Рішення № 20066884, 12.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 5013/1970/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1970/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2, м. Кіровоград,

про стягнення 29805,05 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 76-Д від 19.09.2011 року;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи- участі не брали

Відповідач та третя особа належним чином повідомленні про час, дату та місце проведення судового засіданні. Третя особа повідомлена особисто, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відкладення від 28.11.2011 року.

Господарський суд враховує, що ухвала про порушення провадження у даній справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлені на юридичну адресу відповідача, відповідно 31.10.2011 року та 23.11.2011 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвали про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за юридичною адресою.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16 523,50 грн - суми основного боргу; 9 267,75 грн - суми відсотків за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року; 2 663,90 грн - суми комісії за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року; 498,00 грн - суми штрафу відповідно до п. 4.4 Договору; 498,00 суми штрафу відповідно до п. 4.5 Договору; 26,89 грн - суми штрафу відповідно до п. 4.9 Договору. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Заявою № 2/3-2034 від 18.11.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1:

- 16 523,50 грн - суми основного боргу;

- 9 267,75 грн - суми відсотків за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року;

- 2 663,90 грн - суми комісії за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року;

- 223,86 грн - суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року;

- 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору;

- 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору;

- 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору, всього - 29 701,90 грн.

На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним комерційним банком "Новий" (далі - Кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 06-6-63/104 від 13.09.2006 року, (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 24900,00 грн з 13.09.2006 року по 13.09.2008 року шляхом перерахування грошових коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок для поповнення обігових коштів зі сплатою 18% річних (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 4.9 Договору передбачена комісія в розмірі 0,3% від суми кредиту визначеному у п. 1.1 за обслуговування позичкового рахунку, яка сплачується щомісячно, не пізніче останього робочого дня місяця на відповідний рахунок.

14.09.2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Крединого договору, згідно якої кінцевим терміном повернення кредиту є 16.09.2009 рук, а також встановлено одноразову комісію у розмірі 500,00 грн за продовження терміну дії кредитного договору. Всі інші умови кредитного договору залишено без змін.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 5 Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п 5.4 Договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати кредиту Позичальник сплачує Кредиторові в доповнення до встановленої відсоткової ставки по кредиту - пеню в 0,052% від залишку боргу за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.5 Договору у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредиторові в доповнення до встановленої відсоткової ставки по кредиту - пеню в 0,052% від суми прострочених відсотків за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.6 Договору передбачено за порушення умов п.п. 4.4, 4.5, 4.6 кредитного договору Позичальник сплачує Кредиторові штраф у розмірі 2% від кредиту.

У випадку порушення строків сплати комісії, передбаченої п. 4.9 Договору Позичальник сплачує Кредиторові штраф у розмірі 2% від суми комісії.

Кредитний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем кредитних коштів за вказаним Кредитним договором підтверджується меморіальнім ордером № 5_265 від 13.09.2006 року.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При вирішенні даного спору, господарський суд враховує заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка була подана на підставі ст. 22 ГПК України та відповідно до якої заборгованість відповідача на день розгляду справи по суті становить:

- 16 523,50 грн - суми основного боргу;

- 9 267,75 грн - суми відсотків за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року;

- 2 663,90 грн - суми комісії за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року;

- 223,86 грн - суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року;

- 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору;

- 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору;

- 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору, всього - 29 701,90 грн.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість за Кредитним договором станом на 10.10.2011 року по кредиту на суму 16523,50 грн , по відсоткам - 9 267,75 грн за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року, по комісії - 2 663,90 грн за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року.

З матеріалів справи, а саме банківські виписки за період дії Кредитного договору (а.с 38-52), вбачається, що відповідач не виконував належним чином умови Кредитного договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачеві пеню - 223,86 грн - суми за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року; 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору; 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору; 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору.

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача.

Крім того, відповідачем не виконано вимоги суду в частині надання відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості.

Господарський суд враховує те, що відповідно до п.п. 5.4, 5.5 Договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати кредиту та порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредиторові в доповнення до встановленої відсоткової ставки по кредиту - пеню в 0,052% від залишку боргу за кожен день прострочення та від суми прострочених відсотків за кожен день прострочення.

Крім того, за правилами п. 5.6 Договору за порушення умов п.п. 4.4, 4.5, 4.6 Кредитного договору Позичальник сплачує Кредиторові штраф у розмірі 2% від кредиту. У випадку порушення строків сплати комісії, передбаченої п. 4.9 Договору Позичальник сплачує Кредиторові штраф у розмірі 2% від суми комісії.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

З наведених вище норм Господарського та Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати пені і штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує штраф до конкретного виду правовідносин.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві 223,86 грн - суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року; 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору; 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору; 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, банківських виписок про винесення кредитної заборгованості на прострочку, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1:

- 16 523,50 грн - суми основного боргу;

- 9 267,75 грн - суми відсотків за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року;

- 2 663,90 грн - суми комісії за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року;

- 223,86 грн - суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року;

- 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору;

- 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору;

- 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору, всього - 29 701,90 грн підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34, 44-49, 82-85, 116, 117-118 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 25491, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", 49000, м. Дніпропетровськ , пр.К.Маркса,93, код ЄДРПОУ 19361982 заборгованість в сумі 29 701,90 грн, з яких:

- 16 523,50 грн - суми основного боргу;

- 9 267,75 грн - суми відсотків за період з 29.08.2008 року по 09.10.2011 року;

- 2 663,90 грн - суми комісії за період з 29.08.2008 року по 29.09.2011 року;

- 223,86 грн - суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 10.10.2010 року по 09.10.2011 року;

- 498,00 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.4 Договору;

- 498,00 суми штрафу, відповідно до п. 4.5 Договору;

- 26,89 грн - суми штрафу, відповідно до п. 4.9 Договору,

а також державне мито в сумі 297,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 19.12.2011 року.