Рішення № 20066580, 06.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа № 18/5009/7226/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 141а/44)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 3; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 73, кв. 18)

про стягнення 618 831,13 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Волинський В.С. директор, протокол № 9 від 21.11.2003 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 27.04.1998 р.; ОСОБА_1, довіреність № 4 від 23.11.2011 р., паспорт 2011434493 від 17.10.11; ОСОБА_2, довіреність № 3 від 23.11.2011, паспорт серія НОМЕР_2 від 25.06.1996 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1 від 07.07.11, паспорт серія НОМЕР_3 від 16.02.1999 р.; ОСОБА_4, довіреність № 2 від 07.07.11, паспорт серія НОМЕР_4 від 28.09.2000 р.; ОСОБА_5, довіреність № 4 від 05.10.2011 р., посвідчення водія НОМЕР_5 від 26.10.1996 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.11.2011 року звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” про стягнення 618831,13 грн. збитків, із яких: 43 291,90 грн. реальні збитки та 575 539,23 грн. втрачена вигода.

Ухвалою суду від 09.11.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/7226/11, судове засідання призначено на 24.11.2011 р. Представники позивача у судовому засіданні 24.11.2011 р. підтримали позовні вимоги, надали суду витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи. Клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, у якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у звязку із не надходженням позовної заяви із додатками листом із описом вкладення на фактичну адресу ТОВ “Дніпровська сталева корпорація”, судом відхилене, як необґрунтоване оскільки позивач, при подачі позову, 31.10.2011 р. надіслав на юридичну адресу відповідача, яка міститься, зокрема у витязі із ЄДРПОУ станом на 19.08.2011 р. позовну заяву із додатками листом із описом вкладення, що є належним доказом, в розумінні ст. 56 ГПК України отримання відповідачем копії позовної заяви із додатками. На адресу суду 30.11.2011 р. від позивача надійшли додаткові пояснення, які прийняті судом до уваги. Також від позивача 06.12.2011 р. до суду надійшли додаткові пояснення, де вказано, що відповідач в рахунок виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 32/5009/1523/11 від 23.06.2011 р. повернув боргу у сумі 201748,31 грн. Позивач розпорядився цими коштами шляхом розміщення 200 000 грн. на депозитному вкладі в АТ “Банк “Фінанси та Кредит”. Надані пояснення прийняті судом до уваги. Розгляд справи був закінчений 06.12.2011 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судові засідання проводились за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу програмно-апаратного комплексу «Оберіг»бази даних “Документообіг господарських судів”.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: причиною виникнення реальних збитків позивача є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами договору №77/1 від 31.08.2005 р. і специфікації № 5 від 27.01.2009 р.: поставка відповідачем в момент передачі за накладною № 6 від 28.01.2009 р. шайб ф760±І0х320±2° плавки №681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-Ш (ЗИ572-Ш) в кількості 7(семи) штук відбулась з наявністю прихованих суттєвих недоліків, які не відповідали вимогам договору і Сертифікату якості № 219884 від 29.12.2008 р.; відмова відповідача у добровільному виконанні у розумні строки (60 днів) заміни бракованої продукції, вивезеної 06.05.2009 р. за ТТН 02 АБК № 820476 на підставі Акту про неналежну якість продукції від 17.04.2009 р., що призвела до затягування проведення процедури заміни браку і необхідності додаткових витрат на допоставку за кордон семи вказаних вище шайб в рахунок виконання своїх зобов'язань за контрактом У48-2008 від 24.10.2008 р. з ТОВ «Екол», Чехія. Таким чином наслідками неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р. стали: зупинення 31.03.2009 р. виготовлення турбінних дисків за договором № 240039/08 від 25.11.2008 р. на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»з оплатою за виконану частину роботи; поновлення 18.06.2010 р. механічної обробки 7 турбінних дисків за іншим договором № 240009/10 від 15.06.2010 р. на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»; пред'явлення 25-31.08.2010 р. недопоставленої продукції 7 турбінних дисків за контрактом УЧ8-2008 від 24.10.2008 р. для приймання представникові замовника ТОВ «Екол»; повторні витрати з оформлення експортного і вантажно-митного контролю та транспортні витрати з поставки продукції за контрактом УЧ8-2008 від 24.10.2008 р. Тобто, позивачем були понесені збитки у вигляді прямих матеріальних витрат та повторних витрат на загальну суму 43 291,90 грн. Також у позивача була реальна можливість отримати доход, оскільки позивач мав контракт УЧ8 2008 від 24.10.2008 р. специфікацію № 1 з ТОВ “Екол” м. Брно, Чехія, на поставку комплектних деталей газотурбінної установки на суму 617600,00 євро та мав постійне джерело отримання доходу від розміщення вільних коштів на депозитних вкладах, і мав намір, як за звичайних обставин, розмістити кошти від реалізації турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1 за договором банківського вкладу і отримувати доход. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р. позивач 02.06.2009 р. за УАД № 504000002/9/003298 відвантажив лише частину продукції на суму 340400,00 євро, і отримав від ТОВ "Екол" (згідно виписок банку) оплату лише за своєчасно поставлену продукцію: 27.05.2009 р. другі 40 % у розмірі 136160,00 євро по курсу НБУ 1059,6505 грн. за 100 євро на суму 1442820,12грн.; 06.07.2009 р. остаточні 20 % у розмірі 68080,00 євро по курсу НБУ 1069,9654 грн. за 100 євро на суму 728432,44 грн. Отже позивач вчасно не отримав оплату у розмірі 60 % від вартості турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1, що дорівнює 166320,00 євро (277200,00 х 60 %), і був позбавлений можливості вільно володіти і розпоряджатися на свій розсуд значною сумою коштів, та одержати доходи, які реально одержав би за звичайних обставин, розмістивши за депозитними вкладами своєчасно отримані кошти за продаж 7 (семи) турбінних дисків: 27.05.2009 р. другі 40 % у розмірі 110880,00 євро по курсу НБУ 1059,6505 грн. за 100 євро на суму 1174940,47 грн.; 06.07.2009 р. остаточні 20 % у розмірі 55440,00 євро по курсу НБУ 1069,9654 грн. за 100 євро на суму 593188,82 грн. Лише з отриманих 18.06.2010 р. за рішенням суду 7-ми шайб ф760±10х320±2° позивач зміг виготовити 7 штук турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1, і відвантажити їх 22.09.2010 р. за ВМД № 504000010/2010/004643, та отримав оплату за них у значно пізніший термін: 10.09.2010 р. другі 40 % у сумі 110880,00 євро, 08.02.2011 р. остаточні 20 % у сумі 55440,00 євро. Дії відповідача призвели до неминучості і необхідності настання шкоди для позивача. Відповідачем було порушено законне право позивача на отримання доходу у розмірі 515 882,54 грн., який позивач сподівався отримати від своєчасного розміщення на депозитних вкладах коштів від реалізації 7 штук турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1. Внаслідок поставки відповідачем ТТН 01 АА № 319536 від 17.06.2010 р. нових 7 штук шайб ф760±І0х320± ° зі сталі 31Х19Н9МВБТ-Ш загальною вагою 8,768 тон на загальну суму (з ПДВ) 737 976,29 грн., тобто продукції меншої ваги і на меншу вартість ніж узгоджено специфікацією № 5 від 27.01.2009 р., відповідач безпідставно отримав грошові кошти попередньо сплачені позивачем у сумі 201748,31 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. у справі № 32/5009/1523/11, яке набрало чинності 05.10.2011 р., зобов'язано ТОВ «ДСК» повернути позивачу кошти в сумі 201748,31 грн. Відповідач, на день подання даного позову не виконав у добровільному порядку вказане рішення. Позивач, з метою оплати товару за Специфікацією № 5 від 28.01.2009 р., знімав кошти з депозитного рахунку за договором №261201 від 03.08.2009 р., укладеним з МФ АТ «Укрінбанк», і мав намір зайво сплачені кошти у сумі 201 748,31 грн., які відповідач повинен був повернути 18.06.2010 р. знову розмістити за договором банківського вкладу. Отже протиправні дії відповідача (неповернення зайво отриманих за товар коштів) призвели до неминучості і необхідності настання шкоди для позивача, а саме було порушено законне право позивача на отримання доходу в сумі 59 656,69 грн., який позивач сподівався отримати від своєчасного розміщення коштів на депозитних вкладах. У період до встановлення браку продукції, позивач, маючи намір розмістити на депозитному вкладі вільні кошти, які за звичайних обставин отримав би за контрактом УЧ8-2008, звертався листом № 034 від 24.03.2009 р. до МФ АТ «Укрінбанк». Відповідно до листа МФ АГ «Укрінбанк»№ 729/1 від 14.04.2009 р., позивач міг би реально отримати доход, розмістивши кошти за умовами від 18,5 % до 22 % річних. Порушення відповідачем норм законодавства, якими встановлено відповідальність за виконання зобов'язань з поставки продукції, протиправні дії щодо перешкоджання заміни браку та неповернення зайво отриманих коштів, спричинило збитки позивача у вигляді неотримання частини доходу, на яку він мав право за законом, позивач зазнав збитку в результаті не отримання доходу за депозитними вкладами (втраченої вигоди), виходячи з умов наявних договорів банківського вкладу (депозиту), всього в сумі 575 539,23 грн. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на норми діючого законодавства України, а саме: ст.ст. 22, 257, 526, 610, 611, 614, 623, 673, 675 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 142, 147. 193, 216, 21 8, 223, 224-226, 265, 268 Господарського кодексу України, та просить суд стягнути із відповідача, 618 831,13 грн. збитків, із яких: 43291,90 грн. реальні збитки та 575 539,23 грн. втрачена вигода.

Представники відповідача надали письмовий відзив, де зазначено, що відповідач із позовними вимогами не погоджується, вважає, що в їх задоволені слід відмовити, з огляду на таке: згідно позовних вимог, позивач, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 575539,23 грн., в якості відшкодування збитків (втрачена вигода), в обґрунтування такої вимоги, посилається на те, що у період з 2009 до 2011 років, позивач мав деяку кількість договорів банківського вкладу (депозиту) у національній валюті, на яких за звичайних обставин розміщує вільні кошти і отримує доход. Однак, позивач не посилається, та не надає жодного належного доказу про те, що саме ті грошові кошти, які б він отримав від виконання зазначеного вище контракту дійсно були призначені виключно для розміщення на відповідному депозитному рахунку. Позивач в позові зазначає, що у нього була реальна можливість отримати доход, що і до порушення відповідачем законних прав позивача, останній мав постійне джерело отримання доходу від розміщення вільних коштів на депозитних вкладах. Однак, у матеріалах справи відсутні належні докази, що грошові кошти, які б були отримані від виконання позивачем умов контракту № УЧ 8-2008 від 24.10.2008 року дійсно були б вільними, у тому розумінні, що такі гроші не були б призначені для погашення якихось грошових зобов'язань перед третіми особами, державою, тощо. Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовується тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Відповідач вказує, що в даному випадку, в якості таких витрат, що могли бути реально отримані, можливо розглядати тільки кошти в розмірі 617600,00 євро, які призначалися до сплати (та в результаті такі були сплачені) на користь позивача від ТОВ «ЕКОЛ»за контрактом № УЧ 8-2008 від 24.10.2008 року. Відповідач вважає доводи позивача, щодо, нібито, реального отримання доходу від розміщення грошових коштів на відповідних депозитних вкладах припущеннями. На думку відповідача, позивач не надав жодного доказу того факту, що він дійсно розмістив би такі кошти на зазначених депозитних вкладах. Те, що він мав намір це зробити, що також не доведено матеріалами справи, не говорить про те, що він би реально їх розмістив. За умовами договорів банківського вкладу, на які посилається позивач, останнього не було зобов'язано перераховувати на відповідні депозитні рахунки саме ті грошові кошти, які позивач планував отримати від ТОВ «ЕКОЛ»за контрактом № УЧ 8-2008 від 24.10.2008 року. Щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 43291,90 грн., в якості відшкодування додаткових витрат: відповідач вказує, що неналежна якість продукції була встановлена згідно акту про неналежну якість від 17.04.2009 р., після цього, усвідомлюючи, що продукція має неналежну якість, позивач укладає додаткову угоду № 1 від 23.04.2009 року до договору № 240039/08 від 25.11.2008 року та та узгоджує специфікацію № 2 до цього договору. Позивач у справі не надає жодного доказу, що роботи з механічної обробки таких шайб дійсно були виконанні, я зв'язку з чим у відповідача виникає сумнів, що такі роботи з механічної обробки дійсно біли виконані. Щодо грошових коштів в розмірі 480,00 грн., 1 500,00 грн., 68,30 грн., 372,60 грн.. 102,00 грн., 420,00 грн., 975,00 грн., 8 000,00 грн.: надані на підтвердження цих витрат документи, не мають жодного відношення до неналежного виконання відповідачем умов договору №77/1 від 31.08.2005 року, та Специфікації № 5 від 27.01.2009 року. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Позиція відповідача прийнята судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2010 р. у справі № 8/325/09 (суддя Попова І.А.), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” про визнання неякісною та невідповідною умовам договору №77/1 від 31.08.2005р., Специфікації №5 від 27.01.2009р. і Сертифікату якості №219884 від 29.12.2008 р. продукцію шайби Ф 760+_10х320 +_20 плавки № 681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-ш (ЭИ572-Ш) в кількості 7 штук з індивідуальними номерами 4Н, 5Н, 6Н, 3Н, 1Н, 2Н, 6Н вартістю 939724,60 грн., зобов'язання відповідача замінити продукцію у кількості 7 шайб плавки № 681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-ш (ЭИ572-Ш) на якісну відповідно до умов узгодженої Специфікації № 5 від 27.01.2009 р. договору № 77/1 від 31.08.2005 р., з показниками, відповідними вказаним у Сертифікаті якості № 219884 від 29.12.2008 р., стягнення 141512 грн. 21 коп. штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” задоволені частково; зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” замінити на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техмет” продукцію у кількості 7 шайб ф760+_10х320 +_20 плавки № 681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-ш (ЭИ572-Ш) на нову, відповідно до умов узгодженої Специфікації № 5 від 27.01.2009 р. договору № 77/1 від 31.08.2005 р., з показниками якості, відповідними вказаним у Сертифікаті № 219884 від 29.12.2008 р.; стягнуто з товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техмет” 203 грн. судових витрат; прийнято відмову від позову в частині визнання неякісною та невідповідною умовам договору № 77/1 від 31.08.2005р., Специфікації № 5 від 27.01.2009 р. і Сертифікату якості №219884 від 29.12.2008 р. продукцію шайби Ф 760+_10х320 +_20 плавки № 681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-ш (ЭИ572-Ш) в кількості 7 штук з індивідуальними номерами 4Н, 5Н, 6Н, 3Н, 1Н, 2Н, 6Н вартістю 939724,60 грн.; в іншій частині позову відмовлено. На виконання рішення суду від 25.01.2010 р. у справі № 8/325/09 судом 12.02.2010 р. були видані накази.

Рішенням суду від 25.01.2010 р. у справі № 8/325/09 було встановлено, що 31.08.2005 р. між ТОВ “Дніпровська сталева корпорація” та ТОВ НПП “Техмет” укладено договір поставки №77/1, відповідно до умов якого відповідач зобовязався продати і передати у власність позивача товар (металопродукцію) асортимент, технічні вимоги, кількість, якість та ціна якого визначено в Специфікаціях, що є невідємною частиною договору, а позивач прийняти та сплатити за цей товар (п.п.1.1.,1.2.). Згідно з п. 2.2 постачальник гарантує відповідність якості товару вимогам ДГСТ і ТУ, іншим умовам, заявленим у Специфікаціях, і підтверджує Сертифікатом якості заводу виготовлювача. Згідно з п.8.4 якщо товар виявиться дефектним або таким, що не відповідає умовам договору, постачальник зобовязаний замінити дефектний товар новим або сторони погоджують уцінку на дефектний товар. Сторонами було підписано специфікації до договору. Так, специфікацією № 5 від 27.01.2009 р. було погоджено, зокрема , поставка 7 шайб ф760+_10х320 +_20 (ЭИ572-Ш ТУ 14-1-1530-75 ГОСТ 5632-72 мех. Св-ва по ГОСТ 5949-75 х/о,с/о, подгр. Б, УЗК), строк поставки січень 2009 р. Продукція оплачена позивачем. Відповідно до ТТН 02ААТ №059800 від 28.01.2009 р., накладної № 6 від 28.01.2009 р. позивачу було передано продукцію із Сертифікатом № 219884 від 29.12.2008 р., № 220874 від 28.01.2009 р. Отримана позивачем продукція була виготовлена на замовлення відповідача товариством “Дніпроспецсталь” (третя особа у справі № 8/325/09) на підставі договору поставки №69022/08 від 29.11.2007 р. Судом було встановлено, що поставлений відповідачем товар, який є предметом спору, та на який відповідачем надано Сертифікат якості, не відповідає цьому Сертифікату, та є таким, що за якістю не відповідає умовам договору. Специфікація №5 від 27.01.2009 р. до договору № 77/1 від 31.08.2005 р. була узгоджена позивачем і відповідачем (з одночасним анулюванням Специфікації № 4 від 21.10.2008 р.) згідно листа відповідача № 24 від 21.01.2009 р. У Сертифікаті якості № 219884 від 29.12.2008 р. задекларовано відповідність продукції: ГОСТ 5632-72, ГОСТ 5949-75, ТУ У 27.1-00190414-028-2004 (а не за узгодженим сторонами ТУ 14-1-1530-75); та ін. Відповідно до Сертифікату № 219884 від 29.12.2008 р. відповідачем та третьою особою були узгоджені вимоги до якості продукції. Так як показники якості по УЗК були задекларовані в Сертифікаті якості на партію продукції № 219884 від 29.12.2008 р., а саме: по ГОСТ 21120-75 група якості 1, то виготовлена продукція мала відповідати по показникам якості УЗК саме ГОСТ 21120-75, а не ГОСТ 24507-80. Таким чином, судом було зобов'язано відповідача замінити продукцію у кількості 7 шайб ф760+_10х320 +_20 плавки № 681695 зі сталі 31Х19Н9МВБТ-ш (ЭИ572-Ш) на нову, відповідно до умов узгодженої Специфікації № 5 від 27.01.2009 р. договору № 77/1 від 31.08.2005 р., з показниками якості, відповідними вказаним у Сертифікаті № 219884 від 29.12.2008 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, у звязку із встановленням факту невідповідності виготовленої продукції та факту неналежного виконання ТОВ “Дніпровська сталева корпорація” своїх зобовязань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р., ТОВ наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” спричинені реальні збитки у сумі 43 291,90 грн. які полягають в наступному:

-витрати на виготовлення і збут продукції: механічна обробка 7-ми штук шайб ф760+_10х320 +_20 при виготовленні турбінних дисків позивачем сплачено 31 374,00 грн., за звичайних обставин позивач би сплатив 51786,00 грн., фактично понесені витрати, склали 83160,00 грн., а саме: 24 780,00 грн., які сплачені позивачем на користь ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»на виконання умов договору № 240039/08 від 25.11.2008 р. та 58 380,00 грн., які сплачені позивачем на користь ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»на виконання умов договору № 240009/10 від 15.06.2010 р. (платіжне доручення № 118 від 19.05.2009 р. та платіжне доручення № 545 від 06.07.2010 р.); отже реальні збитки складають 31 374,00 грн. (83160,00 грн. 51786,00 грн.);

-витрати на експертизу експортного контролю склали би за звичайних обставин 720грн., позивачем сплачено 480 грн., на виконання умов договору, укладеного з ДВТП “Граніт” № 21-106/єк-н-07 від 01.10.2007 р. (платіжні доручення № 119 від 05.05.2009 р., №123 від 08.05.2009 р., № 556 від 16.07.2010 р.);

-передпродажні витрати для приймання продукції покупцем склали 1500 грн. (за звичайних обставин позивач би сплатив 1380 грн., фактично ним було сплачено 2880 грн., збитки склали 1500 грн., що підтверджується рахунком № 0605-01 від 06.05.2009 р., платіжним дорученням № 125 від 08.05.2009 р., рахунком № 1708-04 від 17.08.2010 р., платіжним дорученням № 592 від 26.08.2010 р., акти виконаних послуг від 13.05.2009 р. та від 31.08.2010 р.);

-витрати на карантинну документацію склали 68,30 грн. (рахунок № 11-148Е від 26.05.2009 р., платіжне доручення № 142 від 27.05.2009 р.; рахунок № МКФЛ-301 від 14.09.2010 р., платіжне доручення № 615 від 14.09.2010 р., акти виконаних послуг від 29.05.2009 р. та від 17.09.2010 р.);

