Рішення № 20068846, 19.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4235-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок";

про стягнення 983329,3 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за паспортом); ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 20.10.2011 року за вх. №6421/2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" (далі Відповідач) в сумі 983 329,3 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26 квітня 2008 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклала договір № 1437 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності з товариством, та здійснювала відповідні платежі за оренду та охорону робочого місця.

Відповідно до п. 2. 1. 2 договору № 1437 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" зобов'язане забезпечити благоустрій, прибирання, охорону громадського порядку та зовнішню охорону павільйону в період від кінця роботи ринку до початку наступного робочого дня.

Позивач пояснює, що з 12-го на 14-е вересня 2009 р в наслідок неналежного виконання умов вищевказаного договору з боку відповідача, у збірному павільйоні № 1437 невстановленими особами були викрадені хутряні шуби, які належать позивачу, при цьому позивачу була завдана значна матеріальна шкода, на загальну суму: 983 329 грн. 30 коп.

Враховуючі викладене та у відповідності з нормами чинного законодавства, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" 983329,30 грн., та суму у розмірі 2610,00 грн., як оплата рахунку фактури оплати заказів експертизи та цінової оцінки.

У судовому засіданні 02.12.2011 року Відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження по справі №9/17-4235-2011 до винесення вироку у кримінальній справі, порушеній 09.12.2009 року з приводу викрадення хутряних виробів ОСОБА_1, та 19.12.2011 року клопотання про витребування у відділі міліції на промтоварному ринку ГУ МВС України в Одеській області матеріали кримінальної справи №129200900135, порушеної за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України. В задоволенні даних клопотань господарським судом було відмовлено, за недостатністю документів, що підтверджують дані вимоги.

У судовому засіданні від 19.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Наявність шкоди, внаслідок крадіжки хутряних виробів, а також розмір такої шкоди не підтверджені нічим, крім пояснень Позивача і підписаних одноосібно нею паперів. Однак, ані ці пояснення, ані ці папери не є належними доказами ані факту крадіжки, ані факту шкоди, ані її розміру.

В даній справі відсутні підстави для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди з Відповідача, адже: предметом Договору не охоплювалась охорона майна Позивача; Відповідач не порушував умов Договору, укладеного з Позивачем - експертною установою було встановлено цілісність як самого павільйону, так і замків; Позивач порушив зобов'язання за Договором щодо захисту павільйону, адже не встановив передбачену договором кількість замків; Сторона по договору не може відповідати за позадоговірну шкоду, завдану злочином, адже відповідно до норм Цивільного кодексу за таку шкоду відповідає особа, винна у злочині, або (якщо її не встановлено) - держава; Позивач не довела ані факту, ані обставин крадіжки, а також не надала жодного доказу наявності і розміру шкоди, тоді як матеріали кримінальної справи містять посилання на шкоду у розмірі 19320 гривень; Пояснення Позивача суперечать матеріалам кримінальної справи і іншим доказам у цій справі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності № 1437 від 26.04.2008 року, предметом якого є послуги, які Відповідач - Промринок надає Позивачу - Підприємцю та зобов'язання підприємця здійснювати торговельну діяльність згідно законодавства України.

З 12-го на 14-е вересня 2009 р. у збірному павільйоні № 1437 не встановленими особами були викрадені хутряні шуби, які належать Позивачу, при цьому Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода, на загальну суму: 983 329 грн. 30 коп.

З приводу вищевказаної крадіжки, Позивач звернулась до правоохоронних органів з відповідної заявою, про що свідчить наявність талону - повідомлення від 14.09.2009 р.

Доказом викрадання у позивача шуб є постанова про визнання цивільним Позивачем ОСОБА_1 по кримінальній справі, яка була порушена за заявою Позивача.

Слідчим СВ ОМ на Промринку ГУ МВС України в Одеської області від 09.12.2009 р. була порушена кримінальна справа відносно не встановлених осіб.

Вказана подія відбулась під час здійснення охорони працівниками Відповідача, павільйону № 1437, тобто під час виконання своїх договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", відповідно до п. 2. 1.2 договору № 1437 від 26 квітня 2008 р.

Вищевказаний павільйон, Позивач використовував відповідно до умов договору про надання послуг з боку ТОВ "Промтоварний ринок".

Відповідно до бухгалтерського обліку ОСОБА_1 у павільйоні знаходились 297 натуральних шуб, з яких 92 було викрадено.

Дані обставини підтверджується Актом інвентаризації, складеному Позивачем після прибуття правоохоронних органів у присутності працівників Відповідача.

Відповідно до п. 2.3.4. Договору, зазначено: замикати павільйон ролетами на три замки два зовнішніх та один внутрішній. У випадку виявлення відкриття павільйону сторонніми особами або іншого пошкодження павільйону, негайно повідомити про це працівника ринку і відділу міліції на ринку. Вхід до такого павільйону допускається тільки у присутності працівника ринку і відділу міліції, після чого робиться зняття залишків товару, який знаходиться в павільйоні. Вказані дії оформлюються актом.

Вказані шуби були придбані Позивачем під час поїздок до КНР у період з 2000 по 2008 р., про що свідчать накладні та відповідні проїзні документи.

Під час розрахунку ціни позову, були враховані наступні накладні: у кількості 4 (чотири) накладні на загальну суму 43 530 дол. США з шматочків хутра, а також 1 (одна) накладна на суму 79 540 дол. США на шуби з цільної шкіри норки, що разом складає 123 070 дол. США (за офіційним курсом валют Національного банку України 799.44 грн. за 100 доларів США), що дорівнюється сумі у розмірі 983 329 грн. 30 коп., які і були викрадені під час виконання зобовязань по договору Відповідачем.

Надані накладні зроблені з відповідним перекладом на російську мову, та підписані продавцями, з вказівкою на паспортні дані та номера телефонів магазинів, де були придбані шуби. Акт інвентаризації, зроблений одразу після виявлення злочину, підтверджує розрахунок ціни позову, та нанесений збиток Позивачу.

Тобто, розмір нанесеного збитку складає 123 070 доларів США, що складає (за офіційним курсом валют Національного банку України 799.44 грн. за 100 доларів США) 983 329 грн. 30 коп.

Підтвердженням правильності розрахунку збитків є довідка Одеської регіональної ТПП від 01.03.2010 р. за № 000132 про ціну товарів виробників на внутрішньому ринку України, виходячи з наданим заявником (ОСОБА_1) зразків різних моделей викрадених шуб. Придбання хутряних виробів (шуб) підтверджується копіями відповідних накладних, підписаних продавцем з вказівкою ціни товару, за яку він був придбаний.

Відповідно до п. 4.3. вказаного вище договору, Промринок несе перед Підприємцем матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну через недодержання відповідачем зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (неналежне виконання). Зобов'язання по договору вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання.

На підставі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язань, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Розмір збитків згідно норм ст. 623 ЦК України, завданих порушенням зобов'язання визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову.

Відповідно до п. 5.2. вищевказаного договору, суперечки, що виникають між сторонами під час виконання договору, розглядаються у судовому порядку. Господарським судам, відповідно до ст. 12 ГПК України підвідомчі справи що виникають при укладанні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Порушення зобов'язань, є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України або договором.

Норми ст. 224 ГК України надають право одної із сторін господарського договору на відшкодування збитків, отже: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Господарським судом досліджено, що Позивачем цілком правомірно заявлені вимоги, щодо відшкодування суми у розмірі 2610,00 грн., як оплата рахунку фактури оплати заказів експертизи та цінової оцінки.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 20, код ЄДРПОУ 20942626, р/р 26007330758001 у ЮГРУ „Приватбанк”, МФО 328704) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму у розмірі 983329,30 грн., 2610,00 грн., як оплата рахунку фактури оплати заказів експертизи та цінової оцінки, 9833,29 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2011 року.