Рішення № 20059241, 06.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.11р.Справа № 11/5005/15359/2011 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

до Дочірнього підприємства "Дагріс-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дагріс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 378,56 грн. за договором поставки

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_2 - представник, довіреність від 11.11.11р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 14 913,10 грн., що складають суму заборгованості за отриманий товар, поставлений на підставі договору поставки від 06.04.10р. за видатковими накладними № 7169 від 06.04.10р., № 9443 від 04.05.10р., 3585,48 грн. пені, 2147,00 грн. інфляційних, 847,51 грн. річних, 7456,55 грн. штрафу.

13.12.11р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. відповідно до якої останній зменшує суму річних до 661,90 грн., інфляцію грошових коштів до 1274,91 грн., пеню до 3072,10 грн., сума основного боргу та штрафу залишаються незмінними.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Відповідач відзив щодо заявлених вимог не надав, його представник в засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до отриманого господарським судом Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.11.11р., підприємство відповідача знаходиться за адресою, що зазначена у позовній заяві, на яку і була надіслані ухвали суду як про порушення провадження у справі так і про відкладення, а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.10р. сторони уклали договір поставки, згідно п.1.1 якого Постачальник (позивач у даній справі) зобов'язався в порядку та на умовах цього договору поставити Покупцю (відповідачу) товар, а останній взяв на себе зобовязання прийняти та оплатити його відповідно до умов договору.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив на адресу відповідача товар за видатковими накладними № 7169 від 06.04.10р., № 9443 від 04.05.10р. на загальну суму 41 127,10 грн.

В п.4.2 договору сторонами встановлено, що оплата здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дати отримання продукції Покупцем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, на загальну суму 5814,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частково відповідачем здійснено повернення товару, на суму 20 400,00 грн., про що свідчить накладна № 853 від 06.09.10р.

Доказів погашення заборгованості в сумі 14 913,10 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому уточненому розрахунку сума річних за період прострочення з 09.04.10р. по 30.09.11р. складає 661,90 грн., інфляція грошових коштів з квітня 2010 року по вересень 2011 року складає 1274,91 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати, договором передбачено сплату пені у розмірі 0,1% від суми невиконаного в строк зобов'язання за кожен календарний день періоду прострочення платежу ( п.6.2. договору).

Згідно наданому позивачем уточненому розрахунку до стягнення останнім нараховано суму пені у розмірі 3072,10 грн. за період з 09.04.10р. по 31.10.2010 року.

Розрахунок пені, що підлягає до стягнення позивачем завищено, оскільки його було здійснено без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, як вбачається із наданого позивачем уточненого розрахунку пені, її нарахування здійснено без врахуванням вимог ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Після перерахунку до стягнення підлягає пеня за період з 09.04.10р по 09.10.10р в сумі 1350,96 грн.

Крім того, в п.6.4 договору сторони дійшли згоди про те, що в разі порушення строків оплати більше одного місяця Покупець повинен оплатити Постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Розрахунок штрафу здійснено відповідно до умов договору, отже штраф в сумі 7456,55 грн. підлягає до примусового стягнення.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дагріс-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дагріс", (49000, м. Дніпропетровськ, пров.Л.Сталь,3, кв.18, р/р 26009050501036 в КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32926843) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (36014, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 14 913,10 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень) 10 коп. основного боргу, 1350,96 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят гривень) 96 коп. пені, 661,90 грн. (шістсот шістдесят одна гривня) 90 коп. річних, 1274,91 грн. (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні) 91 коп. інфляції грошових коштів, 7456,55 грн. (сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) 55 коп. штрафу, 256,57 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень) 57 коп. держмита, 221,16 грн. (двісті двадцять одна гривня) 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Повне рішення складено

14.12.11р.