-витрати щодо оформлення сертифікату країн походження склали 372,60 грн. (витрати за звичайних обставин 408 грн.; фактично понесені витрати 780,60 грн., збитки 372,60, грн.) рахунок № А225 від 26.05.2009 р., платіжне доручення № 141 від 27.05.2009 р., рахунок № А686 від 14.09.2010 р., платіжне доручення № 617 від 15.09.2010 р., акти виконаних послуг від 01.06.2009 р. та від 15.09.2010 р.;

-витрати понесені на контроль екологічних вимог 102 грн.: витрати за звичайних обставин 102 грн.; фактично понесені витрати 204 грн., збитки 102 грн.), рахунок №55910/6 від 02.06.2009 р., платіжне доручення № 3 від 03.06.2009 р., рахунок № 94010/6 від 22.09.2010 р., платіжне доручення № 625 від 23.09.2010 р., акти виконаних послуг від 02.06.2009 р. та від 27.09.2010 р.;

-послуги вантажно-митного терміналу: витрати за звичайних обставин 312 грн.; фактично понесені витрати 732 грн., збитки 420 грн.; позивач уклав договір з ТОВ “Ян Марк-Термінал” № 223 від 02.06.2009 р. та договір № 246 від 23.09.2010 р., на його виконання було сплачено 732 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 03.06.2009 р. та № 626 від 23.09.2010 р., ТОВ “Ян Марк-Термінал” надало послуги позивачу, про що свідчать акти виконаних послуг від 02.06.2009 р. та від 23.09.2010 р.;

-витрати на оформлення ВМД, СМR митним брокером: витрати за звичайних обставин 1527 грн.; фактично понесені витрати 2502 грн., збитки 975 грн.; позивач уклав договір з ТОВ “ЮБР Альянс”, на його виконання ТОВ “ЮБР Альянс” виставило рахунки № 67/06 від 02.06.2009 р. та № 627 від 27.09.2010 р., які були оплачені позивачем, згідно платіжних доручень № 9 від 03.06.2009 р. та № 627 від 27.09.2010 р., ТОВ “ЮБР Альянс” надали обумовлені договорами послуги, що підтверджується актами виконаних робіт від 02.06.2009 р. та від 23.09.2010 р.;

-транспортно-експедиційні послуги: витрати за звичайних обставин 7118 грн.; фактично понесені витрати 15118 грн., збитки 8000 грн.; позивач уклав із СПД ОСОБА_7. договір від 20.03.2006 р., із ПП ОСОБА_6. договір № 12/09 від 12.09.2010 р., на їх виконання виставлені рахунки № 24 від 08.06.2009 р. та № 4/0410 від 04.10.2010 р., які оплачені позивачем, згідно платіжних доручень № 172 від 10.06.2009 р. та № 651 від 07.10.2010 р. (послуги, згідно вказаних вище договорів, надані СПД ОСОБА_7. та ПП ОСОБА_6., про що свідчать акти виконаних послуг від 08.06.2009 р. та від 04.10.2010 р.).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У статті 15 ЦК України також вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, одним із таких способів, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Суд зазначає, що основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.

