Рішення № 20104979, 18.11.2011, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-640/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2011 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

в складі: судді - Стародуб Г.А

при секретарі - Бєлковій Н.М.

за участю представника позивача - Тишкун О.О.

„ - „ відповідача - ОСОБА_2

Розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Красноперекопськ АРК цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист прав споживачів та дострокове розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и в:

14.01.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_4, як фізична особа, уклала з Відкритим Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк Аваль" кредитний договір № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. та отримала кредит у розмірі 5 000-00 дол. США, строком на 12 місяців з 03.06.2008 р. до 02.06.2009 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом 23% річних на споживчі цілі.

14.10.2009 р. між Банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 013/0108/7428/1, згідно якої строк погашення кредиту був продовжений до 31.12.2011 р.

Кредитні кошти ОСОБА_4 були надані в повному обсязі. Свої зобовязання за кредитним договором Банком були виконані.

За умовами кредитного договору п.6.1 та Додатку № 1 до Кредитного договору, отриманий кредит та нараховані відсотки за користування кредитом ОСОБА_4 повинна погашати рівними щомісячними платежами в розмірі згідно до встановленого графіку погашення кредиту.

Умови Кредитного договору відповідачка систематично порушувала. Для врегулювання питання щодо погашення кредитної заборгованості кредитором на адресу позичальника була направлена вимога № 16-16/978 від 06.08.2010 р. про виконання зобовязань за договором у місячний строк. Не дивлячись на вимогу, заборгованість відповідачкою не погашена.

Станом на 20.12.2010 р. загальна сума заборгованості за кредитним договором № 013/0108/74728 склала 2 522,41 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає 20087,21 грн., у т.ч.:

- прострочена заборгованість по кредиту 2085,32 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 16606,45 грн.;

- прострочена заборгованість по нарахуванням ( несплаченим відсоткам за користування кредитом) - 374,47 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 2982,09 грн.;

- пеня за порушення строків повернення кредиту - 37,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 298,07 грн.;

- пеня за порушення строків повернення процентів по кредиту - 25,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає 200,60 грн., що згідно з п. 7.4 Кредитного договору надає Банку, як кредитору, право вимагати достроково повернення всієї суми боргу.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору 14.10.2009 р. між Відкритим Акціонерним Товариством „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 013/0108/74728/1 від 14.10.2009 р., а також з ОСОБА_6, був укладений договір поруки № 013/0108/74728/2 від 14.10.2009 р. , згідно яких п.2.2 ОСОБА_5 і ОСОБА_6, на добровільних засадах, взяли на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р.

В подальшому Відкрите Акціонерне Товариство „Райффайзен Банк Аваль” було перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", яке стало правонаступником з усіма правами та обовязками Відкритого Акціонерного Товариства „Райффайзен Банк Аваль”.

У звязку з невиконанням своїх кредитних зобовязань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить суд стягнути з солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Кримської республіканської дирекції, заборгованість за кредитом в сумі 2522,41 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає 20087,21 грн., у т.ч.:

- прострочену заборгованість по кредиту 2085,32 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 16606,45 грн.;

- прострочену заборгованість по нарахуванням ( несплаченим відсоткам за користування кредитом) - 374,47 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 2982,09 грн.;

- пеню за порушення строків повернення кредиту - 37,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 298,07 грн.;

- пеню за порушення строків повернення процентів по кредиту - 25,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає 200,60 грн.

А також стягнути понесені Банком витрати у звязку зі сплатою держмита в розмірі 200,87 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи - 120 грн.

27.09.2011 р. представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2, звернулася до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист прав споживачів та дострокове розірвання кредитного договору.

Не заперечуючи укладеного Кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. між ОСОБА_4 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", договорів поруки № 013/0108/74728/1 між ОСОБА_5 та № 013/0108/74728/2 між ОСОБА_6 і вищевказаним Банком від 14.10.2009 р., предметом якого був споживчий кредит, представник позивачки посилається на те, що у звязку з настанням в країні фінансової кризи, з початку 2009 р., позивачка не змогла виконувати взяті нею обовязки по погашенню кредиту у повному обсязі, оскільки курс долару США суттєво збільшився відносно до гривні. А тому, зважаючи на те, що ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" допустив порушення діючого законодавства України при визначені суми кредиту лише у валюті долару США , то відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня і відповідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України, тобто в гривні.

Не заперечуючи того, що сума кредиту є істотною умовою договору, але виходячи з того, що на час укладання кредитного договору ОСОБА_4 курс гривні до долару США становив 485 грн. за 100 дол., а на даний час він вже становить 797 грн. за 100 дол., тобто зріс на 60% , а дохід ОСОБА_4 залишився колишнім, то виникла істотна зміна обставин щодо виконання відповідачкою зобовязань за кредитним договором.

Стаття 651 ЦК України передбачає зміну або розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин. Оскільки наявність простроченої заборгованості по кредитному договору надає Банку можливість скористатися правом нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, сума кредитного боргу, постійно зростає, що вводить відповідачку у постійну боргову прірву. Враховуючи те, що у будь-якому випадку відповідачка зобовязана повернути кредитні кошти, то відповідно вона бажає скористатися правом, наданим ст. 651 ЦК України, і достроково розірвати укладені з позивачем договори.

Бажання відповідачки достроково розірвати кредитний договір також пов'язане з істотними порушеннями чинного законодавства з боку позивача при укладанні кредитного договору, які відповідачка не могла виявити раніше, оскільки не є спеціалістом в галузі фінансів та юриспруденції.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладанням договору про надання споживчого кредиту, кредитодавець зобовязаний повідомити споживача у письмовій формі про інформацію та ряд умов, що передбачені цим Законом.

Зважаючи на те, що така інформація в повному обсязі не була надана відповідачці, то відповідно до ч.2 п.2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», остання була введена в оман. Згідно п.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оман щодо обставин, які мають істотне значення, то такий правочин визнається недійсним.

Зміст укладеного договору суперечить чисельним нормам законодавства України, зокрема абзац 2 п.3.3 Договору, згідно якого позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення кредитної заборгованості, тобто Банк залишає за собою право в односторонньому порядку змінювати умови договору, що не відповідає вимогам ст. 627 ЦК України і ч.3 ст. 203 ЦК України.

Пункт 4.1 укладеного договору також не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 627 і ч.3 ст. 203 ЦК України, оскільки даним пунктом договору Банк намагається визнати факти, які відповідно до законодавства України потребують перевірки та встановлення з метою звільнення себе від відповідальності за ненадання повної інформації стосовно отримання кредиту.

Пункт 4.3 зазначеного договору про порушення умов договору позичальником також не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 627, ч.3 ст.203, ч.2 п.2 ст.651 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно даного пункту Банк на власний розсуд надає собі право будь-коли вимагати повернення всього кредиту.

Пункт 5.2 договору про надання позичальнику на його письмову вимогу надавати консультації з питань виконання договору, не відповідає умовам п.1 ст.1054 ЦК України, тобто відповідно до діючого законодавства кредитор за кредитним договором консультації не надає.

Також порушені п.6.6., 7.3, 10.3 кредитного договору, згідно яких Банк посягає на свободу волевиявлення позичальника, намагається у договорі обмежити право, надане Законом, вимагаючи сплату штрафу за реалізацію законного права, надає собі права за власним бажанням будь-коли змінювати відсоткову ставку, а позичальник не має права відмовитися.

Порушений також п.7.1, згідно якого Банк наділяє себе правом перевірки цільового використання кредиту в той час, коли це не було письмово узгоджено з позичальником перед укладанням договору.

Порушення п. 7.7 кредитного договору повязане з наданням кредитору згоди, без отримання додаткової письмової згоди позичальника, звертатися за отриманням інформації про фінансовий стан позичальника до третіх осіб, у т.ч. таких, що повязані з позичальником родинними, особистими, діловими та іншими стосунками.

Також порушений п. 12.5 договору, згідно якого договір складено у двох примірниках - по одному для кожної із сторін. У випадку виявлення розбіжностей в змісті різних примірників договору, перевага надається тому примірнику договору, який знаходиться у кредитора.

Враховуючи вищевикладені обставини представник відповідачки просить суд достроково розірвати кредитний договір № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. у звязку з істотною зміною обставин та чисельними порушеннями чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача Тишкун О.О. уточнила заявлені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до ст.31 ЦПК України, згідно яких, у звязку з неналежним виконанням зобовязань умов кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р., станом на 17.10.2011 р., заборгованість збільшилась і складає 3 109,39 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ, станом на 17.10.2011 р., складає - 24799,56 грн., у т.ч.:

- заборгованість по кредиту - 2085,32 дол. США - 16631, 88 грн.;

- заборгованість по процентам - 785,17 дол. США - 6262,28 грн.;

- пеня за порушення строку повернення кредиту - 182,73 дол. США - 1457,40 грн.;

- пеня за порушення строку повернення процентів за кредитом - 83,17 дол. США

663,33 грн.

Суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 3109,39 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ, станом на 17.10.2011 р., становить 24799,56 грн., представник позивача просить стягнути борг достроково з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції.

Також просить стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати: сплату держмита в розмірі 248,87 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 120 грн.

Проти заявленого відповідачкою ОСОБА_4 зустрічного позову про дострокове розірвання кредитного договору не заперечує, але лише з дня ухвалення рішення по даній справі.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_2, уточнені позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 31.10.2011 р. визнала у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення.

Заявлений нею зустрічний позов в інтересах ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору підтримує у повному обсязі і наполягає на його задоволенні.

Вислухавши представника позивача Тишкун О.О., представника відповідачів ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги сторін задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2011 р. відповідачка ОСОБА_4 уклала з Відкритим Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк Аваль" кредитний договір № 013/0108/74728 та отримала кредит у розмірі 5 000-00 дол. США, строком на 12 місяців з 03.06.2008 р. до 02.06.2009 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом 23% річних на споживчі цілі ( а.с. 14-15).

14.10.2009 р. між Банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 013/0108/7428/1, згідно якої строк погашення кредиту був продовжений до 31.12.2011 р. ( а.с.13).

Кредитні кошти ОСОБА_4 були надані в повному обсязі. Свої зобовязання за кредитним договором Банком були виконані.

За умовами кредитного договору п.6.1 та Додатку № 1 до Кредитного договору, отриманий кредит та нараховані відсотки за користування кредитом ОСОБА_4 повинна погашати рівними щомісячними платежами в розмірі згідно до встановленого графіку погашення кредиту ( а.с.12).

Умови Кредитного договору відповідачка систематично порушувала.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору 14.10.2009 р. між Відкритим Акціонерним Товариством „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 013/0108/74728/1 від 14.10.2009 р., з ОСОБА_6, був укладений договір поруки № 013/0108/74728/2 від 14.10.2009 р., згідно яких п.2.2 ОСОБА_5 і ОСОБА_6, на добровільних засадах, взяли на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. ( а.с. 9-12).

В подальшому Відкрите Акціонерне Товариство „Райффайзен Банк Аваль” було перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", яке стало правонаступником з усіма правами та обовязками Відкритого Акціонерного Товариства „Райффайзен Банк Аваль”. За Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи дата заміни свідоцтва із зміненим найменуванням на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є 05.11.2009 р. (а.с.24).

Для врегулювання питання щодо погашення кредитної заборгованості у досудовому порядку Банком на адресу відповідачки була направлена вимога № 16-16/978 від 06.08.2010 р. про виконання відповідачкою зобовязань за договором у місячний строк (а.с.7).

Не дивлячись на вимогу, заборгованість відповідачкою не погашена, станом на 20.12.2010 р. заборгованість за кредитом склала 2522,41 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. склала 20087,21 грн., у т.ч.:

- прострочена заборгованість по кредиту 2085,32 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 16606,45 грн.;

- прострочена заборгованість по нарахуванням ( несплаченим відсоткам за користування кредитом) - 374,47 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 2982,09 грн.;

- пеня за порушення строків повернення кредиту - 37,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає - 298,07 грн.;

- пеня за порушення строків повернення процентів по кредиту - 25,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 20.12.2010 р. складає 200,60 грн.( а.с. 5-6).

27.09.2011 р. представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2, звернулася до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист прав споживачів та дострокове розірвання кредитного договору, посилаючись на істотну зміну обставин та порушення діючого законодавства України при укладанні Банком з ОСОБА_4 кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р.

В ході розгляду даної справи представник позивача Тишкун О.О. уточнила заявлені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до ст. 31 ЦПК України, згідно яких у звязку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р., станом на 17.10.2011 р., заборгованість збільшилась і складає 3 109,39 дол. США , що в еквіваленті за курсом НБУ, станом на 17.10.2011 р., складає - 24799,56 грн., у т.ч.:

- заборгованість по кредиту - 2085,32 дол. США - 16631, 88 грн.;

- заборгованість по процентам - 785,17 дол. США - 6262,28 грн.;

- пеня за порушення строку повернення кредиту - 182,73 дол. США - 1457,40 грн.;

- пеня за порушення строку повернення процентів за кредитом - 83,17 дол. США

663,33 грн.

Суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 3109,39 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 17.10.2011 р., становить 24799,56 грн., представник позивача просить стягнути борг достроково з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції та стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати: сплату держмита в розмірі 248,87 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 120 грн. Проти заявленого відповідачкою ОСОБА_4 зустрічного позову про дострокове розірвання кредитного договору не заперечує, але лише з дня ухвалення рішення по даній справі (а.с. 176 - 178 ).

Представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2, не заперечуючи суму заборгованості по уточнюючим позовним вимогам позивача наполягає на достроковому розірванні кредитного договору у звязку з істотними змінами обставин та порушенням чинного законодавства України при укладанні кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні іноземної валюти. Таких обмежень не міститься і в статті 192 ЦК України, яка вказує, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно правовими актами Національного Банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Види банківської діяльності, які можуть здійснюватися комерційними банками на території України, в тому числі і щодо валютного кредитування (операцій з валютними цінностями) , визначений ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

За правилами ст.11 Закону України Законом України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Таке положення закону повністю відповідає правилам ст.ст. 627 - 628 ЦК України, які передбачають, що сторони є вільними в укладанні договору та у визначенні умов договору. Зміст договору містить умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, які є обовязковими для виконання сторонами. На це вказує також ст. 629 ЦК України - договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання згідно ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За розясненнями п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»свідчить, що вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обовязки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону «Про захист прав споживачів».

Посилання позивачки на різке збільшення курсу долару як на істотну зміну обставин, суд, враховуючи положення ч.2 ст. 652 ЦК України, виходить з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 цієї статті, при істотній зміні обставин.

Саме по собі зростання (коливання) курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору і у позичальника існувала можливість при належній турботливості та обачності передбачити в момент укладення договору можливої зміни курсу гривні України до іноземної валюти виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, при наявній можливості отримання кредиту в національній валюті.

Пунктом 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за договором несе споживач.

Законом України «Про захист прав споживачів»(ст. ст. 11, 15) також передбачено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобовязаний повідомити споживача у письмовій формі про необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору споживача.

Фактів ненадання інформації до підписання споживачем кредитного договору судом не встановлено, та пояснення представника відповідачки про неінформованість відповідачки, її некомпетентність при укладанні договору не підтверджено доказами. Разом з тим п.1.9 спірного кредитного договору передбачає, що у випадку надання кредиту в іноземній валюті валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе позичальник, тобто споживач (а.с.6). Оскільки іншого не встановлено, суд виходить з презумпції правомірності договору, який вказує на обізнаність щодо всіх умов договору, а також на можливість позивачкою свідомо зробити свій вибір.

Таким чином, доводи відповідачки, що укладений кредитний договір порушує її права тим, що через значне підвищення курсу долару США до національної валюти - гривні відповідачка змушена сплачувати значно більшу суму тіла кредиту та процентів в гривнах, ніж фактично отриману від позивача, не можуть бути судом прийняті до уваги.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти гривні, тобто стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється банком.

Таким чином, при укладанні кредитного договору в іноземній валюті, беручи на себе певні обовязки щодо погашення цього кредиту сааме в цій валюті - доларах США, сторони за договором повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США коливатиметься, повинні передбачити та врахувувати певний ризик за цим договором.

Що стосується посилання відповідачки на ст. ст. 18, 19 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів», то дані норми Закону не мають значення для правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 1069 ч.2 ЦК України, права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачкою ОСОБА_4 не виконані договірні умови та порушені покладені договором грошові зобов'язання, з відповідачів, як солідарних боржників, підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3109,39 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ, станом на 17.10.2011 р., становить 24799,56 грн.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти дострокового розірвання кредитного договору № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. з дня винесення рішення суду, суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 99, 124 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 533, 553, 554, 599, 611, 612, 625, 627-629, 638, 651, 652 ч.1, 1046 1050, 1054, 1069 ч.2 ЦК України, ст. ст. 47, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист прав споживачів та дострокове розірвання кредитного договору, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красноперекопськ, АР Крим, ІНП НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Краснодар, Росія, ІНП НОМЕР_2, проживаючого АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки селище Первомайське, АР Крим, ІНП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", що розташований м. Київ вул. Лєскова, 9, Код ЄДРПОУ 14305909, в особі Кримської республіканської дирекції: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32, Код ОКПО - 20680287, МФО 324021, р/р 29099516 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Сімферополь, суму заборгованості у розмірі 24799,56 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ, станом на 17.10.2011 р., становить 3109,39 дол. США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" понесені судові витрати: сплату держмита в розмірі 248,07 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Укладений кредитний договір № 013/0108/74728 від 03.06.2008 р. та додаткову угоду № 013/0108/7428/1 від 14.10.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 розірвати достроково з дня винесення рішення суду, тобто з 18.11.2011 р.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:Г. А. Стародуб