Рішення № 20060107, 11.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.11р.Справа № 7/5005/14273/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 3 250 583, 66 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2, дов. № 01-09-2011 від 01.09.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_3, дов. № 4734 від 28.11.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього на свою користь 3 250 583, 66 грн., з яких: непогашений борг за поставлений товар у сумі 1 472 549, 29 грн., інфляційні нарахування за прострочення оплати товару з урахуванням встановленого індексу інфляції за січень 2010 року вересень 2011 року у сумі 348 065, 61 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період прострочення з 16.01.2010р. по 28.11.2011р. у сумі 96 908, 63 грн., проценти за товарний кредит, нараховані за період з 27.08.2009р. по 28.11.2011р., у сумі 1 089 399, 93 грн., пеня за несвоєчасну оплату поставленого товару за період прострочення оплати з 16.01.2010р. по 15.07.2010р. у сумі 243 660, 20 грн. (позовні вимоги наведені з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог, що надійшла до господарського суду 29.11.2011р.).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки зимових шин № ДПЗ/09-028/2 від 03.08.2009р. щодо оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару за видатковими накладними № НШ-0000984 від 26.08.2009р., № НШ-0001166 від 16.09.2009р., № НШ-0001271 від 22.09.2009р., № НШ-0001679 від 21.10.2009р., № НШ-0001949 від 09.11.2009р., № НШ-0002351 від 25.11.2009р., № НШ-0002350 від 25.11.2009р., № НШ-0002349 від 25.11.2009р., № НШ-0002782 від 23.12.2009р. у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача за поставлений товар у сумі 1 472 549, 29 грн. Обовязок відповідача оплачувати проценти за товарний кредит за умови прострочення оплати товару встановлений умовами договору. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та інфляційні нарахування заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості товару у сумі 5 280, 00 грн., поставленого за видатковою накладною № НШ-0002351. Борг у цій сумі відповідач визнає, однак не визнає нарахування на зазначену суму штрафних санкцій, оскільки за умовами договору нарахування штрафних санкцій настає тоді, коли заборгованість покупця на будь-який момент виконання зобовязання перевищує 492 000, 00 грн. Щодо решти вимог про стягнення основного боргу відповідач заперечує тими обставинами, що товар на підставі решти видаткових накладних відповідач не отримував, видаткові накладні не підписував, як і не уповноважував інших осіб на отримання товару шляхом видачі у встановленому порядку довіреності, підпис на решті видаткових накладних є підробленим, про подальшу долю цього товару, його місцезнаходження відповідачу невідомо. Відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах має місце зловмисна змова представників позивача з діловим компаньйоном відповідача з метою злочинного заволодіння власністю відповідача.

Відповідач заявив клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою з'ясування обставин відповідачем чи іншою особою з наслідуванням підпису відповідача виконаний за відповідача підпис на видаткових накладних, отримання товару на підставі яких відповідач заперечує.

Відповідач заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, порушеної постановою старшого слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Юр'єва Д.С. по факту заволодіння печаткою шляхом обману за ознаками ст. 357 ч. 1 КК України.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Суд відкладав розгляд справи з 15.11.2011р. на 29.11.2011р.

У судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено перерву на 06.12.2011р.

У судовому засіданні 06.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина", як постачальник, та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір поставки зимових шин № ДПЗ/09-028/2 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобовязується передавати (поставляти) у власність покупцю, а покупець - приймати і оплачувати в порядку, встановленому Договором, шини для легкових автомобілів (товар).

Договір укладено строком дії до 15.01.2010р. включно, але не раніше моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором (п. 10.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються специфікаціями у вигляді додатків до Договору, що підписуються сторонами, скріплюються їх печатками та становлять невід'ємну частину Договору.

Загальна кількість товару, що передається у власність покупця (поставляється), сторонами не обмежується та становить суму загальної кількості товару, який передається у власність (поставляється) покупцю партіями в межах і на підставі Договору та специфікацій до нього (п. 1.5. Договору).

Товар за Договором поставляється партіями (п. 2.1. Договору).

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі Договору, а також специфікації, яка складається на кожну окрему партію та оформлюється у вигляді додатку до Договору, підписаного сторонами (п. 2.2. Договору).

Зобовязання постачальника щодо поставки (передачі) товару (партії) вважаються виконаними після передачі товару покупцю та підписання ним товарно-транспортних накладних. Датою поставки (передачі) товару є дата підписання покупцем товарно-транспортних накладних (п. 2.6. Договору).

Пунктом 2.7. Договору його сторони передбачили, що покупець гарантує, що особа (особи), яка здійснюватиме фактичне приймання товару й підписання товарно-транспортних та/або видаткових накладних, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені покупця. Покупець несе всі ризики, повязані з невиконанням цього обовязку. Покупець повинен забезпечити надання постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.9. Договору покупцю передаються два примірники накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні), підписані постачальником, які покупець підписує та в строк, що не перевищує 5 робочих днів після отримання товару у відповідності з п. 2.6. Договору, направляє один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник постачальнику; податкова накладна; оригінал рахунку на оплату партії.

В силу п. 2.10. Договору, підписана сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) покупцю партії товару за Договором.

Згідно наявних у справі матеріалів позивач поставив відповідачу обумовлений Договором товар за наступними видатковими накладними:

№ НШ-0000984 від 26.08.2009р. на суму 1 383 559, 86 грн.;

№ НШ-0001166 від 16.09.2009р. на суму 175 959, 98 грн.;

№ НШ-0001271 від 22.09.2009р. на суму 1 423 906, 57 грн.;

№ НШ-0001679 від 21.10.2009р. на суму 111 639, 86 грн.;

№ НШ-0001949 від 09.11.2009р. на суму 236 960, 26 грн.;

№ НШ-0002351 від 25.11.2009р. на суму 5 280, 00 грн.;

№ НШ-0002350 від 25.11.2009р. на суму 570, 00 грн.;

№ НШ-0002349 від 25.11.2009р. на суму 15 120, 00 грн.;

№ НШ-0002782 від 23.12.2009р. на суму 2 630, 00 грн.

Всього за наведеними видатковими накладними поставлено товару на загальну суму 3 355 626, 53 грн.

Всі наведені вище видаткові накладні містять підпис особи, що отримала товар, з посиланням на те, що цією особою є безпосередньо відповідач, всі підписи скріплені печаткою відповідача.

Також, щодо кожної окремої партії товару, що поставлявся за видатковими накладними, складені додатки до Договору: специфікації на партію товару.

Специфікації погоджені сторонами Договору шляхом їх підписання та скріплення підписів печатками сторін, за виключенням специфікації від 09.11.2009р. на суму 236960, 26 грн., яка відповідає видатковій накладній № НШ-0001949 від 09.11.2009р., та специфікації від 25.11.2009р. на суму 15 120, 00 грн., яка відповідає видатковій накладній № НШ-0002349 від 25.11.2009р.

Специфікація від 09.11.2009р. не підписана з боку відповідача, однак на ній проставлена печатка відповідача.

Специфікація від 25.11.2009р. підписана з боку відповідача, однак підпис не скріплений печаткою відповідача.

Відповідно до п. 4.2. Договору партії товару підлягають оплаті у наступному порядку (розраховується у відсотках від вартості партій, поставлених станом на нижче вказаний термін):

25% повинні бути сплачені до 15 жовтня 2009 року (п. 4.2.1. Договору);

50% повинні бути сплачені до 15 листопада 2009 року (п. 4.2.2. Договору);

75% повинні бути сплачені до 15 грудня 2009 року (п. 4.2.3. Договору);

100% повинні бути сплачені до 15 січня 2010 року (п. 4.2.4 Договору).

Незважаючи на положення п. 4.2. Договору, покупець зобовязується оплачувати поставлені йому партії з дотриманням вимоги, згідно з якою у будь-який момент заборгованість покупця за поставлений товар не повинна перевищувати 410 000, 00 грн., крім того ПДВ 82 000, 00 грн., а всього 492 000, 00 грн. Для того, щоб уникнути вказаного перевищення заборгованості, покупець повинен сплачувати вартість партії раніше строків, вказаних у п. 4.2. Договору (п. 4.3. Договору).

Датою оплати партії вважається дата фактичного зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 4.8. Договору).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленого йому позивачем товару за наведеними вище видатковими накладними, наявність боргу відповідача у сумі 1 472 549, 29 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як зазначено вище, пункт 4.2. Договору передбачає розстрочення платежу, однак 100% вартості партій товару повинні бути оплачені до 15.01.2010р.

Відповідно, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 1 472 549, 29 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 1 472 549, 29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частина пята статті 694 Цивільного кодексу України передбачає, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Отже, право передбачити в договорі обовязок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною пятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, повязані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 30.05.2011р. у справі № 42/252).

Частина 2 статті 536 ЦК України з питання розміру процентів відсилає, зокрема, до договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору, у разі перевищення заборгованості, що вказана у п. 4.3., або порушення строків, що вказані у п. 4.2. Договору, на ціну поставленого товару підлягають нарахуванню проценти у розмірі 25% річних, починаючи з дня передачі товару до моменту його фактичної оплати.

Оскільки відповідач допустив порушення строку оплати товару, передбаченого Договором, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування товарним кредитом у розмірі 25% річних за загальний період з 27.08.2009р. по 28.11.2011р. у сумі 1 089 399, 93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 8.1. Договору передбачає відповідальність відповідача за прострочення строку оплати товару у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від суми, неоплаченої вчасно, за кожний день прострочення оплати.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оскільки прострочення оплати товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 16.01.2010р. по 15.07.2010р. у сумі 243 660, 20 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення з 16.01.2010р. по 28.11.2011р. у сумі 96 908, 63 грн. та суми від інфляції, розрахованої від суми основного боргу з застосуванням індексів інфляції за лютий 2010 року вересень 2011 року, у розмірі 222 016, 87 грн.

В решті вимог щодо стягнення суми від інфляції позов задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 625 ЦК України сума боргу, у разі прострочення виконання грошового зобовязання, визначається з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р) для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

Між тим, розраховуючи інфляційні нарахування, позивач виключив із періоду прострочення місяці 2010 року, в яких індекс інфляції становив менше одиниці.

Окрім того, позивач неправомірно врахував індекс інфляції за січень 2010 року, тоді як прострочення оплати має місце з 16.01.2010р., що також не узгоджується з зазначеними вище рекомендаціями Верховного Суду України.

За наведеного, в межах заявлених позовних вимог інфляційні нарахування становлять:

від суми боргу 3 355 626, 53 грн. з урахуванням індексів інфляції за лютий березень 2010 року 94 531, 35 грн.;

від суми боргу 1 472 549, 29 грн. з урахуванням індексів інфляції за квітень 2010 року вересень 2011 року 127 485, 52 грн.,

а всього: 222 016, 87 грн.

Розрахунки перевірені судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неприйняття ним зазначеного у видаткових накладних товару та підробки його підпису на них у звязку з наступним.

Матеріали справи містять накладні на повернення товару:

№ НШ-0000141 від 26.03.2010р. на суму 892 589, 77 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0000984 від 26.08.2009р.);

№ НШ-0000177 від 06.04.2010р. на суму 18 480, 00 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0000984 від 26.08.2009р.);

№ НШ-0000151 від 26.03.2010р. на суму 261748, 93 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0001271 від 22.09.2009р.);

№ НШ-0000176 від 06.04.2010р. на суму 17 549, 96 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0001271 від 22.09.2009р.);

№ НШ-0000152 від 26.03.2010р. на суму 101 280, 11 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0001166 від 16.09.2009р.);

№ НШ-0000153 від 26.03.2010р. на суму 31 200, 02 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0001679 від 21.10.2009р.);

№ НШ-0000154 від 26.03.2010р. на суму 100 580, 20 грн. (часткове повернення товару, поставленого за видатковою накладною № НШ-0001949 від 09.11.2009р.).

Письмовою заявою, що надійшла до господарського суду 06.12.2011р., відповідач підтвердив, що зазначені вище накладні на повернення товару він підписав особисто.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що він не отримав від позивача товар за спірними видатковими накладними.

Також, відповідач підтвердив, що підписав довіреності (незважаючи на їх зміст) на отримання товару № 8 від 21.10.2009р., № 9 від 23.12.2009р., № 8 від 04.11.2009р., № 3 від 25.11.2009р., які в оригіналах знаходяться у позивача та на підставі яких здійснювалася поставка товару за видатковими накладними № НШ-0001679 від 21.10.2009р., № НШ-0001949 від 09.11.2009р., № НШ-0002351 від 25.11.2009р., № НШ-0002350 від 25.11.2009р., № НШ-0002349 від 25.11.2009р., № НШ-0002782 від 23.12.2009р.

Кількість поставленого товару на підставі довіреності № 3 від 25.11.2009р. за видатковими накладними, за якими товар не повертався, є в межах кількості, зазначеної в довіреності.

Слід також зазначити, що відповідач підтверджує справжність свого підпису на акті звірки взаєморозрахунків з відповідачем, що проведена за спірним Договором, яким підтверджується борг відповідача перед позивачем у сумі 1 472 549, 29 грн.

Окрім того, на всіх видаткових накладних підпис, вчинений від імені відповідача, скріплений відтиском печатки відповідача, що не заперечує відповідач.

Відповідно до п. 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським обєднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за № 264/3557, яка була чинна на момент підписання видаткових накладних, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

При розгляді справи відповідач підтвердив, що печатка з його володіння не вибувала (не була втрачена чи викрадена).

В подальшому, за зверненням відповідача 02.12.2011р. постановою старшого слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Юр'єва Д.С. порушено кримінальну справу по факту заволодіння печаткою шляхом обману за ознаками ст. 357 ч. 1 КК України. Справа на час вирішення спору знаходиться на стадії досудового слідства.

Отже, враховуючи обставини справи та оцінюючи докази у їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, суд на час вирішення спору не вбачає підстав дійти висновку про те, що відповідач не отримав товар за спірними видатковими накладними.

Також, з огляду на наведене вище, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Клопотання відповідача про призначення судової експертизи не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню усне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, порушеної 02.12.2011р. постановою старшого слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Юр'єва Д.С. по факту заволодіння печаткою шляхом обману за ознаками ст. 357 ч. 1 КК України, у звязку з відсутністю для цього підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, оскільки кримінальна справа на час вирішення спору у даній справі не перебуває на вирішенні іншого суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, літ. А, адреса для кореспонденції: 08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 70, ідентифікаційний код 34453885) основний борг у сумі 1 472 549 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі пятсот сорок дев'ять) грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 222 016 (двісті двадцять дві тисячі шістнадцять) грн. 87 коп., 3% річних у сумі 96 908 (девяносто шість тисяч девятсот вісім) грн. 63 коп., проценти за товарний кредит у сумі 1 089 399 (один мільйон вісімдесят дев'ять тисяч триста девяносто дев'ять) грн. 93 коп., пеню у сумі 243 660 (двісті сорок три тисячі шістсот шістдесят) грн. 20 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 24 510 (двадцять чотири тисячі пятсот десять) грн. 60 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 226 (двісті двадцять шість) грн. 84 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 09.12.2011р.