Рішення № 20084936, 07.12.2011, Кілійський районний суд Одеської області

Справа №  2-3159/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року                                                                        м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Фоміній О.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1    

до

ОСОБА_2    

про

визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати укладений між нею та відповідачем  договір купівлі-продажу житлового будинку від 17.01.2010 р. та визнати за нею право власності на придбане за договором нерухоме майно у вигляді житлового будинку з будівлями і спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 40.

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності, надала суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю також надала суду письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнає і не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на зазначене придбане нерухоме майно.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим, заснованим на законі, а тому задовольняє його у повному обсязі.

Як вказано в договорі купівлі-продажу житлового будинку від 17.01.2010 року, ОСОБА_2 – продавець, продав, а покупець – ОСОБА_1, купила житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове по вул. Калініна, 40, який належав продавцю на праві приватної власності. Сторона по укладеному правочину – покупець,  виконала зобов’язання по договору щодо передачі обговореної ціни нерухомого майна, що підтверджується відповідною розпискою від 17.01.2010 року. Відповідач в строк до 20.07.2011 року зобов’язався підготувати всі необхідні правовстановлюючі документи для належного оформлення правочину. Продавцю відчужуване нерухоме майно належало на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку бланк серія ВЕЕ № 195848, реєстровий № 856 від 09.02.2007 р.. Реєстрація нерухомого майна була проведена належним чином, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 30925078 від 10.08.2011 року.

В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 40 складається з: літ. А – житловий будинок, літ. В – літня кухня, № 1-2, І,  на земельній ділянці площею 578,0 кв.м..

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачає ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтями  656 та 657 ЦК України передбачається, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту та характеру цих прав; договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Укладений сторонами договір нотаріальному посвідченню не підлягався, але, як вбачається ст. 657 ЦК  нотаріальна форма дослідженого договору є підставою для породження дійсних правових наслідків двостороннім правочином. Згідно з ч. 2 ст. 220 чинного ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна з сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Як було встановлено у судовому засіданні, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору – а саме щодо предмету, ціни, часу та моменту здійснення сторонами взаємних обов’язків, що характерно для такого типу договорів та підтверджуються дослідженими доказами по справі, беручи до уваги регламентацію ст. 64 ЦПК України. Відбулося повне виконання договору з обох сторін, але відповідач, у зв’язку з неналежним оформленням правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна, ухилився від його нотаріального посвідчення, що дає підстави суду застосувати норму ч.2 ст. 220 ЦК України та, відповідно,  визнати такий договір дійсним.

Як указано в Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.  Зважаючи на вивчені обставини справи підстав нікчемності правочину судом не виявлено, права та інтереси сторін укладений правочин не порушував, а навпаки, покупець після набуття прав на нерухоме майно, в повному обсязі не може користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, як то притаманно власнику речі.

Дослідивши надані письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позивач правомірно набув право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна – житловий будинок, невизнане право підлягає захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, що у комплексному дослідженні підстав виникнення, правонаступництва та захисту речового права позивача, дає всі підстави суду задовольнити пред’явлений позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 57 - 66, 107, 209, 210, 212 - 215 ЦПК, ст.ст. 15, 16, 202 – 214, 220, 316, 328, 386, 392, 655 – 697 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 17.01.2010 року між Лансом ОСОБА_2 і ОСОБА_1.   

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 40 на земельній ділянці площею 578,0 кв.м..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які не були присутні у судовому засіданні, мають право оскаржити рішення суду в 10-ти денний строк з моменту отримання копії рішення.  

Суддя   Кілійського

районного суду ОСОБА_3