Згідно наданого позивачем розрахунку реальних збитків на суму 43219,90 грн., вбачається, що до реальних збитків включено лише різницю між сумою, яку позивач сплатив би за звичайних обставин, і фактично понесеними витратами внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р. також до розрахунку реальних збитків включено лише повторні витрати з оформлення експортного і вантажно-митного контролю, та транспортні витрати з допоставки продукції - 7 (семи) турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1 додатково в рахунок виконання контракту УЧ8-2008 від 24.10.2008 р. в повному обсязі, які фактично понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р. В разі належного первісного виконання відповідачем своїх обовязків перед позивачем, додаткових витрат на відвантажив іншої частини продукції не виникло б, оскільки продукція була б відправлена однією партією.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 43219,90 грн. реальних збитків, є обґрунтованою, доведеною, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суми втраченої вигоди в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №77/1 від 31.08.2005 р., упущена вигода позивача склала 575 539,23 грн. ТОВ НВП «Техмет»є стабільно працюючим підприємством, і регулярно отримує доходи від різних видів та напрямку діяльності, в т.ч. і фінансові доходи від вкладання коштів за депозитними договорами. Листом МФ АТ “Укрінбанк” №729/1 від 14.04.2009 р., позивачу повідомлено, що він міг би реально отримати доход, розмістивши кошти за вигідними умовами від 18,5 % до 22 % річних. Відповідно до умов контракту УЧ82008 від 24.10.2008 р. з дня отримання позивачем 19.11.2008 р. від ТОВ “Екол” передплати перших 40 % вартості за специфікацію № 1 у сумі 247040 євро, визначено строк поставки продукції травень 2009 р., другі 40 % вартості оплачується за 15 календарних днів до відвантаження продукції і остаточна оплата 20 % протягом 14 календарних днів після доставки готової продукції замовнику. За звичайних обставин позивач, отримавши від відповідача за накладною № 6 від 28.01.2009 р. якісні шайби, своєчасно отримав би передбачені контрактом УЧ82008 кошти, а внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 77/1 від 31.08.2005 р., позивач 02.06.2009 р. за УАД №504000002/9/003298 відвантажив лише частину продукції на суму 340400,00 євро, і отримав від ТОВ "Екол" оплату лише за своєчасно поставлену продукцію: 27.05.2009 р. другі 40 % у розмірі 136160,00 євро по курсу НБУ 1059,6505 грн. за 100 євро на суму 1442820,12грн.; 06.07.2009 р. остаточні 20 % у розмірі 68080,00 євро по курсу НБУ 1069,9654 грн. за 100 євро на суму 728432,44 грн. Отже позивач вчасно не отримав оплату у розмірі 60 % від вартості турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1, що дорівнює 166320,00 євро (277200,00 х 60 %), і був позбавлений можливості вільно володіти і розпоряджатися на свій розсуд значною сумою коштів, та одержати доходи, які реально одержав би за звичайних обставин, отримавши кошти за продаж 7 (семи) турбінних дисків: 27.05.2009 р. другі 40 % у розмірі 110880,00 євро по курсу НБУ 1059,6505 грн. за 100 євро на суму 1174940,47 грн.; 06.07.2009 р. остаточні 20 % у розмірі 55440,00 євро по курсу НБУ 1069,9654 грн. за 100 євро на суму 593188,82 грн. З отриманих 18.06.2010 р. за рішенням суду 7-ми шайб ф760±10х320±2° позивач зміг виготовити 7 штук турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1, і відвантажити їх 22.09.2010 р. за ВМД № 504000010/2010/004643, та отримав оплату за них у значно пізніший термін: 10.09.2010 р. другі 40 % у сумі 110880,00 євро, 08.02.2011 р. остаточні 20 % у сумі 55440,00 євро. Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. у справі № 32/5009/1523/11 (головуючий суддя: Колодій Н.А. судді: Кричмаржевський В.А. Шевченко Т.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Техмет” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” про повернення зайво сплаченої за товар суми та надання документів на продукцію, зобов'язано ТОВ «ДСК»повернути позивачу кошти в сумі 201748,31 грн. Позивач з метою оплати товару за Специфікацією № 5 від 28.01.2009 р. знімав кошти з депозитного рахунку за договором №261201 від 03.08.2009 р., укладеним з МФ АТ “Укрінбанк”, і мав намір, як він зазначив у позові, зайво сплачені кошти у сумі 201 748,31 грн., які відповідач повинен був повернути 18.06.2010 р., знову розмістити за договором банківського вкладу. Вчасно не отримана сума коштів складає 110880,00 євро (уз вязку із поставкою товару, який за якістю не відповідає умовам договору договором № 77/1 від 31.08.2005 р.), період неотримання доходу з 27.05.2009 р. по 03.08.2009 р., з 03.08.2009 р. по 05.08.2010 р., з 05.08.2010 р. по 10.09.2010 р. розмір втраченої вигоди складає 315 205,95 грн. (за договором № 261201 від 03.08.2009 р. ставка банку за депозитним складом складала 15 %; за договором № 0029 від 03.08.2009 р. ставка банку за депозитним складом складала 22 %; за договором № 0038 від 05.08.2010 р. ставка банку за депозитним складом складала 21 %); вчасно не отримана сума коштів складає 55440,00 євро, період неотримання доходу з 06.07.2009 р. по 03.08.2009 р., з 03.08.2009 р. по 05.08.2010 р., з 05.08.2010 р. по 08.02.2011 р. розмір втраченої вигоди складає 200676,59 грн. (за вказаними вище договорами). Вчасно не отримана сума коштів складає 201748,31 грн. (безпідставно отриманні відповідачем кошти за договором № 77/1 від 31.08.2005 р.) період неотримання доходу: з 18.06.2010 р. до 05.08.2010 р., з 05.08.2010 р. по 08.08.2011 р., з 08.08.2011 р. по 25.11.2011 р. розмір вченої вигоди складає 59656,69 грн. (за договором № 0029 від 03.08.2009 р. ставка банку за депозитним складом складала 22 %; за договором № 0038 від 05.08.2010 р. ставка банку за депозитним складом складала 21 %; за договором № 46029-83.5 від 21.10.2010 р. ставка банку за депозитним складом складала 19%). Позивач вважає, що порушення відповідачем норм законодавства, якими встановлено відповідальність за виконання зобов'язань з поставки продукції і протиправними діями щодо перешкоджання заміни браку та неповернення зайво отриманих коштів, спричинило збитки у вигляді неотримання частини доходу, на яку він мав право за законом, позивач зазнав збитку в результаті не отримання доходу за депозитними вкладами (втраченої вигоди), виходячи з умов наявних договорів банківського вкладу (депозиту), всього в сумі 575 539,23 грн.

Розрахунок втраченої вигоди зроблено, виходячи з реальних наявних у відповідний період у позивача договорів депозитного вкладу, згідно умов яких, позивач мав право поповнювати вклад, і за якими, як за звичайних обставин, міг би розмістити на депозитному вкладі кошти від своєчасної реалізації продукції - 7 (семи) турбінних дисків за кресленням Е1-10248-1 за контрактом У48-2008.

Як зазначено вище, згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України проголошує, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань...

Сторона яка зазнала збитків у вигляді упущеної вигоди, повинна довести, що нею був втрачений саме той прибуток, який вона могла б одержати від втілення договірних відносин із контрагентом.

Упущена вигода полягає в тому, що всупереч очікуванню майнові активи субєкта не збільшилися. Розмір упущеної вигоди визначається лише приблизно, оскільки не відомо, які фактори могли б вплинути на прибуток. Позивач має довести реальну можливість отримання грошових сум якби його право не було порушено. Теоретичні припущення щодо абстрактних доходів не беруться до уваги при вирішенні питання про відшкодування упущеної вигоди.

З огляду на вище зазначене, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення із відповідача 575 539,23 грн. втраченої вигоди, не підлягає задоволенню, у звязку із її недоведеністю, зазначене позивачем є припущенням і не свідчить про можливий реальний прибуток підприємства саме таким шляхом. Грошові суми, про які зазначив позивач, могли бути використані підприємством у будь-який спосіб, або навіть розміщені на депозитних рахунках, але із іншим відсотком прибутку, тощо. Отже, однозначно встановити, що позивачем втрачений: саме той прибуток, який він міг би одержати від втілення договірних відносин із відповідачем, саме у зазначений період, у вказаному розмірі, не вбачається можливим.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з загальних засад судочинства, судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, позовні вимоги задоволені частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 3; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 73, кв. 18, код ЄДРПОУ 32343213, р/р 26001001000216 в ВАТ “МОТОР-БАНК” м. Запоріжжя, МФО 313009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” (54055, м.Миколаїв, пр. Леніна, 141а/44; код ЄДРПОУ 22427816, р/р 26001000897001 в МФ АТ “Укрінбанк” м. Миколаїв, МФО 326580) 43291,90 грн. (сорок три тисячі двісті девяносто одну грн. 90 коп.) реальних збитків. Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська сталева корпорація” (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 3; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 73, кв. 18, код ЄДРПОУ 32343213, р/р 26001001000216 в ВАТ “МОТОР-БАНК” м. Запоріжжя, МФО 313009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство “ТЕХМЕТ” (54055, м.Миколаїв, пр. Леніна, 141а/44; код ЄДРПОУ 22427816, р/р 26001000897001 в МФ АТ “Укрінбанк” м. Миколаїв, МФО 326580) 432,92 грн. (чотириста тридцять дві грн. 92 коп.) державного мита та 16,51 грн. (шістнадцять грн. 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19.12.2011 р.

19.12.2011