Рішення № 20114480, 19.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2011 р. Справа № 12/5007/109/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1., дов. від 16.12.11р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" (м.Кам'янка-Бузька Львівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна експедиція" (м. Житомир)

про стягнення 214379,32 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 214379,32 грн., з яких 150296,41 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору купівлі - продажу від 02.01.07р., 12410,07 грн. 3% річних, 33608,68 грн. інфляційних нарахувань, 18064,16 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 21.10.11р. та ухвала суду від 07.11.11р., які направлялися відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Житомир, вул.Котовського 75/114, кв.67), а також за адресою згідно витягу з ЄДРЮОФОП (м.Житомир, вул.Кафедральна 5-а, кімн.316), повернулися на адресу суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на викладене, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

2 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясна експедиція" укладено договір купівлі - продажу (а.с.9 -10).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує продукцію в асортименті та в кількості згідно специфікації за цінами та на суму вказаних у накладних, і на умовах, викладених у даному договорі.

Згідно з пп.3.1 договору, відповідач, як покупець, здійснює оплату за отриману продукцію згідно накладних шляхом перерахування грошових коштів на відповідний розрахунковий рахунок позивача, як продавця.

Відповідно до пп.3.2 договору, оплата здійснюється покупцем на протязі 1-го банківського дня з часу отримання товару.

Підпунктом 3.3 договору сторони погодили, що продавець зобов'язується оформити та видати покупцю товаро - супровідні документи зразу після зарахування оплачених коштів за дану партію товару на банківський рахунок продавця але не пізніше закінчення робочого дня в якому були зараховані кошти.

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу м'ясну продукцію, що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000409 від 24.10.08р. на суму 324744,00 грн., РН-0000411 від 24.10.08р. на суму 326306,40 грн.(а.с.11-12).

Згідно даних позивача, відповідач за поставлений йому товар розрахувався з позивачем частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 29.01.09р. становила 170296,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповіді на претензію позивача від 29.01.09р. заборгованість у розмірі 170296,41 грн. за поставлений йому товар визнав у повному обсязі та зобов'язався обов'язково погасити існуючу заборгованість перед позивачем (а.с.19).

Матеріали справи також свідчать, що відповідач в погашення існуючої заборгованості перед позивачем, перерахував на розрахунковий рахунок позивача 20000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками № 105 від 03.03.09р. на суму 10000,00 грн., № 152 від 19.03.09р. на суму 10000,00 грн. (а.с.16 -17).

Таким чином, станом на день подачі позову до суду та на день прийняття рішення у справі основна заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася, в межах заявлених позовних вимог складає 150296,41 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений йому товар, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 150296,41 грн. є обгрунтованими, підставними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пп.5.2 договору, за невиконання умов пп.3.2,3.3 даного договору, покупець та продавець сплачує пеню в розмірі 0,2 % від заборгованої суми за кожен день прострочки платежу або поставки та компенсовує фактичні зумовлені даними затраченими витратами.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, початком періоду розрахунку пені у відповідності до умов пп.3.2 договору має бути 26.10.08р., закінченням - 25.04.09р.

Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована за 181 день, початком періоду розрахунку пені визначено 29.01.09р., закінченням - 28.07.09р., розмір якої становить 18064,16 грн.

Виходячи з положень ч.6 ст.232 ГК України, а також з періоду визначеного позивачем для обрахунку пені, суд вважає, що правомірним буде стягнення пені з 29.01.09 по 25.04.2009, що становить 8702,99 грн., яка і підлягає задоволенню.

Отже, в частині стягнення 9361,17 грн. пені (18064,16 - 8702,99) суд відмовляє як заявлені безпідставно.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень вказаної статті, позивач заявив до стягнення 33608,68 грн. інфляційних нарахувань, 12410,07 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно Листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", для визначення індексу за той чи інший період необхідно щомісячні індекси, що є складовими відповідного періоду, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що інфляційні за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий товар обраховані позивачем в меншому розмірі, ніж є насправді. Однак, враховуючи, що заявлення вимог у меншому розмірі, є правом позивача, тому суд погоджується з його вимогами та стягує на користь позивача інфляційних нарахувань в заявленій до стягнення сумі - 33608,68 грн.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 12410,07 грн., суд встановив, що позивач припустився помилки при їх обрахунку.

Згідно розрахунку суду, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 12334,02 грн. Отже, в частині стягнення 76,05 грн. (12410,07 -12334,02) слід відмовити.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 204942,10 грн., з яких 150296,41 грн. основного боргу, 8702,99 грн. - пені, 33608,68 грн. інфляційних нарахувань, 12334,02 грн. 3% річних.

В частині стягнення 9437,22 грн., з яких 9361,17 грн. пені, 76,05 - 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,35,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна експедиція", 10014, м.Житомир, вул.Кафедральна 5-а, кімн.316, ідентифікаційний код 33864736

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт", 80200, м.Кам'янка - Бузька, Кам'янка - Бузького району, Львівської області, вул.Шевченка 3, ідентифікаційний код 33672083

- 150296,41 грн. основного боргу;

- 8702,99 грн. пені;

- 33608,68 грн. інфляційних нарахувань;

- 12334,02 грн. 3% річних;

- 2049,42 грн. державного мита;

- 225,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 22 грудня 2011 р.

Друк: 3 прим.

1 - у справу

2 -позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідом. про вруч.) за адресою: м.Житомир, вул.Кафедральна 5-а, кім 316.

<Текст >