В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.12.2011 Справа №1-961/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючогоКунцьо С.В.
за участю секретаряЧайковської М.В,
прокурораГавіловського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новосілка, Бучацького району, Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 20 червня 2011 року Монастириським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., штраф сплачений 29 червня 2011 року,
за ч.2 ст.190 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1 21 серпня 2011 року біля 16.30 год., перебуваючи на вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, попросив у ОСОБА_2 її мобільний телефон, щоб здійснити дзвінок, однак наміру його повернути назад у нього не було. Таким чином, шляхом обману заволодів її мобільним телефоном торгової марки «LG GD 330»вартістю 380 грн. з картою памяті Transcend на 2 GB micro SD вартістю 75 грн., сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар»вартістю 25 грн. і з чохлом для мобільного телефону вартістю 29,85 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця злочину втік, чим спричинив останній шкоду на загальну суму 509,85 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину, у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що в серпні 2011 року він через мережу «Інтернет»познайомився з дівчиною на імя ОСОБА_2, яка проживає в м. Вінниця. Після цього вони почали здвоюватися та під час однієї із розмов він їй сказав, що працює прикордонником в Державній прикордонній службі в м. Львові та може її влаштувати на роботу в м. Львові. З цією метою вона 20 серпня 2011 року приїхала в м. Тернопіль де він зустрів її та вони разом пішли на попередньо взяту ним в оренду квартиру АДРЕСА_2 Прокинувшись наступного дня він побачив що його мобільний телефон розрядився, а тому він попросив телефон у ОСОБА_2 Під час розмови по її мобільному телефоні йому сказали, що о 09.00 год. наступного дня потрібно бути в м. Хоростків Тернопільської області Поїзд за даним маршрутом відправлявся близько 17.30 год., та він потерпілій сказав, що для того, щоб влаштувати їй на роботу, йому потрібно близько 17.00 год. піти на залізничний вокзал та придбати квитки в м. Львів, хоча в дійсності наміру влаштовувати її на роботу у нього не мав. Близько 16.30 год. вони вийшли з квартири і пішли в сторону залізничного вокзалу, де, проходячи по вул. Б. Хмельницького, він попросив у ОСОБА_2 її мобільний телефон і повідомив, що зараз повернеться. Не маючи наміру повертатися і віддавати їй телефон він пішов на АДРЕСА_3 яку повинен був здати, після чого повернувся на залізничний вокзал, звідки поїхав в м. Хоростків.
У вчиненому він щиро розкаюється, просить його суворо не карати та не позбавляти волі.
Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, та кваліфікує його дії за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що помякшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдану потерплій шкоду, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.
По справі є судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи № 6-790/11 від 15.09.2011 року в сумі 375,20 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудного, в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.
Речові докази по справі мобільний телефон «LG GD 330»з картою памяті Transcend на 2 GB micro SD, сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар»та чохол для мобільного телефону, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 залишити в розпорядженні ОСОБА_2.
Суд вважає, що провадження з заявленого по справі ОСОБА_2 на досудовому слідстві цивільного позову на суму 1700 грн. слід закрити в звязку з відмовою цивільного позивача від нього.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 2 (два) роки 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
Зобовязати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-790/11 від 15 вересня 2011 року, на суму 375,20 грн. (триста сімдесят пять гривень двадцять копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 “за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-790/11 від 15.09.2011 року”).
Речові докази по справі мобільний телефон «LG GD 330»з картою памяті Transcend на 2 GB micro SD, сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар»та чохол для мобільного телефону, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 залишити в розпорядженні ОСОБА_2.
Провадження з розгляду цивільного позову ОСОБА_2 на суму 1700 грн. - закрити в звязку з відмовою цивільного позивача від нього.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо
Судове рішення № 20138726, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 07.12.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-961/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: