Рішення № 20065508, 22.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2011 р.Справа № 14/5007/89/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність від 14.11.2011р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Біоконверсія" (м. Івано-Франківськ)

до Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (с. Рея, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 7932,60 грн. <Поле для тексту >

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7932,60грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча своєчасно та належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом надсилання ухвал суду за адресою, зазначеною у позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про порушення провадження у справі №14/5007/89/11 від 01.11.2011р. була надіслана на адресу відповідача та отримана останнім, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду від 15.11.2011р. та від 08.12.2011р., які були направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: Житомирська область, Бердичівський район, с.Рея, вул.Миру, 3, кв. 31, повернулися до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 34-36, 44-46).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, інформацію про місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Рея, вул.Миру, 3, кв. 31, зазначеною в позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно місцезнаходження відповідача (а.с. 28).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, ухвали суду від 15.11.2011р. та від 08.12.2011р. надсилалися відповідачу також за адресою: м.Житомир, вул.Бориса Тена, буд. 102, кв.7. Вказана адреса вбачається з відтиску штампу відповідача на видатковій накладній №5 від 19.06.2009р. та довіреності серії ЯОЧ №746976 від 18.06.2009р. (а.с.8-9).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство "Біоконверсія" (позивач у справі) поставило продукцію Приватному підприємству "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (відповідач по справі) на загальну суму 7932,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5 від 19.06.2009р. та довіреністю серія ЯОЧ № 746976 від 18.09.2009р. (а.с.8-9), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач 17.08.2011р. направив відповідачу претензії (а.с.5,25) про сплату боргу в розмір 7932,60грн.

Слід зазначити, що дані вимоги - претензії були направлені на дві адреси відповідача: с. Рея, Бердичівський район, Житомирська область та м. Житомир, вул. Бориса Тена,102, кв. 72, що підтверджується фіскальними чеками поштових відділень (а.с.5,25).

Вищезазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 7932,60 грн., що підтверджується довідками позивача (а.с. 24,39,49).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 7932,60 грн. заборгованості.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд",13320, Житомирська область, Бердичівський район, с. Рея, вул. Миру 3, кв. 3, ідентифікаційний код 34788908 на користь Приватного підприємства "Біоконверсія", 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші,2, ідентифікаційний код 3551656 - 7932,60 грн. заборгованості,102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКостриця О.О. <Текст ><Текст >