Рішення № 20065504, 22.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2011 р.Справа № 16/5007/143/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.12.11р. ВРО № 969576

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с.Стрижівка Любарського району Житомирської області)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" (м.Житомир)

про стягнення 8374,48 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 8374,48 грн., з яких 7199,53 грн. боргу за відпущений товар згідно договору купівлі-продажу від 01.11.10р., 799,14 грн. пені, 131,06 грн. 3% річних, 244,75 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між підприємцем ОСОБА_2 (далі-позивач) та ДП "Житомирський облавтодор" в особі його філії "Любарський райавтодор" (далі-відповідач) договору купівлі - продажу від 01.11.10р. (а.с.8), відповідач отримав від позивача товар - запчастини на загальну суму 7199,53 грн., що підтверджується накладними: № 17 від 07.12.10р., № 9 від 30.03.11р. (а.с.10,12,15), рахунками: № 16 від 06.12.10р., № 17 від 06.12.10р., № 6 від 30.03.11р. (а.с.11,13,16) та довіреностями: № 63 від 30.11.10р., № 8 від 30.03.11р. (а.с.14,17).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця запчастини (далі-товар), а покупець (відповідач) - прийняти й оплатити його.

Згідно пп.2.2 договору, покупець зобов'язався прийняти товари від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Відповідно до пп.7.1 договору, оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: 50 % від суми, вказаної у пп.1.2 договору не пізніше десяти банківських днів, решта (50% від суми, вказаної у пп.1.2 договору) - після отримання товару та переходу права власності на нього відповідно до пп.5.2 договору.

Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору розрахунків за отриманий товар у строк, вказаний у договорі, не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 7199,53 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.4), довідкою позивача № 2 від 22.12.11р. (а.с.27), підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.11р. (а.с.18).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пп.8.3 договору, за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 799,14 грн., 131,06 грн., 244,75 грн. (а.с.4).

Нараховані суми пені та 3% річних обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Разом з тим, позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначена правильна сума інфляційних нарахувань, яка становить 60,50 грн.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в наступній сумі - з відповідача стягується на користь позивача 7199,53 грн. боргу за відпущений товар згідно договору купівлі - продажу від 01.11.10р., 799,14 грн. пені, 131,06 грн. 3% річних, 60,50 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 184,25 грн. інфляційних нарахувань відмовити у зв'язку з безпідставністю заявлення вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор", 10003, м.Житомир, вул.Перемоги 75, ідентифікаційний код 26192706:

- на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 - 7199,53 грн. боргу за відпущений товар згідно договору купівлі - продажу від 01.11.10р., 799,14 грн. пені, 131,06 грн. 3% річних, 60,50 грн. інфляційних нарахувань та 1380,45 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 22.12.11р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).

<Поле для текста >

<Текст >

<Текст >

<Текст >