Рішення № 20058489, 19.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2011Справа №5002-29/4500-2011 За позовом Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 81-А, код ЄДРПОУ 20873670);

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1);

Про стягнення 9354,28 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача не зявився;

Від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 08.11.2011 р;

- ОСОБА_3 представник, довіреність б/н від 08.11.2011 р;

Суть спору: Приватне підприємство фірма «Юнікс Трейд Ко» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 5564,38 грн., пені 1386,84 грн., штрафу 1699,32 грн.. інфляційних втрат 450,35 грн., 3% річних 253,39 грн., а всього - 9354,28 грн.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 35/10 поставки товару, а саме супутніх товарів для автомобілів, запасних частин авто хімії, від 17.02.2010 р, укладеного між сторонами по справі, та специфікацій до нього, в частині своєчасності та повноти оплати переданого відповідачеві товару на суму 5914,38 грн., що підтверджується підписом відповідача на прийомку товару, в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 5564,38 грн., яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за неналежне виконання умов договору, а також інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року позов Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.12.2011р. представники відповідача надали суду докази часткової оплати боргу у розмірі 565,00 грн., а також заявили клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на суму позову, яка підлягає стягненню строком на шість місяців. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання 19.12.2011р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач у судовому засіданні 19.12.2011р. позовні вимоги в частині основного боргу з урахуванням часткової оплати визнає та просить надати розстрочку виконання рішення суду.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2010р. між Приватним підприємством фірмою «Юнікс Трейд Ко» (далі постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець) укладений договір поставки №35/10 (далі договір, а.с. 9-12).

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом укладеного договору є те, що постачальник зобовязався на протязі дії договору поставляти зі складу ППФ «Юнікс Трейд Ко» запасні частини, авто хімію, мастила та супутні товари для автомобілів тощо (в подальшому товар) окремими партіями в асортименті (за номенклатурою), кількості, по цінам та у строки що остаточно погоджуються сторонами у відповідності з рахунками або накладними (перелік на поставку), що є невідємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 1.3 договору, загальна вартість договору складає (орієнтовно) 20000,00 грн.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що поставки здійснюються окремими партіями і в терміни, згідно замовлення покупця протягом строку дії цього договору.

Факт здійснення постачання партії товару фіксується накладною (п. 3.3. договору).

Відповідно до пункту 4.5.2 договору, покупець зобовязаний оплатити товар при поставці товару з оплатою «за фактом отримання товару» (якщо товар відпущений з відстрочкою платежу, а строк розрахунків в накладній не зазначений) - протягом трьох банківських днів з моменту прийняття покупцем зазначеної партії на суму, вказану в накладній.

У виконання умов договору поставки №35/10 від 17.02.2010р. ППФ «Юнікс Трейд Ко» за видатковою накладною №76892 від 31.03.2010р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 5914,38 грн. (а.с. 13).

Факт одержання ФОП ОСОБА_1. поставленого товару підтверджується підписом ОСОБА_1. в графі «отримав».

31.03.2010р. ФОП ОСОБА_1. здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 350,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №659 від 31.03.2010р. (а.с. 14).

Однак, у повному обсязі заборгованість за отриманий товар відповідач не сплатив, чим порушив взяті на себе договірні зобовязання, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 5564,38 грн.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія вих. №223 від 06.10.2011р. про погашення заборгованості за поставлений товар у триденний строк від дня предявлення вимоги (а.с. 15), залишена останнім без відповіді та задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач поставив за видатковою накладною відповідачеві товар на умовах сплати його відповідачем на протязі трьох банківських днів з моменту прийняття партії товару, тобто строк виконання грошового зобовязання відповідача перед позивачем за накладною від 31.03.2010р., сплив.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справи, відповідач сплатив позивачеві в рахунок погашення суми боргу за отриманий товар 01.12.2011р. 565,00грн., що підтверджується квитанцією №117 від 01.12.2011р. (а.с. 70).

Тому в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 565,00грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмета спору. Судові витрати в цій частині підлягають віднесенню на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в розмірі 4999,38грн.

Тому, позов в частині стягнення заборгованості за договором №35/10 від 17.02.2010р. в сумі 4999,38 грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, визнаний відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 253,39грн. за період з 06.04.2010р. по 12.10.2011р. та інфляційні втрати в розмірі 450,35грн. за період з 06.04.2010р. по 31.09.2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за поставлений товар, то у позивача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити суму 3 % річних у розмірі 253,39грн. та інфляційні втрати в розмірі 450,35грн., тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 06.04.2010р. по 12.10.2011р. 1386,84грн. пені та 1699,32грн. штрафу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.3 договору у випадку несплати чи сплати не у повному розмірі платежів, передбачених цим договором, у встановлені строки, сторона яка прострочила виконання грошового зобовязання, зобовязана сплатити іншій стороні пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 8.8 договору сторони обумовили, що у випадку, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник має право окрім суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 30 відсотків від простроченої суми.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, частина 4 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені з 06.04.2010р. по 12.10.2011р. з перевищенням 6 місячного терміну, що є порушенням приписів п. 4 ст. 232 ГК України.

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню з урахуванням 6 місячного строку, і правомірно нарахована сума пені становить 1372,65 грн. за період з 06.04.2010р. по 26.09.2011р.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 02.11.2011р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 43-44).

Крім того, згідно довідки №41, копія якої долучена в матеріали справи, солдат ОСОБА_1 з 06.05.2011р. перебуває на військовій (строковій) службі у частині Міністерства внутрішніх справ. Для військовослужбовців військової частини 3009 строк військової (строкової) служби встановлений 12 місяців (а.с. 50).

Також матеріали справи містять клопотання представника відповідача від 05.12.2011р., згідно з яким представник суму заборгованості відповідача перед позивачем визнає у повному обсязі та просить суд прийняти до уваги той факт, що ОСОБА_1. знаходиться на строковій військовій службі і не має можливості самостійно сплачувати заборгованість та дана сума боргу буде сплачуватись його батьками, просить суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Беручи до уваги те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, підприємницька діяльність його представниками від його імені не ведеться, а сам ОСОБА_1 виконує свій конституційний обов'язок як громадянин України перед державою, суд вважає це винятковим випадком та приводом до зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобовязання (погашення суми боргу частково), та те, що розміри пені та штрафу, які підлягають сплаті відповідачем на користь позивача можуть суттєво вплинути на фінансовий стан представників відповідача батьків, які беруть на себе зобовязання зі сплати суми боргу, відповідно до частини 2 статті 233 Господарського кодексу України, керуючись правами, наданими пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити нарахований розмір пені та штрафу, стягнувши з відповідача 277,37грн. пені і 339,86грн. штрафу.

При цьому, судом встановлено, що порушення відповідачем зобовязань за договором поставки №35/10 від 17.02.2011р. не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, оскільки іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Згідно з пунктом 6.3 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців, вважає його достатньо обґрунтованим, зокрема за мотивами викладеними вище та таким, що підлягає задоволенню, шляхом надання розстрочки виконання рішення суду у справі в частині стягнення основного боргу, штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, строком на шість місяців, щомісячними платежами за графіком.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» 4999,38 грн. заборгованості, 277,37 грн. пені, 339,86грн. штрафу, 3 % річних у розмірі 253,39грн. та інфляційні втрати в розмірі 450,35грн., всього 6320,35грн., надавши розстрочку виконання рішення строком на шість місяців шляхом сплати щомісячними платежами за наступним графіком:

грудень 2011р. 1054,40грн.;

січень 2012р. 1054,40грн.;

лютий 2012р. 1054,40грн.;

березень 2012р. 1054,40грн.;

квітень 2012р. 1054,40грн.;

травень 2012р. 1048,35грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Провадження у справі в частині стягнення 565,00грн. заборгованості припинити.

5. В частині стягнення 1359,46грн. штрафу та 1109,47грн. пені у позові відмовити.

6. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.