Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-788/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.09.2011 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Альошиної Н.М.
при секретарі - Ніколаєнко М.В.,
адвоката - ОСОБА_1,
з участю представника відповідача Курбатової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_5 про повернення вкладу, стягнення процентів,
встановив;
Позивач ОСОБА_3 звернувся до відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»3особа ОСОБА_5 із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на його користь 95.160грн.,що в перерахунку становить 12.000дол.США в рахунок повернення банківського вкладу по Договору 20/02 02/7 на вклад «Універсальний»від 05.10.2004року, 1982,10грн., що в перерахунку становить 249,95 дол. США процентів по Договору 20/02 02/7 на вклад «Універсальний»від 05.10.2004року, судові витрати -1091,42грн., поновивши термін звернення до суду, пропущений з поважних причин.
На обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він 05.10.2004року уклав з Акціонерним Поштово пенсійним Банком «Аваль»Договір № 20/02- 02/7 на вклад «Універсальний»передавши завідуючій Миргородським відділенням цього банку ОСОБА_5 3000 дол. США, термін договору 3 міс. Передача коштів підтверджується прибутковим касовим валютним ордером №1 від 05 жовтня 2004року з його підписом та працівником Банку ОСОБА_5, скріпленого печаткою Банку. Відповідно до п.1.2 Договору відсоткова ставка по вкладу встановлюється згідно тарифів Банку 25% річних,що діяли на момент підписання Договору. Банк відкрив йому рахунок № НОМЕР_1. Відповідно до п.2.5 Договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок.
13.10.2004р. згідно прибуткового валютного ордеру №1 він передав Банку 1500 дол. США,
21.02.2005року передав банку1200дол.США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1,
06.04.2005року передав банку 300дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1;
08.08.2005року передав банку 600 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1;
09.11.2005року передав банку 400 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 4,
05.04.2006 року передав банку 600 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1,
20.04.2006року передав банку 400 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3,
03.07.2006року передав банку 3000 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 9,
01.09.2006року передав банку 1000дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3, всього передано банку 12.000 дол. США, що підтверджено прибутковими ордерами підписаними посадовою особою банку ОСОБА_5 та завірено мокрою печаткою банку, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 97.142,10грн.(12.000дол.США х7,93грн.=95160,10грн.)
Відповідно до п.3.3.3 Договору банк зобовязаний за користування грошовими коштами нараховувати і сплачувати вкладнику відсотки у строки та в розмірах, які передбачені умовами цього Договору. Тому вважає, що на вклад в розмірі 4500дол.США З 05.10.2004року по 05.05.2005року йому повинні бути нараховані відсотки в розмірі 1486,93грн., виходячи з розрахунку; 25% річних = 2,0833 % в місяць
(3000 дол. США : 2,0833% в місяць) х 3міс. = 187,47 дол. США х 7,93грн.= 1486,93грн.
За вклад в 1500дол.США з 13 жовтня 2004р. пол. 05.01.2005р.(2міс) відсотки складатимуть; 25% річних : 12міс.= 2,0833% в місяць (1500дол.США : 2,0833% в місяць) х 2міс.=62,48 дол. США х 7,93грн.= 495,46грн.
Відповідно до п.3.3.2 Договору Банк зобовязувався повернути всю суму вкладу, прийнятого на зберігання від вкладника, тому він сподівався що в будь-який момент зможе отримати від відповідача вклад та проценти по Договору № 20/02 02/7 на вклад «Універсальний»від 05.10.2004р.та проценти, та вважає що термін звернення до суду ним пропущено з поважних причин.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 свій позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2,діюча відповідно довіреності від 07.04.2011р. позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити за його безпідставністю, оскільки кошти від позивача на виконання договору банком не отримувались і тому зазначений Договір не вступив у силу згідно з п.5.1. В самому тексті договору визначено, що строк дії договору продовжений не може бути. Надані позивачем копії прибуткових валютних ордерів в діяльності Банку не використовуються та не відповідають вимогам чинного законодавства у сфері банківської діяльності, а тому не є доказом внесення коштів на рахунок банку. ОСОБА_5 згідно посадової інструкції та за наданою довіреністю не уповноважувалась банком на здійснення касових операцій (прийняття готівки від клієнтів банку). Крім того, у ОСОБА_5 не було повноважень щодо збільшення процентних ставок за договорами на вклад в доларах США, яка на той час складала 9% річних, а не 25% як зазначено в договорі.
Третя особа ОСОБА_5 належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, до суду не зявилась, поскільки знаходиться в міждержавному розшуку. Неявка третьої особи не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи судом встановлено;
05 жовтня 2004 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(пізніше переіменованим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/7 на вклад «Універсальний». Сума вкладу становила 3.000 дол. США, що по курсу долара США до гривні за офіційним курсом станом на 14.03.2011р. становив 7,9351 грн. за 1 дол. США .
Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних.
Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок № НОМЕР_1.
Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 3 місяці (а.с. 11). Дія вказаного договору пролонговувалась до 05.10.2006року, про що свідчать відмітки ОСОБА_5 та її підпис.
На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 3.000 дол. США, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 05 жовтня 2004 року (а.с.13).
