та судові витрати понесені ним з розглядом справи.

На обгрунтування позовних вимог послався на те, що 14.11.2008року уклав з відповідачем в особі Миргородського відділення банку «Аваль»договір № 20/2-02/8 та передав готівкою по прибутковому валютному ордеру №1 від 14.11.2008р. 44.000дол США строком на 6 місяців під відсоткову ставку у розмірі 28% та відкрито йому було рахунок НОМЕР_1

09.12.2008р. по прибутковому валютному касовому ордеру №9 він поповнив рахунок та вніс 3000дол.США. Всього ним було зроблено вклад у банк відповідача 47000дол.США по курсу станом на 11.03.2011р. 7,95грн. за один долар США. Гроші передавав безпосередньо керівнику банку ОСОБА_5 в її службовому кабінеті, яка оформляла договір та прибуткові валютні касові ордери.

Незважаючи на те, що строки повернення вкладу та виплати процентів давно наступили він нічого не отримав та 27.03.2009р. звернувся письмово до відповідача з вимогою про виконання умов договору. Але відповідач відмовився від виконання своїх обовязків.

Так як він не отримав суму вкладу яка складає в еквіваленті 373.650грн, вважає, що йому банк повинен виплатити 28% річних за 3 роки, що складає 313866грн.

Він є інвалідом з дитинства і мав надію на цей вклад, тому моральну шкоду оцінив в 150.000грн.

В судовому засіданні ухвалою суду від 10.08.2011р. до участі в справі в якості 3особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_3 в ході слухання справи відмовився від стягнення на його користь моральної шкоди, про що 05.09.2011р. Миргородським міськрайонним судом було винесено відповідну ухвалу про залишення позову в частині стягнення з відповідача 150.000грн. моральної шкоди без розгляду.

В решті позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча відповідно довіреності позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити за безпідставністю пославшись на те, що договір та валютні ордери є підробленими документами і з цих підстав за фактом Миргородською міжрайпрокуратурою порушено кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України. Перевіркою установлено, що кошти від ОСОБА_3 до каси банку не надходили, а тому договір не вступив в законну силу згідно з умовами п. 5.1 Договору. Крім того, ОСОБА_5 в період з 06.11.2008р. по 22.12.2008р. перебувала на стаціонарному лікуванні.

Факт відсутності в договорі підпису уповноваженої особи із сторони банку свідчить про те, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору та банк не вчинив дій спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Крім того, у ОСОБА_5 не було повноважень щодо збільшення процентних ставок за договорами на вклад в доларах США, яка на той час складала 10,5% річних, а не 28% як зазначено в договорі.

Третя особа ОСОБА_5 належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, до суду не зявилась, поскільки знаходиться в міждержавному розшуку. Неявка третьої особи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи судом встановлено;

14 листопада 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(пізніше переіменованим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/8 на вклад «Універсальний»( без пролонгації).

На підтвердження укладення цього договору позивач передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 44.000 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1 від 14 листопада 2008 року (а.с.26) та по курсу долара США до гривні за офіційним курсом станом на 11.03.2011р. становив 7,95 грн. за 1 дол. США .

Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 28% річних.

Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок НОМЕР_1.

Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 6 місяців (а.с. 25).

Відповідно до п.2.5 договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок, тому 09.12.2008р. згідно прибуткового валютного ордеру №9 ОСОБА_3 передав Банку 3000 дол. США, всього передано банку 47.000 дол. США, що підтверджено прибутковими ордерами підписаними посадовою особою банку ОСОБА_5 та завірено мокрою печаткою банку (а.с.26).

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що якщо спірний договір № 20/2-02/8 від 14.11.2008р. представником банку не підписаний, мається лише мокра печатка, то це не свідчить про укладення цього договору та обовязок повернення цих коштів, оскільки на обгрунтування укладення цього договору позивач ОСОБА_3 того ж дня вніс в банк відповідача валютні кошти 44.000 дол. США, відповідно до прибуткового валютного ордера № 1 від 14.11.2008р.,що підтверджено підписом представника банку та завірено мокрою печаткою. На виконання банківських умов про право поповнення рахунку позивач ОСОБА_3 09 грудня 2008р. поповнив валютний рахунок в сумі 3000дол.США, отримавши прибутковий валютний ордер № 9, що підтверджено підписом представника банку та завірено мокрою печаткою банку.

27.03.2009р. позивач ОСОБА_3 звертався до відповідача із заявою (а.с.30) про повернення суми вкладу, але відповідач не надав відповіді та не видав суму вкладу, що змусило позивача звертатися до суду за захистом своїх прав.

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. В ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі , має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем копії прибуткових валютних ордерів № 1 від 14 листопада 2008 року (а.с.26,99,100), № 9 від 09.12.2008р. відповідають вказаним вимогам Інструкції, а отже вони являються документами, які підтверджують внесення грошової суми до банку і письмова форма договорів банківського вкладу є додержаною.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_5 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», та скріплені печаткою Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_5 діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки документи, якими був визначений обсяг її повноважень на час укладення спірних договорів (довіреність, посадова інструкція) вказують на її правомочність

Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що аудиторськими висновками підтверджується те що договори між позивачем та відповідачем не укладалися, будь-які кошти на рахунок банку не надходили, банківські рахунки позивачу не відкривалися, оскільки ця перевірка була проведена з метою встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року.

Крім того, посилання представника на те, що гранична ставка за «річними»вкладами у доларах США відповідно до рішення комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен банк Аваль»№081016/ РІ/2 від 16.10.2008р. діяла найвища процентна ставка за договорами на вклад у доларах США строком на 6 міс. у розмірі 10,5% річних, а не 28%, як зазначено в договорі не заслуговує на увагу суду, оскільки цей документ є відомчим і не підлягав опублікуванню для широкого кола читачів, а тому позивач ОСОБА_3 не міг знати про їх розміри за внутрішньобанківським документообігом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що договір між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02-02/8 від 14.11.2008р., є укладеним і таким, що набрав чинності.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданого договору вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи з аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми вкладу 373.650 грн., що відповідає згідно офіційного курсу долара США до гривні станом на 11.03.2011р. 795 грн. за 100 дол. США -47.000 дол. США ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_3

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 313.866грн. - 28% річних за три роки, виходячи із суми 47000 дол. США, що були внесені позивачем ОСОБА_3 в період дії договору ( з 14.11.2008р по 14 травня 2009р), яка підлягає задоволенню частково, виходячи з п.6.2 спірного договору де зазначено, що строк дії цього договору не продовжується. Після закінчення строку вкладу згідно з п.1.1 сторони можуть укласти новий договір на умовах, що пропонуються банком на момент його укладання, тому суму відсотків, які просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 не відповідають умовам укладеного договору та підлягають до часткового задоволення за 6 місяців, як зазначено в договорі, а саме: сума вкладу 373.650грн. 28 % річних за 6 місяців = 52.311грн.

Відповідно до ст.ст. 88 ЦПК України в звязку з тим, що позивач ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства 2групи та відповідно до ст.4 п.18 Декрету КМУ «Про державне мито»із відповідача на користь держави підлягає стягненню 1700 грн. судових витрат.

На користь позивача документально підтверджені витрати на ІТЗ з розгляду справи судом в сумі 120 грн. (а.с.24).

Щодо витрат на юридичну допомогу судом встановлено, що за складання позовної заяви (а.с.83) ним сплачено 300грн.,яка підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до квитанції (а.с.84) за ведення справи в суді сплачено 1700грн., яка підлягає частковому задоволенню в сумі 729,60 грн., так як згідно постанови КМУ № 590 від 27.04.2006року «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом встановлені у сумі, що не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної з.п за годину її роботи. В справі відсутні докази що б підтверджували розрахунок виконаних робіт адвокатом у звязку з наданням правової допомоги відповідачу, в звязку з чим суд виходить з обсягу робіт, тобто часу безпосередньої участі в судовому засіданні, а саме; згідно журналів судових засідань адвокат ОСОБА_1 приймав участь у слуханні справи, всього 1год.50хв., таким чином відшкодуванню підлягає, виходячи з мінімальної з.плати 960грн.= 729,60грн.

В решті вимог про стягнення витрат юридичної допомоги по веденню справи в суді необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 1058-1061 ЦК України, ст. 10,11,84,88,213-215,218,294 ЦПК України, суд

Вирішив;

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 грошовий вклад по курсу гривні до долара на момент подачі позову 373.650 грн. ( триста сімдесят три тисячі шістсот пятдесят гривень), неповернутої суми валютного вкладу по Договору № 20/02-02 / 8 на вклад «Універсальний»без пролонгації від 14 листопада 2008 року,

Відсотки по договору 52.311 грн. (пятдесят дві тисячі триста одинадцять грн.),

та 120грн.( сто двадцять гривень) судових витрат, 1029,60грн. юридичної допомоги адвоката а всього 427110,60 грн. (чотириста двадцять сім тисяч сто десять грн.) 60 коп.

Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на користь держави 1700грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя:Н. М. Альошина