Рішення № 20114170, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 28/210

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Комсомольське

про стягнення 11239,72 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кузнєцова Ю.П.

Від відповідача: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Комсомольське, про стягнення 11239,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобовязання за кредитним договором №051011/МК-КР-053 від 10 травня 2011р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.11.2011р. порушив провадження у справі №28/210.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не зявився письмових пояснень по суті спору не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал). Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 87250, АДРЕСА_1. Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.11.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 87250, АДРЕСА_1. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано. Крім того в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу. Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався. Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 10.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест” (кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір №051011/МК-КР-053 (кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 25000,00 грн., а позичальник зобовязується повернути отримані кошти не пізніше 11 листопада 2011р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 32,5% річних за період з дня видачі кредиту до 11 листопада 2011р.; 64% річних за період з листопада 2011р. до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитом (п. 1.1. кредитного договору).

П. 2.2. кредитного договору зазначено, що позичальник зобовязується повертати кредитні кошти кредитору, у складі ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 4570,42грн., шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок кредитора (або внесення готівки в касу кредитора) за графіком зазначеним у договорі. У складі ануїтетного платежу також сплачуються відсотки за користування кредитними коштами. У випадку несвоєчасного та/або неналежного виконання даного обовязку позичальником, розмір ануїтентного платежу підлягає зміні та розраховується із суми фактичної заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту за наступними ставками: 32,5% річних за період з дня видачі кредиту до 11 листопада 2011р.; 64% річних за період з 11 листопада 2011р. до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитом.

Розрахунок відсотків проводиться щомісячно з моменту перерахування кредитних коштів з поточного рахунку кредитора до моменту повернення коштів за методом „30 днів у місяці та 360 днів у році”. Позичальник сплачує нараховані відсотки за користування кредитними коштами щомісяця, у складі ануїтентного платежу. Сума і графік сплати нарахованих відсотків встановлений п. 2.2. даного договору. У випадку порушення позичальником строків, визначених п.2.2. даного договору, сума нарахованих відсотків підлягає відповідній зміні. Якщо позичальник скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити позичкову заборгованість, то він зобовязаний сплатити кредитору усі суми ануїтетних платежів, які вказані в п.2.2. даного договору. Датою сплати відсотків є день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора (або день внесення готівки до каси кредитора). У випадку порушення строків сплати відсотків, зазначених у п. 3.3. даного договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення позичальником кредитних коштів, а позичальник зобовязаний повернути кредитні кошти сплативши всі ануїтетні платежі протягом 3 банківських днів з дня отримання вимоги кредитора (п.п. 3.2.,3.3.,3.4.,3.5. договору).

За своєю правовою природою договір №051011/МК-КР-053 від 10.05.2011р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позивач є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.05.2009р.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобовязань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобовязань) умовами таких договорів.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Надання кредиту кредитором позичальнику підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.

Позивач доводить належними доказами, що заборгованість відповідача за кредитним договором, а саме 9120,42грн. заборгованість за кредитом, 291,45грн. заборгованість за відсотками.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цієї суми заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Крім цього, позивачем була заявлена вимога щодо стягнення з відповідача штрафних санкції у розмірі 1827,85грн.

П. 7.1. кредитного договору передбачено, що за прострочення сплати ануїтетних платежів, у строки та обсягах, які передбачені п.2.2. договору позичальник сплачує штраф в розмірі 0,5% річних в день від суми простроченого ануїтетного платежу за кожний день прострочення. Зазначений штраф сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1., 2.2., 2.3., 3.3., 6.1. даного договору, а також будь яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата штрафу не звільняє позичальника від зобов'язання сплачувати ануїтетні платежі в повному обсязі.

Ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, якщо неустойка нараховується за кожен день прострочення, то відповідно до чинного законодавства це є пеня, а не штраф, як зазначено в п. 7.1. договору.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що передбачена п. 7.1 договору неустойка є пеня за невиконання відповідачем грошового зобовязання.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 7.1 кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Крім того, суд зауважує, що позивачем неправомірно визначений період нарахування пені.

Суд здійснивши перерахунок пені, вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 185,71 грн.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача в повному обсязі, оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Комсомольське задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (87250, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Гранд-Інвест” (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6, код ЄДРПОУ 36048419, п/р №26000000003695 в ЛОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, код банку 300023) заборгованість за кредитом в сумі 9120,42грн., заборгованість за відсотками в розмірі 291,45грн., пеню в сумі 185,71 грн., судовий збір в сумі 1477,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 23.12.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >