Вирок № 20138694, 30.11.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2011 Справа №1-1018/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Чайковської М.В.

прокурораОроновського С.І.

та захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 18 вересня 2011 року близько 19.30 год., перебуваючи по вул. Миру в м. Тернополі, відкрито шляхом ривка викрав у ОСОБА_3 сумку для ноутбука вартістю 45,60 грн., в якій знаходився ноутбук торгової марки Aspire»вартістю 4600,00 грн. Із викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 4645,60 грн.

Крім цього, 18 вересня 2011 року близько 20.35 год., ОСОБА_2, який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_2 застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої в момент заподіяння та яке виразилося у міцному стисканні рук ОСОБА_3 з метою обмежити її пересування, що спричинило останній фізичну біль, відкрито викрав у неї срібний ланцюжок вагою 5 грам, 925 проби, вартістю 200 грн. та срібний кулон вагою 3 грами, вартістю 120 грн., чим спричинив ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 320 грн. Із викраденим майном ОСОБА_2 місце скоєння злочину залишив, після чого був затриманий працівниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 18 вересня 2011 року близько 18.00 год. він перебував в м. Тернополі та вирішив поїхати додому до своєї дівчини ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_2. Приїхавши бід будинок, він по телефону попросив її вийти, щоб разом піти до готелю «Галичина». Під час розмови на дворі він її запитав, чи піде вона з ним в готель, на що ОСОБА_3 відповіла, що ні та розвернувшись, пішла в іншу сторону. Після цього він зловив її за ремінь сумки ноутбуку, який вона мала з собою на плечі та шляхом ривка вирвав його в потерпілої. Після цього потерпіла почала просити його повернути ноутбук, нащо він відповів їй, що ноутбук віддасть лише після того як вона піде з ним в готель, однак вона з цим не погодилась та розвернувшись пішла додому. Він знову почав їй телефонувати, однак її телефон був вимкнений, тоді сів на лавочку біля будинку щоб дочекатись її. Чекаючи ОСОБА_3, до нього прийшло повідомлення на мобільний, що вона зявилася в мережі, після чого він їй зателефонував та сказав, щоб вона вийшла та він віддасть їй ноутбук. Приблизно через 10-15 хв. вона прийшла разом з подругою на імя ОСОБА_4. Після цього він поросив потерпілу відійти з ним в сторону, щоб їхньої розмови не чула її подруга, однак вона йому в цьому відмовила. У звязку із цим він взяв її насильно за руку та почав вести за собою у звязку із чим в них виникла суперечка, під час якої потерпіла намагалась вирватись, однак він взяв її за руку і вони пішли в сторону вул. Петриківської, де він нанісши їй 2-3 удари в область обличчя зірвав з її шиї срібний ланцюжок та забрав собі. Продовжуючи конфлікт, вони вийшли на вул. Мазепи і пішли в сторону бару «Маяк», де його затримали працівники міліції.

У вчиненому підсудний ОСОБА_2 щиро розкаюється і просить його суворо не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 18 вересня 2011 року близько 16.00 год. вона приїхала в АДРЕСА_2 Під час того коли вона була вдома до неї передзвонив ОСОБА_2 та попросив її вийти на вулицю поговорити. Коли вона вийшла на вулицю, побачила, що ОСОБА_2 сидить на лавці навпроти її підїзду. Підійшовши до нього, вона попросила повернути її паспорт, який дала останньому перед тим, щоб той зняв номер в готелі, на що він відповів, що паспорт поверен лише тоді коли вона піде з ним в готель. Вона не погодилася з ним та пішла в сторону вул. Миру в м. Тернополі, однак ОСОБА_2 наздогнав її та вирвав з її рук ноутбук торгової марки », який знаходився у неї в сумці, що висіла на правому плечі. Після цього вона почала його просити повернути ноутбук, однак він відмовився та пішов в іншу сторону, а вона попрямувала до АДРЕСА_3 де зустрілася з своєю подругою ОСОБА_4 і піднялися до неї в квартиру. Перебуваючи в подруги, до неї зателефонував ОСОБА_2 та сказав, щоб вона вийшла на вулицю, де він поверне їй її ноутбук, однак коли вона вийшла на двір він сильно схопив та зжав її руки, тим самим спричинивши фізичну біль. Тримаючи її за ліву руку він зірвав з її шиї срібний ланцюжок із кулончиком, який поклав у ліву кишеню штанів. Після цього їй вдалось вирватись від нього та вона побігла в сторону вул. Миру та зупинившись, зателефонувала в правоохоронні органи. Наздогнавши її, підсудний знову сильно схопив її за руки та почав силоміць вести в сторону вул. Кривоноса, під час чого наносив їй удари руками в область обличчя та по голові і ображав нецензурними словами, однак коли вони перебували на вул. Мазепи, приїхали працівники міліції та затримали ОСОБА_2 Претензій матеріального та морального характеру до підсудного вона не має та просить не позбавляти його волі.

Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочинів, згідно предявленого обвинувачення за ч.1 ст.186 та ч.2 ст.186 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів і вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно, зокрема:

- за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж);

- за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитки, думку потерпілої, яка просить підсудного не позбавляти волі. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

По справі є судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи № 6-830/11 від 30 вересня 2011 року в сумі 375,20 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- ноутбук торгової марки »з сумкою та срібний ланцюжок передані на зберіганні ОСОБА_3 залишити в розпорядженні законного володільця потерпілої ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 роки (два роки) іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

Судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи № 6-830/11 від 30 вересня 2011 року в сумі 375,20 грн. (триста сімдесят пять гривень двадцять копійок) стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (ЄДРПОУ - 24524727, банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 «за судово товарознавчу експертизу №6-830/11 від 30 вересня 2011 року).

Речові докази:

- ноутбук торгової марки «Acer»з сумкою та срібний ланцюжок передані на зберіганні ОСОБА_3 залишити в розпорядженні законного володільця потерпілої ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо