Головуючий у 1 інстанції – Галатіна О.О.
Суддя-доповідач – Сіваченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2008 р. справа № 22-а-7924/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючогоСіваченка І.В.суддівДяченко С.П., Нікуліна О.А.при секретарі
за участі
представника позивачаЗапорожцевій Г.В.
Чебаненка Є.О.розглянувши у відкритомусудовому засіданніапеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка»на постанову Донецького окружного адміністративного судувід29 лютого 2008 рокуу справі№ 2-а-1087/08 за позовом
Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів доТовариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка»простягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електроналадка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і Постанови Кабінету Міністрів України „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 року за № 70 не виконав нормативи по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 84 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано 3 інваліда. Фактично влаштовано 2 інваліда. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році у розмірі 20365,48 грн. Оскільки відповідач зазначені санкції не сплатив, йому за станом на 29 жовтня 2007 року нарахована пеня у розмірі 1203,67 грн. Просили стягнути з відповідача вказані суми адміністративно-господарської санкції і пені.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 р. позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Електроналадка» подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р. (із наступними змінами та доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно п.3 зазначеного Положення, одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Також, відповідно до п.п.3 п.4 цього Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п.п.3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п.9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Донецьке відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Електроналадка" є юридичною особою і зареєстровано в ЄДРПОУ за № 31386990.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Так, згідно ст. 17 цього Закону, метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою ті іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до Акту проведення перевірки виконання ТОВ «Електроналадка» нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій за 2006 рік № 130 від 29.10.2007 р. (а.с.4), що проведений позивачем у відповідності до зазначеного Закону, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 84 особи.
Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 3 особи. Разом з тим, фактично на підприємстві працює 2 інваліда, чим порушуються вимоги зазначеної норми законодавства.
Таким чином, оскільки на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", воно згідно вимог ст. 20 цього Закону має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкційта пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно вищезазначеного Акту, фонд оплати праці штатних працівників становить 1710,70 грн., тому середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 20 365,48 грн.
Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, тому розмір адміністративно-господарських санкцій відповідача складає 20365,48 х 1 = 20365,48 грн., що також підтверджується розрахунком (а.с.6).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ця сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно поданих позивачем розрахунків (а.с.7), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 1203,67 грн. (за період з 16.04.2007 р. по 29.10.2007 р.).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році у розмірі 20365,48 грн. та пеня у розмірі 1203,67 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та незабезпечення ним права відповідача на участь в судовому засіданні, не беруться апеляційним судом до уваги з огляду на наступне.
Серед повноважень апеляційного суду відсутні можливості для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в зв’язку з тим, що справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь в справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
Здається, з метою процесуальної економії, законодавець передбачив можливість виправлення помилок судів першої інстанції при розгляді справи по суті апеляційним судом.
Проте в засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.
Доводи ж апеляційної скарги з приводу застосуванням місцевим судом норм матеріального права не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Фактично в своїй основі вони зводяться до того, що позивач є підприємством енергетики, а відповідно до ст. 21 Закону України “Про електроенергетику” чотирьохвідсотковий норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів обраховується виходячи з чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
Проте такі доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої ст. 19 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції Закону від 31.05.2005 року – тобто прийнятого пізніше в часі за Закон України “Про електроенергетику”) норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Тобто, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала складена 22.08.2008 року.
Керуючись ст.ст. 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року у справі № 2-а-1087/08 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» «про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 2010723, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.08.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-7924/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: