Рішення № 20115960, 14.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4184-2011 За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "НІКО";

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика";

про стягнення 123332,49 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 18.10.2011р. за вх. №6341/2011 Приватне сільськогосподарське підприємство "НІКО" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (далі Відповідач) в сумі 123 332,49 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Приватним сільськогосподарським підприємством "НІКО" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" було укладено Договір за № 2910/2010 від 29 жовтня 2010 року (далі Договір) про купівлю-продаж кукурудзи фуражної, врожаю 2010 року (далі - Товар).

Згідно Договору позивач в період з 29.10.2010 року по 04.11.2010 року передав у власність відповідачу товар в кількості 117 780 кг. (сто сімнадцять тон сімсот вісімдесят кілограм) по ціні 1 600 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ за одну тону товару на загальну суму 188 447 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ.

На підставі банківських виписок відповідачем були сплачені кошти за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Намагаючись вирішити питання про повернення відповідачем заборгованості, позивач звернувся до відповідача з претензією від 10 січня 2011 року, однак відповіді відповідача на цю претензію у вказаний в претензії строк нами отримано не було.

Основний борг відповідача складає: 113 447 грн. 52 коп. (сто тринадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 52 коп.).

Загальна сума пені складає 9 874,97 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 97 коп.).

Враховуючи вищезазначене, Приватне сільськогосподарське підприємство "НІКО" просить суд стягнути з тягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" на користь позивача суму основного боргу у розмірі 113 447,52 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 52 коп.), та пені за прострочення оплати товару у розмірі 9 874,97 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 97 коп.), що складає загальну заборгованість у розмірі 123 322,49 грн. (сто двадцять три тисячі триста двадцять дві грн. 49 коп.).

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 2910/2010 від 29.10.2010 року, згідно з яким, продавець-позивач зобовязався передати покупцеві-відповідачу товар (кукурудзи фуражної, врожаю 2010 року), який буде власністю покупця, який зобовязався приймати та оплачувати вартість товару, в порядку та на умовах викладених в договорі.

Позивач належним чином слідував виконанню умов договору, та передав відповідачу продукцію в період з 29.10.2010 року по 04.11.2010 року у розмірі 117 780 кг. на загальну суму 188447,52 грн., що підтверджується відповідними накладними: видаткова накладна №РН-0000489 від 29.10.2010 року податкової накладної №2959 від 29.10.2010 року, що підписані обома сторонами та скріплені печатками (29 тон 580 кг. на суму 47 327,88 грн.; видаткова накладна №РН-0000492 від 01.11.2010 року, податкової накладної №2983 від 01.11.2010 року (29 тон 780 кг. на суму 47 647,88 грн.; видаткова накладна №РН-0000494 від 02.11.2010 року, податкової накладної №2987 від 02.11.2010 року (28 тон 940 кг. на суму 46 303,88 грн.; видаткова накладна №РН-0000500 від 04.11.2010 року, податкової накладної №3005 від 04.11.2010 року (29 тон 480 кг. на суму 47 167,88 грн.), завірені копії яких додаються до даної позовної заяви, та перелік разом із зазначенням кількості та вартості товару. Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання щодо розрахунку з позивачем за переданий товар, сплативши лише частину боргу в сумі 75000,00 грн., що підтверджується довідками з банку: 04.11.2010 р. 10 000,00 грн., 08.11.2010 р. 25 000,00 грн., 10.11.2010 р. 10 000,00 гра, 19.11.2010 р. 20 000,00 грн, 17.01.2011 р. -10 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 113447,52 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до переданий покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як наявно вбачається з наданих матеріалів товар був переданий позивачем, але не сплачений відповідачем у строки передбачені договором купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п 3.3. Договору - Всі розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця, вказаний в рахунку фактурі, протягом 7 (семи) банківських днів з дати відгрузки Товару.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості за період від 01.01.2010р. по 11.04.2011р., який підписаний відповідачем і скріплений його печаткою (копія якого додається до позовної заяви аркуш справи 31).

Згідно п. 5.2. Договору - За прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості товару, оплата якого прострочена, за кожен день прострочки.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 9874,97 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом самостійно було здійснено розрахунок пені на період з 11.04.2011 року по 11.10.2011 рік, відповідно до якого пеня становить 8864,45 грн.

Судом також встановлено, що при підрахунку загальної суми, що становить предмет спору, позивачем здійснено описку, так як 113447,52 грн. + 9874,97 грн. = 123322,49 грн., а не 123332,49 грн., як зазначено у позові.

В п. 5.4. Договору - Усі спори між Сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до законодавства України в судовому порядку з дотриманням правил підвідомчості та підсудності, передбачено право сторін вирішувати у претензійно-позовному порядку суперечки, що виникли при виконанні договору.

Відповідно до ст. 180 ч. 7 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. А у ст. 193 цього кодексу зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 224 цього кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру, буд. 1; код ЄДРПОУ 00852832, р/р 26002001508002, в відділенні №4 у м. Одесі, ПуАТ „КБ „Акордбанк” МФО 380634) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НІКО" (55250, Миколаївська область, Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 00429068, р/р 26007000056117 в ПАТ „УКСОЦБАНК”, МФО 300023) суму боргу у розмірі 113447,52 грн., пеню 8864,45 грн., 1223,12 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2011 року.