Постанова № 20117670, 22.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року Справа № 5021/2174/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А.Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. № 18 від 20.04.2011р.

відповідача не зявився

третіх осіб не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №5151С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 07.11.11 р. у справі № 5021/2174/2011

за позовом ЗАТ "Цант", м. Суми

до Акціонерного страхового товариства закритого типу "Остра-Суми", м. Суми

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2, м. С. Буда, Сумська обл.;

2) ЗАТ АСК "Інго Україна", м. Київ

про стягнення 62053,96 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2011 р. (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено. Стягнуто з АСТЗТ "Остра-Суми" на користь ЗАТ "Цант" 59088,47 грн. заборгованості зі страхового відшкодування, 2630,39 грн. пені, 335,10 грн. 3% річних, 620,54 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, АСТЗТ "Остра-Суми", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Апелянт в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що фактично, на даний час є вирок Сумського районного суду Сумської області по кримінальній справі № 1-14/2011р., відповідно до якого сума завданої матеріальної шкоди підлягає стягненню саме на користь позивача, що є перешкодою для реалізації відповідачем права вимоги до винної особи і є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування з урахуванням умов договору.

В судове засідання відповідач не зявився, 19.12.2011р. на адресу суду від нього надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи у звязку з неможливістю направлення свого представника в судове засідання.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду іншого свого представника.

Позивач, ЗАТ "Цант", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства.

Треті особи, ОСОБА_2 та ЗАТ АСК "Інго Україна", відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не зявились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

19 жовтня 2009 року між сторонами був укладений договір № 93 добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Згідно з п. 2.2 цього договору, обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника (позивача), які повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Пунктом 2.2.1 договору було обумовлено транспортний засіб - ВАЗ 21114 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1, яким позивач користується на підставі договору позички НОМЕР_4 від 24.09.2009 року, укладеного з громадянином ОСОБА_3, якому транспортний засіб належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2009 року відбулося зіткнення автомобіля Hyundai-Accent державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3.

07.07.2011 року Сумський районний суд Сумської області виніс вирок, яким визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог п. 3.1 договору вказана дорожньо-транспортна пригода визнана відповідачем страховим випадком, і тому, він взяв на себе зобовязання про виплату страхового відшкодування.

08.06.2011р. відповідач надіслав позивачу лист № 169 та повідомив про те, що 07.06.2011 року АСК ЗТ «Остра-Суми»було складено страховий акт, відповідно до якого на користь ЗАТ «Цант»підлягає виплаті за наслідками пошкодження в ДТП 22.12.2009 р. автомобіля ВАЗ 21114 д/н НОМЕР_1, страхове відшкодування в розмірі 59088 грн. 47 коп.

Згідно з п. 9.5 договору № 93 від 19.10.2009 року у разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховик здійснює його виплату протягом 15 днів з моменту прийняття такого рішення, а саме до 30.06.2011р.

05.07.2011р. відповідач листом № 194 підтвердив наявність взятих на себе зобовязань за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 93 від 19.10.2009 р. та повідомив позивача про неможливість їх виконання, у звязку з відсутністю коштів. Також, в даному листі було вказано, що відразу як зявляться кошти, вони будуть в першу чергу направлені на виконання умов договору № 93 від 19.10.2009 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав доказів виплати страхового відшкодування у розмірі 59088,47грн., тому, судом першої інстанції обгрунтовано вимоги позивача про стягнення зазначеної суми були задоволені, а вирок Сумського районного суду Сумської області по кримінальній справі № 1-14/2011р. правомірно не був взятий до уваги.

Судом першої інстанції також правомірно було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 2630,39 грн. на підставі п. 6.4.4 договору та 3% річних в розмірі 335,10 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному зясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2011р. у справі № 5021/2174/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 22.12.2011р.