Постанова № 20075781, 21.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011 № 9/221

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Верховця А.А.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача 1: не з'явились

Від відповідача 2: не з'явились

Від третьої особи 1: ОСОБА_1 представник за довіреністю,

Від третьої особи 2: не з'явились

Від третьої особи 3: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 08.12.2010 року

у справі № 9/221 (Бондаренко Г.П.)

за позовом Міністерства транспорту та зв'язку

до 1. Головного управління комунальної власності міста Києва

виконавчого органу Київради (Київської міської державної

адміністрації)

2.Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна"

треті особи без 1 .Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-

самостійних вимог західна залізниця"

на предмет спору 2.Фонд державного майна України

3 .Київська міська рада

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2010 у справі № 9/221 позовні вимоги задоволено, а саме: визнано право власності держави України в особі Міністерства транспорту та звязку України на обєкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м. (літери “А”і “Б” за технічним паспортом) роки введення в експлуатацію 1974 та 1986 відповідно, зобовязано Комунальне підприємство “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” здійснити державну реєстрацію права власності держави України в особі Міністерства транспорту та звязку України на обєкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлі трансформаторної підстанції трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м. (літери “А”і “Б”за технічним паспортом) роки введення в експлуатацію 1974 та 1986 відповідно, стягнуто з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на користь Міністерства транспорту та звязку України 51, 00 (пятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” на користь Міністерства транспорту та звязку України 51, 00 (пятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Київська міська рада подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 9/221 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він є заінтересованою особою і прийняття рішення порушує його законні права, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.

В судове засідання представники Позивача, Відповідача та Третьої особи 2 та 3 не зявились, хоча про місце та дату проведення судового засідання були належним чином повідомленні. Враховуючи, що в справі достатньо матеріалів, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія встановила наступне:

Господарським судом встановлено, що ДТГО “Південно-Західна залізниця”, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України), звернулось до Головного управління комунальної власності м. Києва про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код 00017584) на будівлі трансформаторної підстанції № 696 та № 5016, розташовані за адресою: м. Київ вул. І. Федорова, 39, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця" .

Головне управління комунальної власності м. Києва листом від 27 грудня 2007 року відмовило ДТГО “Південно-Західна залізниця” в оформленні та видачі свідоцтва про право державної власності на обєкти нерухомого майна, оскільки наданий пакет документів не оформлено відповідно до вимог Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820, та не містить усіх необхідних документів для оформлення такого права, зокрема: - документів щодо відведення земельної ділянки;

-дозволу на будівництво

- акта приймання обєкта в експлуатацію;

- розпорядження районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси;

Міністерство транспорту та звязку України, заявляючи позов про визнання права державної власності на спірні обєкти нерухомого майна, мотивувало позовні вимоги відмовою відповідача в оформленні та видачі свідоцтва про право державної власності ДТГО “Південно-Західна залізниця” на обєкт нерухомості, що свідчить, на думку позивача, про невизнання та оспорювання відповідачем такого права.

Отже, предметом спору в даній справі є визнання права державної власності на обєкт нерухомості з підстав відмови відповідачем в оформленні такого права субєкта господарювання, що входить до сфери управління центрального органу державної виконавчої влади, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права.

Статтею 326 ЦК встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Відповідно до частини пятої статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо субєктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Статтею 392 ЦК встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною першою статті 182 ЦК встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК).

Статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (у редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Згідно з пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції на момент виникнення спірних відносин), встановлено, що оформлення права власності на обєкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Господарським судом встановлено, що відповідач Головне управління комунальної власності м. Києва діє відповідно до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року №584/744. Згідно з підпунктом 28 пункту 7 цього Положення Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на обєкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31 серпня 2001 року за № 62/364, Головне управління комунальної власності м.Києва здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним і юридичним особам на обєкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень у будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, та інших обєктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Отже, Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно і у даній справі, не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Таким чином, відповідач не оспорює право державної власності на обєкт нерухомості, а відмовляє у його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання усіх необхідних документів для оформлення такого права, отже, судова колегія приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

За таких обставин апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010р. у справі № 9/221 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 9/221 нове рішення, яким у позові Міністерству транспорту та зв'язку (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України), відмовити повністю.

4. Стягнути з Міністерство інфраструктури України) (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,44) 51 (пятдесят одну) грн.. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 9/221 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді