Постанова № 20063509, 20.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.12.11р.Справа № А23/88 За позовом публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»(м. Нікополь, Дніпропетровська обл.)

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Нікополь, Дніпропетровська обл.)

про скасування рішення

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 19.04.2011 №196-4016, ОСОБА_2, дов. від 19.04.2011 №197-4016

від відповідача ОСОБА_3, дов. від 30.11.2011 №51-10, ОСОБА_4, дов. від 0812.2011 №58-10

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»(далі ВАТ «НЗФ») звернулось з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції щодо (з урахуванням уточнень) скасування рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування № 422/260/00186520-5150 від 21.05.1999, яким за результатами перевірки ВАТ «НЗФ»донараховано в бюджет ПДВ в сумі 2164576,19грн. та стягнуто в бюджет фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2164576,19грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-податковою інспекцією порушений порядок оформлення документальної перевірки;

-органами контрольно-ревізійної служби було здійснено перевірку діяльності товариства за той же період і порушень не встановлено;

-акт перевірки оформлений з порушеннями чинного законодавства;

-не підтверджена документально сума донарахованого ПДВ і навпаки мала місце бюджетна заборгованість з ПДВ в сумі 9068480грн.;

-спірне рішення прийнято з порушенням 10-ти денного строку;

-суми ПДВ, що були сплачені або підлягали сплаті ВАТ «НЗФ»на користь постачальників за виконані роботи, послуги, товари, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу були враховані при визначенні суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету у періодах придбання таких товарів, робіт, послуг;

-в подальшому при здійсненні експортних операцій частина експорту, за якою відбувалося погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних вимог, в т.ч. щодо деяких поставок на користь фірм «ОРФІН С.А.»та «АВS Enterprises», ПДВ до відшкодування з бюджету не заявлявся і в рахунок чергових платежів не зараховувався;

-донарахування податку на суму завищення бюджетного відшкодування відбуватись не може, оскільки в даному випадку зобов'язання по сплаті податку до бюджету відсутнє;

-Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість»не містить зазначених відповідачем обмежень щодо заявлення податку до відшкодування;

-Декрет дозволяв заявляти до відшкодування суми ПДВ незалежно від того, яким чином відбувалось припинення взаємних зобов'язань сторін експортних контрактів;

-з роздруківки особового рахунку ВАТ «НЗФ»за січень-травень 1999 року на момент проведення перевірки та винесення рішення у позивача була наявна переплата в бюджет в розмірі 3757521,73грн.;

-відповідачем не підтверджено з яких саме сум ПДВ складається донараховане зобов'язання і не надано доказів того, що донарахована сума складається з сум ПДВ, сплачених при придбанні сировини, з якої був виготовлений товар, що поставлявся за експортними контрактами з фірмами «ОРФІН С.А.»та «АВS Enterprises»;

-первинні документи були вилучені у підприємства і перевірка проводилась без дослідження таких документів.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-проведення перевірки та складення акту відповідають вимогам чинного законодавства;

-перевірка органами контрольно-ревізійної служби не стосувалась питань відшкодування та нарахування ПДВ;

-товариство не мало права відшкодовувати ПДВ з бюджету при використанні придбаних товарів, вартість яких віднесена на собівартість виробництва експортованої позивачем продукції;

-акт перевірки складений на підставі первинних документів позивача;

-згідно особового рахунку підприємства станом на 12.04.1996 позивачу було відшкодовано з бюджету 10928000грн. і сальдо розрахунків на користь бюджету складало 586899,86грн.;

-відсутнє порушення 10-ти денного строку щодо винесення рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 замінено позивача процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів».

Також, відповідач звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач перебуває на обліку у вказаній інспекції і рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки зазначеної податкової інспекції.

В судовому засіданні 13.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

12.05.1999 Нікопольською ОДПІ був складений акт «Про результати перевірки ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»з питання проведення взаємозаліків по відвантаженій продукції за період з 1995р. по 1998р. в яких приймала участь фірма «Орфін»та інш. контрагенти».

Перевіркою встановлено, що позивачем з фірмою «ОРФІН С.А.»(Багами) в 1995-1997р.р. укладені контракти на поставку феромарганцю та силікомарганцю, в тому числі:

1995 рік

-№ 1546 від 07.07.95р. на суму 2580тис.дол.;

-№ 1547 від 07.07.95р. 4680тис.дол.;

-№ 1548 від 07.07.95р. 4100тис.дол.;

-№ 50\с від 15.09.95р. 1720тис.дол.;

-№ 51\с від 15.09.95р. 2 200тис.дол.;

-№ 55\с від 15.09.95р. 415тис.дол.

1996 рік

-№ 962007 від 30.11.95р. 880тис.дол.;

-№ 960024\с від 17.01.96р. 5688тис.дол.;

-№ 962060 від 02.09.96р. 2346тис.дол,;

-№ 962067 від 02.10.96р. 2346тис.дол.;

-№ 962079 від 25.11.96р. 1426тис.дол.;

-№ 962080 від 26.11.96р. 1886тис.дол.

1997 рік

-№ 972010 від 16.12.96р. 4444тис.дол.;

-№ 972020 від 14.02.97р. 4545тис.дол.;

-№ 972024 від 24.03.97р. 2371,500тис.дол.;

-№ 972030 від 21.05.97р. 2320,500тис.дол.

По вищевказаним контрактам ВАТ «НЗФ»було відвантажено продукцію у кількості 120407.5м.т. на загальну суму 54160,02тис.дол.

За відвантажену продукцію оплата здійснювалась як валютними коштами на рахунок продавця, так і проведенням взаємозаліків шляхом поставки електроенергії через ПЕС м. Нікополь, яка отримана по договору «Про спільну діяльність»від 11.09.95р., укладеного між ВО «Запорізька АЕС», ВАТ «НЗФ»та фірмою «Орфін С.А.»(Багами).

Всього за період, що підлягає перевірці, ВАТ «НЗФ»проведені взаємозаліки на загальну суму 16774,82тис. дол. та отримано 37385,2тис.дол.:

1995 рік

-№ 1546 від 07.07.95р. на суму 2580тис.дол. (в тому числі сплачено 17,680тис.дол., залік 2517,170тис. дол.);

-№ 1547 від 07.07.95р. 4680тис.дол. (сплачено 1314,570тис.дол., залік 3377,720тис.дол.);

-№ 1548 від 07.07.95р. 4100тис.дол. (залік 4092,700тис.дол.);

-№ 50\с від 15.09.95р. 1720тис.дол. (сплачено - 1720тис.дол.);

-№ 51\с від 15.09.95р. 2 200тис.дол. (сплачено 583,520тис.дол., залік 1590,170тис.дол.);

-№ 55\с від 15.09.95р. 415тис.дол. (сплачено 167,440тис.дол., залік 225,270тис.дол.).

1996 рік

-№ 962007 від 30.11.95р. 880тис.дол. (залік 855,050тис.дол.);

-№ 960024\с від 17.01.96р. 5688тис.дол. (сплачено 1569,700тис.дол., залік 4116,740тис.дол.);

-№ 962060 від 02.09.96р. 2346тис.дол. (сплачено 2339,420тис.дол.);

-№ 962067 від 02.10.96р. 2346тис.дол. (сплачено - 2318,770тис.дол.);

-№ 962079 від 25.11.96р. 1426тис.дол. (сплачено 1402,720тис.грн);

-№ 962080 від 26.11.96р. 1886тис.дол. (сплачено - 1572,920тис.дол.).

1997 рік

-№ 972010 від 16.12.96р. 4444тис.дол. (сплачено 4444тис.дол.);

-№ 972020 від 14.02.97р. 4545тис.дол. (сплачено - 4545тис.дол.);

-№ 972024 від 24.03.97р. 2371,500тис.дол. (сплачено 2369,730тис.дол.);

-№ 972030 від 21.05.97р. 2320,500тис.дол. (сплачено 2319,590тис.дол.).

За відвантажену продукцію на експорт підприємству «Орфін С.А.» проведений взаємозалік на суму 16774,82тис.дол., як поставка електроенергії.

Податковою інспекцією зроблений висновок про те, що оплата феросплавів за вищевказаними угодами не відповідає умовам п.65 Інструкції для відшкодування ПДВ з бюджету, так як валюта (долари США) на валютний рахунок підприємства не надійшла, а підприємством проведена по заліку, отже ПДВ з бюджету відшкодуванню не підлягає по матеріалам, сировині і комплектуючим виробам використаним при виробництві готової продукції відвантаженої фірмі «ОРФІН С.А.»за вищевказаний період по контрактам за відвантажену продукцію на експорт.

Так як валюта на рахунок підприємства експортера (ВАТ «НЗФ») не надійшла, а був проведений взаємозалік, сторнування ПДВ по бухгалтерському обліку за цими угодами не здійснювалось, сума ПДВ, що підлягає донарахуванню в бюджет за вказаними операціями складає 2735224грн.

Крім того, в акті перевірки від 12.05.1999 вказано, що в 1995-1996 роках були укладені контракти ВАТ «НЗФ»з фірмою «АВS Enterprises»(США) за якими відвантажені феросплави:

-№ 348 від 22.02.95р. 970,1м.т.;

-№ 351 від 22.02.95р. 3991,2м.т.;

-№ 956 від 15.03.95р. 3980,9м.т.;

-№ 19-1225 від 20.03.95р. 1956,7м.т.;

-№ 1290 від 13.04.95р. 2977,4м.т.;

-№ 1429 від 06.06.96р. 2967,6м.т.;

-№ 27 від 29.08.95р. 3947,5м.т.;

-№ 962078 від 20.11.96р. 3061,3м.т.

По контракту №27, укладеним з фірмою «АВS Enterprises»відвантажено феромарганець на суму 1638200дол.США і здійснено взаємозалік за поставлену електроенергію. Оскільки валюта на валютний рахунок ВАТ «НЗФ»не надійшла, ПДВ з бюджету відшкодуванню не підлягає, так як не виконані умови п.65 Інструкції.

На підставі вказаного акту Нікопольською ОДПІ було прийнято рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування № 422/260/00186520-5150 від 21.05.1999. Згідно з рішенням позивачу донараховано податок на добавлену вартість в сумі 2164576,19грн. та стягнуто штраф в розмірі 2164576,19грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Аналіз чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про помилковість висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 65 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України N 44 від 31.05.1994 (далі Інструкція) у вигляді заниження податку на добавлену вартість на суму 2164576,19грн.

Відповідно до п.65 Інструкції (чинна на час виникнення спірних відносин), при експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту підприємствами та організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють посередницькі функції, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість виробництва таких товарів (робіт, послуг), придбані і введені в експлуатацію з 06.01.93 р. основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, а також суми податку (підприємств, що здійснюють посередницькі функції), сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств (копії розрахункових документів), подання вантажної митної декларації зі штампом митниці «пропуск дозволено», якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

Таким чином, вказаний пункт Інструкції регулював питання відшкодування з бюджету податку на добавлену вартість та зарахування податку в рахунок майбутніх платежів при здійсненні експортних операцій.

Згідно з ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість»об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту.

Відповідно до ч.1 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість»податок на добавлену вартість включається в ціну (тариф) товарів (робіт, послуг) за ставкою у розмірі 20 процентів до оподатковуваного обороту, який не включає податок на добавлену вартість.

Частиною 2 статті 7 вказаного Декрету встановлено, що сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу, та податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи. Якщо суми податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, перевищують суми податку, одержані від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), то різниця між ними з бюджетів не відшкодовується (крім випадків, зазначених у пункті 3 цієї статті).

В ході вирішення спору відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що суми податку на добавлену вартість, які були сплачені або підлягали сплаті ВАТ «НЗФ»на користь постачальників за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу, та податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи, були враховані при визначенні суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету у періодах придбання таких товарів (робіт, послуг), основних фондів та нематеріальних активів. В подальшому при здійсненні експортних операцій за якими відбувалося погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних вимог, в т.ч. щодо деяких поставок на користь фірм «ОРФІН С.А.»та «АВS Enterprises», позивачем не заявлявся податок на добавлену вартість як до відшкодування з бюджету, так і до зарахування в рахунок майбутніх платежів.

Податковою інспекцією не виконані вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та не доведений факт включення позивачем відповідних сум ПДВ до відшкодування з бюджету або до зарахування в рахунок майбутніх платежів за результатами виконання вказаних контрактів з фірмами «ОРФІН С.А.»та «АВS Enterprises».

До того ж, відповідно до п.п. «а»п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість»від податку на добавлену вартість звільняються експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, що експортуються, та транзит іноземних вантажів, включаючи транзитні послуги, через територію України за розрахунками у іноземній валюті, крім бартерних (товарообмінних) операцій.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Декрету з товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів «а»- «д»пункту 1 статті 5 цього Декрету звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Також, податковою інспекцією не спростовано твердження ВАТ «НЗФ»про те, що товариство в період, який підлягав перевірці, не мало заборгованості перед бюджетом, а навпаки мала місце бюджетна заборгованість перед позивачем станом на 01.01.1996 в сумі 5031911грн., на 01.04.1996 - 9068480грн.

При цьому наведені суми переплат виникли не у звязку з проведенням позивачем заліків по вказаним контрактам з фірмами «ОРФІН С.А.»та «АВS Enterprises»і як зазначалось вище суми ПДВ за такими контрактами не заявлялись позивачем як до відшкодування з бюджету, так і до зарахування в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, навіть якщо погодитись з Нікопольською ОДПІ про наявність в діяльності ВАТ «НЗФ»відповідних порушень, податкове зобовязання у товариства не виникає з огляду на те, що суми переплат перевищують суму нарахованого податку.

Відповідно до особового рахунку ВАТ «НЗФ»за січень-травень 1999 року на час прийняття спірного рішення у позивача була переплата до бюджету в розмірі 3757521,73грн. (т. 1, а.с. 70, 71), що також перевищує суму донарахованого ПДВ (2164576,19грн.).

Крім того, має місце невідповідність сум нарахованого відповідачем ПДВ в акті перевірки від 12.05.1999 по фірмі «ОРФІН С.А.»- 2735224грн., по фірмі «АВS Enterprises»- 285356,8грн. (т. 1, а.с. 11), сумам вказаним в розрахунках по фірмі «ОРФІН С.А.» - 2164576,19грн. (т. 1, а.с. 49), по фірмі «АВS Enterprises»- 336539,22грн. (т. 1, а.с. 50).

Викладені обставини свідчать про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позову.

В той же час, суд вважає формальними посилання позивача на порушення податковою інспекцією порядку оформлення документальної перевірки, а також акту перевірки. Наведене, так само як і попередня перевірка органами контрольно-ревізійної служби діяльності товариства за той же період, не може бути підставою для висновку про незаконність спірного рішення.

Крім того, з боку Нікопольської ОДПІ відсутнє порушення строку прийняття рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування № 422/260/00186520-5150 від 21.05.1999.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третю особу СДПІ у м. Дніпропетровську задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

На думку суду перебування позивача на обліку в СДПІ у м. Дніпропетровську ніяким чином не свідчить про можливість впливу рішення суду по даній справі на права та обовязки вказаної інспекції.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування № 422/260/00186520-5150 від 21.05.1999.

Стягнути з державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»(53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) 85грн. - витрат по сплаті державного мита.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя В.О. Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України 19.12.2011