Відповідно до п.2.5 договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок, тому 13.10.2004р. згідно прибуткового валютного ордеру №1 ОСОБА_3 передав Банку 1500 дол. США,
21.02.2005року передав банку1200дол.США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1,
06.04.2005року передав банку 300дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1;
08.08.2005року передав банку 600 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1;
09.11.2005року передав банку 400 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 4,
05.04.2006 року передав банку 600 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1,
20.04.2006року передав банку 400 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3,
03.07.2006року передав банку 3000 дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 9,
01.09.2006року передав банку 1000дол. США, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 3, всього передано банку 12.000 дол. США, що підтверджено прибутковими ордерами підписаними посадовою особою банку ОСОБА_5 та завірено мокрою печаткою банку (а.с.13-18)
На звернення позивача ОСОБА_3 до відповідача з заявою від 19.03.2009р.(а.с.18) про повернення суми вкладу, відповідач відмовив в задоволенні його заяви та повідомив, що спірні договори не зареєстровані та не зберігаються у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», крім того, вони укладені ОСОБА_5 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та з перевищенням своїх повноважень, на підставі вказаних договорів рахунки у Миргородському відділенні не відкривалися і кошти до банку не надходили, тому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не має правових підстав для виплати коштів за договором,(а.с.19), що змусило позивача звертатися до суду за захистом своїх прав.
У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. В ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі , має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
Надані позивачем копії прибуткових валютних ордерів № 1 від 05 жовтня 2004 року (а.с.13). від 13.10.2004р. №1, від 21.02.2005року № 1, від 06.04.2005року № 1; від 08.08.2005року № 1; від 09.11.2005року № 4, від 05.04.2006 року № 1, від 20.04.2006року № 3, від 03.07.2006року № 9,від 01.09.2006року № 3 (а.с. 13-18) відповідають вказаним вимогам Інструкції, а отже вони являються документами, які підтверджують внесення грошової суми до банку і письмова форма договорів банківського вкладу є додержаною.
Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_5 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», та скріплені печаткою Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.
Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.
При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_5 діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки документи, якими був визначений обсяг її повноважень на час укладення спірних договорів (довіреність, посадова інструкція) вказують на її правомочність
Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що аудиторськими висновками підтверджується те що договори між позивачем та відповідачем не укладалися, будь-які кошти на рахунок банку не надходили, банківські рахунки позивачу не відкривалися, оскільки ця перевірка була проведена з метою встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року. Крім того, посилання представника на те, що гранична ставка за «річними» вкладами у доларах США відповідно до рішення комітету з управління активами та пасивами Акціонерного поштово пенсійного банку «Аваль»від 18.03.2004року «щодо розміру відсоткових ставок за активно пасивними операціями в національній та іноземній валютах»був 9% річних, а не 25% як зазначено в договорі не заслуговує на увагу суду, оскільки цей документ є відомчим і не підлягав опублікуванню для широкого кола читачів, а тому позивач ОСОБА_3 не міг знати про їх розміри за внутрішньобанківським документообігом.
Враховуючи вищевикладене, договір між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на вклад Універсальний № 20/02-02/7 від 05.10.2004р., є укладеним і таким, що набрав чинності.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданого договору вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.
Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми вкладу 95.160 грн., що відповідає згідно офіційного курсу долара США до гривні станом на 14.03.2011р. 7,9351 грн. за 1 дол. США -12.000 дол. США ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_3
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 1982,10 грн. - 25% річних по сумах 3000 дол. США, 1500 дол. США що були внесені позивачем ОСОБА_3 в період дії договору ( з 05.10.2004р по 05 січня 2005р), яка підлягає задоволенню, виходячи з п.6.2 спірного договору де зазначено, що строк дії цього договору не продовжується. Після закінчення строку вкладу згідно з п.1.1 сторони можуть укласти новий договір на умовах, що пропонуються банком на момент його укладання. Тому вказівка ОСОБА_5 про пролонгацію договору - до 05.10.2006року протирічить умовам договору підписаному сторонами, тому відсотки, які просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 відповідають умовам укладеного договору та підлягають до задоволення, виходячи з розрахунку; 25% річних = 2,0833 % в місяць
(3000 дол. США : 2,0833% в місяць) х 3міс. = 187,47 дол. США х 7,93грн.= 1486,93грн.
За вклад в 1500дол.США з 13 жовтня 2004р. пол. 05.01.2005р.(2міс) відсотки складатимуть; 25% річних : 12міс.= 2,0833% в місяць (1500дол.США : 2,0833% в місяць) х 2міс.=62,48 дол. США х 7,93грн.= 495,46грн.
Відповідно до ст.ст. 88 ЦПК України в звязку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 1091,42 гривень, з них: 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1), 971,42гривень судовий збір.
Керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. 257,261, 386,525,611, 1058- 1060,1061 ЦК України ст.10, 11, 60, 73, 88, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд
Вирішив;
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду по вимозі повернення банківського вкладу та процентів по договору № 20/02 02/7 від 05 жовтня 2004року на вклад «Універсальний»як пропущений з поважних причин.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3;
грошовий вклад в сумі по курсу гривні до долара США на момент подачі позову 95.160 грн. ( девяносто пять тисяч сто шістдесят гривень), що еквівалентно 12.000дол.США (дванадцяти тисячам доларів США) неповернутої суми валютного вкладу по Договору № 20/02-02 / 7 на вклад «Універсальний»від 05 жовтня 2004 року,
проценти по договору № 20/02-02 / 7 на вклад «Універсальний»від 05 жовтня 2004 року 1982,10 грн. (одна тисяча девятсот вісімдесят дві грн.10 коп.), що еквівалентно 249,95 дол. США (двісті сорок девять дол. США, 95 центів)
та 1091,42грн.( одна тисяча девяносто одна гривня 42 коп.) судових витрат, а всього 98.233,52 грн. (девяносто вісім тисяч двісті тридцять три грн.) 52 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.
Суддя:Н. М. Альошина
Судове рішення № 20143743, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 14.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-788/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: