Постанова № 20117139, 20.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

20.12.2011

Постанова

Іменем України

20.12.2011 р. справа №19/80

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.

суддівКододової О.В.,

Малашкевича С.А.

При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю.

За участю представників сторін від позивача:ОСОБА_1 представник за дов. від відповідача: ОСОБА_2 представник за дов.

від третьої особи: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від11 жовтня 2011р.

у справі№ 19/80 (головуючий суддя: Демідова П.В., судді: Курило Г.Є., Сковородіна О.М.)

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева" м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" простягнення заборгованості в сумі 10567431,71 грн. В С Т А Н О В И В: У судовому засіданні 13.12.2011р. оголошувалась перерва до 20.12.2011р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. по справі № 19/80 (головуючий суддя: Демідова П.В., судді: Курило Г.Є., Сковородіна О.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева" м.Донецьк за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" про стягнення заборгованості в сумі 10567431,71 грн.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими, оскільки підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами відбулось без згоди поручителя, у зв'язку з чим збільшився обсягу його відповідальності, тому порука за договором №36/П від 13.05.2008р. з 20.10.2008 року припинилась.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" м.Київ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що між банком та позичальником завчасно була передбачена можливість зміни відсоткової ставки за наданим кредитом у випадках передбачених п.2.12. кредитного договору. Поручителем була надана згода на можливу зміну основного зобов'язання, а саме зміну відсоткової ставки. Крім того, не передбачено будь-якої прямої умови щодо заборони банку, без згоди поручителя, змінювати умови основного зобов'язання з позичальником. Таким чином, сторони на стадії первісного укладання кредитного договору та договору поруки погодили можливість зміни умов кредитного договору без додаткової згоди поручителя, що не суперечить вимогам статті 559 Цивільного кодексу України.

Відповідач зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор", надала суду відзив, у якому зазначила, що рішення господарського суду прийнято з урахуванням діючого законодавства, а тому таке, що не підлягає скасуванню. Третя особа просила розглядати справу без участі свого уповноваженого представника. Вказане клопотання колегією суддів апеляційної інстанції задоволено.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення 10509427,37грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева", м.Донецьк про

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання позичальником зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р., у звязку з чим наступає відповідальність поручителя (відповідача) згідно договору поруки № 36/П від 13.05.2008р.

Ухвалою від 21.07.2011р. господарський суд порушив провадження за вказаним позовом та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" (позичальник).

Заявою від 29.08.2011р., керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу, позивач просив суд стягнути з відповідача 10567431,71 грн., з врахуванням встановленого Національним Банком України на 17.03.2010р. офіційного курсу долару до гривні в розмірі 794,39 грн. за 100 дол. США. (а.с.126-127 т.1)

23 вересня 2011р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача гривневий еквівалент пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом у доларах, який станом на 17.03.2011р. складає 48040,81 грн.

Вказані заяви прийняті судом і позовні вимоги розглянуті з їх урахуванням.

При розгляді справи було встановлено, що 13 травня 2008р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є позивач у справі, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" (позичальник) був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ відповідно до умов якого кредитор зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі максимального ліміту 2700000 грн. , під 17 % річних, зі сплатою комісій, в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, з встановленням строків погашення заборгованості за графіком та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 05.05.2018р. Статтю 2 кредитного договору сторони узгодили порядок надання кредиту та сплати процентів, комісій, неустойки (пені). Зокрема, сторони встановили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Пунктом 3.2.9 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань за договором у разі внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення позичальника та порушення провадження по справі про визнання банкрутом.

Згідно пунктів 4.1, 4.4 кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту та/або процентів, комісій згідно з п.п.1.1.2, 2.4, 2.5, 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобовязань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Додатковою угодою №1 від 05.06.2008р. сторони виклали пункт 1.1.1. кредитного договору у наступній редакції: "Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо "Транш", а у сукупності "Транші", зі сплатою 19% (дев'ятнадцять) процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, з досягненням максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 2 700 000, 00 грн." (а.с.19 т.1)

24.06.2008р. сторонами було укладено додаткову №2, якою вони виклали пункт 1.1.1 кредитного договору у іншій редакції, а саме узгодили можливість надання кредиту в доларах США зі сплатою 14% річних за кредитом, отриманим в доларах США, у звязку з чим було викладено в новій редакції п.п.2.1, 2.4 кредитного договору та доповнено його п.п.2.9.7, 2.14, 3.12.11. Вказаною додатковою угодою обовязки позичальника доповнено обовязком здійснити погашення заборгованості за цим договором в сумі її перевищення над максимальним лімітом заборгованості, визначеним в п.1.1.1 цього договору, внаслідок зміни офіційного курсу Національного банку України гривні до іноземних валют, вказаних в п.1.1.1 цього договору, або крос-курсу цих валют, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом Національного банку України, не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідної письмової вимоги кредитора згідно з п.3.2.10 цього договору (п.3.3.17). Невиконання вищевказаного обовязку є підставою для нарахування пені відповідно до п.4.1 кредитного договору, викладеного в новій редакції. (а.с.20-21 т.1)

Додатковою угодою №3 від 18.08.2008р. сторони дійшли згоди про підвищення процентної ставки за кредитом, отриманим в гривнях, до 21% річних та про підвищення максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом до 5500000,00 грн., внесли відповідні зміни до п.п.1.1.1, 1.1.2 кредитного договору та визначили новий графік встановлення/зниження максимального ліміту заборгованості, викладений в додатку №1 до додаткової угоди №3, що є невідємною частиною кредитного договору. (а.с.22-24 т.1)

Додатковою угодою №4 від 20.10.2008р. сторони внесли зміни до п.п.1.1.1, 1.1.2 кредитного договору, підвищивши розмір процентної ставки за користування кредитом, наданим у доларах США, до 14,5% річних. (а.с.25 т.1)

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору та на підставі п.1.4.2 кредитного договору 13.05.2008р. між банком з позичальником (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дева" (поручитель) був укладений договір поруки №36/П, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р., а саме: повернення суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Визначений в ст.2 зміст основного зобов'язання, забезпеченого порукою, полягає у поверненні кредиту в сумі 2700000,00 грн. з графіком погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 05.05.2018р. або в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених договором кредиту (п.2.1.1); сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 17% процентів річних та комісій, визначених договором кредиту (п.2.1.2); сплаті можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором (п.2.1.3), та інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором кредиту (п.2.1.4).

Згідно з п.п.6.1, 6.4, договір поруки набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

Зазначений договір поруки посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2161.

У звязку зі зміною основного зобов'язання, додатковою угодою №1 від 05.06.2008р. та додатковою угодою № 2 від 24.06.2008р. сторонами внесені змін до договору поруки. Викладено у новій редакції пункт 2.1.2 договору поруки, а саме змінено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

18 серпня 2008р. сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору поруки, відповідно до якої викладено в новій редакції його наступні пункти: "п.2.1.1 повернення кредиту в сумі 5500000,00 грн. з графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 05.05.2018р. або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту; п.2.1.2 сплата процентів за користування кредитом: 21% річних за кредитом, отриманим в гривнях; 14% річних за кредитом, отриманим в доларах США; та комісій в розміри, строки та в порядку, що визначені договором невідновлювальної кредитної лінії”.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, позичальник порушив умови договору, тому 14.07.2010р. банк звернувся до солідарного боржника - поручителя з вимогою №15.1-007/67-1044, в якій просив достроково виконати зобов'язання за кредитним договором №36-НКЛ від 13.05.2008р. Вищевказана вимога була отримана представником ТОВ "Дева", проте залишена буз відповіді та задоволення.

Позивач звернувся з позов про стягнення з поручителя суми 10567431,71 грн., з яких заборгованість за кредитом за максимальним лімітом заборгованості в сумі 5500 000,00 грн., заборгованість за кредитом, що перевищує максимальний ліміт заборгованості за кредитом, в сумі 2029400,51 грн., заборгованість за відсотками в гривні в сумі 916736,33 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків в гривні в сумі 152 069,75 грн., інфляційні втрати за кредитом в сумі 176988,52 грн., інфляційні втрати за відсотками в сумі 96219,75 грн., заборгованість в сумі 207376,23 грн. за відсотками з фактично отриманої суми кредиту в іноземній валюті, пеня за несвоєчасну сплату таких відсотків в сумі 48040,81грн. У задоволенні позову судом відмовлено з мотиву припинення договору поруки.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 553 вказаного кодексу передбачає, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука розглядається, як додаткове зобов'язання, що може виникати договору, чи в силу інших обставин. При цьому, учасником даного договору є не боржник по основному зобов'язанню, а інша особа, оскільки договірні відносини виникають між головним кредитором і поручителем.

Порука це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього поручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.

У розглянутому спорі банком був укладений договір поруки № 36/П від 13.05.2008р. з відповідачем ТОВ "Дева", який поручився відповідати за основне зобов'язання ТОВ "Група компаній "Анкор" за кредитним договором № №36-НКЛ від 13.05.2008р.

Позичальник та поручитель не надали суду доказів належного виконання умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором не сплатили, тому банк правомірно пред'явив позов до поручителя.

Заявляючи позов, банк виходив з умов кредитного договору про право дострокової вимоги повернення кредиту з врахуванням його видачі в гривневій валюті та доларах США. Крім того, за неналежне виконання зобов'язання він нарахував пеню за порушення строків повернення кредиту за узгодженим графіком та нарахував інфляційні витрати на непогашену суму кредиту, визначеної в гривневій валюті. До того ж, він нарахував пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Вона нарахована з врахуванням статті 232 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1,2,4 статті 543 вказаного кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Зобов'язання за кредитним договором позичальником не було виконано, тому банк мав право на пред'явлення вимог як до позичальника, так і до поручителя. Проте, відмовивши в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції фактично усунув поручителя від відповідальності, встановленої законом та договором.

За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на припинення договору поруки з наступних підстав.

Стаття 559 Цивільного кодексу України передбачає підстави припинення поруки. Відповідно до частини 1 вказаної статті припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, закон пов'язує припинення договору поручительства із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Господарський суд першої інстанції встановивши, що умовами договору поруки передбачено збільшення розміру відсотків на 0,5% (у кредитному договорі 14,5%, а в договорі поруки 14%) дійшов помилкового висновку, що внесення зміни до кредитного договору в цій частині змінило основне зобов'язання боржника без згоди поручителя та збільшило обсяг його відповідальності.

Аналогічну правову позицію про те, що підстави для припинення поруки відсутні викладено у постанові Верховного суду України від 17.01.2011р. у справі № 5020-10/012, постановах Вищого господарського суду України від 06.07.2011р. у справі № 11/174-10, від 20.07.2011р. у справі № 5021/80/2011.

Щодо посилань відповідача на зміну розміру ліміту та графіку погашення кредиту без згоди поручителя, то вони спростовуються додатковою угодою №3 від 18.08.2008р., підписаною поручителем. В ній він погодився із збільшенням кредиту в сумі 5 500 000,00 грн. з графіком погашення відповідно до умов договору та погашення процентів за кредитом отриманим в національній валюті та в іноземній валюті - доларах США (т.1 а.с.31)

Зазначені умови договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Таким чином, у розглянутій справі а ні кредитний договір, а ні договір поруки не визнані недійсними, тому сторони за вказаними договорами повинні виконувати їх умови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, господарським судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову. Таким чином, висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у звязку з чим, рішення господарського суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. у справі №19/80 задовольнити

Рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. у справі №19/80- скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева" (83052, м.Донецьк, вул. Краснофлотська, 74А ЄДРПОУ 32091759) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (08150, м.Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом за максимальним лімітом заборгованості в сумі 5500 000,00 грн., заборгованість за кредитом, що перевищує максимальний ліміт заборгованості за кредитом, в сумі 2029400,51 грн., заборгованість за відсотками в гривні в сумі 916736,33 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків в гривні в сумі 152 069,75 грн., інфляційні втрати за кредитом в сумі 176988,52 грн., інфляційні втрати за відсотками в сумі 96219,75 грн., заборгованість в сумі 207376,23 грн. за відсотками з фактично отриманої суми кредиту в іноземній валюті, пеня за несвоєчасну сплату таких відсотків в сумі 48040,81 грн., державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 12 750 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді О.В.Кододова

С.А.Малашкевич

надр. 7 прим:

1 прим. у справу;

1 прим. позивачу

1 прим. відповідачам

1 прим. третій особі

2 прим. ДАГС;

1 прим. ГСДО;