Рішення № 20074446, 12.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 рокуСправа № 02/5026/1651/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю, відповідача: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Італімпорт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦентрДистрибьюшнГруп"

про стягнення 34 777 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 34777 грн. 91 коп., в тому числі 32893 грн. 51 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар (продукти харчування), 305 грн. 60 коп. три відсотки річних, 1578 грн. 80 коп. пені відповідно до укладеного між сторонами договору дистрибюції № 14/02/11 від 14.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов повністю, просила його задовольнити та прийняти рішення в даному судовому засіданні.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів (ухвал суду від 02.08.2011, 11.08.2011, 28.09.2011) відповідачу у справі. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій .

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

14 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Італімпорт»(Постачальник по договору, позивач у справі) в особі генерального директора Горбунової Т.І., що діє на підставі Статуту, та товариство з обмеженою відповідальністю «ЦентрДистрибьюшнГруп»(Дистрибютор по договору, відповідач у справі) в особі директора Сень Тетяни Олексіївни, що діє на підставі Статуту, уклали Договір дистрибюції № 14/02/11, далі - Договір, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується передати у власність Дистрибютору товар, що визначений у цьому Договорі, вільний від прав та претензій третіх осіб, а Дистрибютор зобовязується прийняти товар і оплатити його вартість.

В пункті 1.4. Договору вказано, що перелік, найменування, та кількість товару визначається в специфікації, що є невідємною частиною цього договору.

Згідно пункту 2.1 Договору загальна кількість товару визначається відповідно до видаткової накладної.

В пункті 3.1 Договору вказано, що ціна за одиницю товару (по кожній позиції) та загальна вартість партії вказана у видатковій накладній.

Відповідно до пунктів 5.2, 6.1 Договору датою поставки товару вважається дата прийому товару в пункті призначення, тобто на складі Дистрибютора. Приймання-передача товару здійснюється згідно товаротранспортних накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив на адресу відповідача по договору № 14/02/11 від 14.02.2011 по видаткових накладних № И-00002881 від 16.02.2011 товар на суму 15944 грн. 64 коп., та № -00002880 від 16.02.2011 на суму 15562 грн. 55 коп., а всього на загальну суму 31 507,19 грн.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 договору оплата за товар здійснюється протягом 15 банківського дня з дати приймання товару на складі Дистрибютора. Розрахунки проводяться у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі, на підставі фіксування рахунку-фактури, або видаткової накладної.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобовязання за договором, не перерахував позивачу кошти в сумі 31507 грн. 19 коп. в установлений у договорі строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 31507 грн. 19 коп. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів договором не встановлений, а судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання по сплаті позивачу коштів за виконані роботи, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних є обґрунтованою та законною і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три проценти річних в сумі 305 грн. 60 коп. за період з 11.03.2011 по 06.07.2011 та індекс інфляції в сумі 1386 грн. 32 коп. за цей же період. Розрахунки виконані вірно.

Згідно пункту 8.2. Договору за порушення термінів оплати товару Дистрибютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені по договору в сумі 1578 грн. 80, коп. підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення у заявленій сумі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 348 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ЦентрДистрибьюшнГруп»(18016, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, ідентифікаційний код 36949780) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Італімпорт»(юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 8-А, фактична адреса6 03680, м. Київ, пр. Академіна Глушкова, 1, ідентифікаційний код 33236980) 32893 грн. 51 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 305 грн. 60 коп. три проценти річних, 1578 грн. 80 коп. пені, 348 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Повне рішення складено та підписано 17.10.2011.