Постанова № 20057567, 20.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5004/546/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р.

у справі№5004/546/11 господарського суду Волинської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

до1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1

2. Приватного підприємства "Ірома", м.Луцьк

проВизнання недійсними договорів та стягнення 1979630,56грн.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5, довіреність від 21.10.11р. від відповідача 1:не з'явився

від відповідача 2:ОСОБА_6, довіреність від 24.10.11р.

ОСОБА_7, довіреність від 20.04.11р. ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м.Луцьк звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 та Приватного підприємства "Ірома", м.Луцьк про визнання недійсними договорів : оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 27.03.04р.; договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.04.04р.; договору оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 01.02.05р.; договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.02.05р.; договору оренди нежитлового приміщення від 03.01.06р.; договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 04.12.06р. та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 безпідставно одержаних коштів по договорах оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.04.04р., 01.02.05р., 03.01.06р., 04.12.06р. в розмірі 1979630,56грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11 задоволені позовні вимоги ПАТ "Західінкомбанк" до ПП "Ірома" та ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та стягнення 1 979 630,56 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. (головуючий суддя Дужич С.П., судді Юрчук М.І., Василишин А.Р.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ірома" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 16.06.11 р. у справі №5004/546/11 скасовано. Прийнято нове рішення яким в позові відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції позивач, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м.Луцьк, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. у справі № №5004/546/11, а рішення господарського суду Волинської області від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11 залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно було застосовано норми ч.3,4 ст. 267 ЦК України і невірно було застосовано вимоги ст.261 ЦК України стосовно визнання початку перебігу строку позовної давності.

Відповідачі у відзиві № 51 від 25.10.11р. на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечують , вважають їх безпідставними та необґрунтованими .

У призначене судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2010 року у справі № 06/31-92 визнано недійсним Договір від 04 грудня 1996 року №4/12 купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 1006,29 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2 , що був укладений між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, правонаступником якого є ПАТ “Західінкомбанк” (продавець) та МП "Інкомсервіс" та повернуто у власність банку нежитлове приміщення по АДРЕСА_2. Постановою Вищого господарського суду України у справі № 06/31-92 від 21 жовтня 2010 року вказане рішення залишено без змін, тобто набрало законної сили.

До прийняття означеного рішення , в період з 2004р. по 2006р. , стосовно нежитлової будівлі площею 1006,29 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2 були укладені :

-Договір оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 27 березня 2004 року між МП "Інкомсервіс" та ФОП ОСОБА_4;

-Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2004 року між ФОП ОСОБА_4 та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ;

-Договір оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 01 лютого 2005 року між МП "Інкомсервіс" та ФОП ОСОБА_4;

-Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2005 року між ФОП ОСОБА_4 та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ;

-Договір оренди нежитлового приміщення від 03 березня 2006 року між ФОП ОСОБА_4 та Житомирською філією КБ "Західінкомбанк";

-Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 04 грудня 2006 року між ФОП ОСОБА_4 та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ.

Вважаючи, з урахуванням фактів встановлених за рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2010 року у справі № 06/31-92, що МП "Інкомсервіс" не будучи власником спірного майна укладав вищеозначені договори, ПАТ “Західінкомбанк” звернувся до суду з вимогами визнати їх недійсними та стягнути безпідставно сплачені орендні платежі в сумі 1979630,56грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що правовим наслідком недійсності договору купівлі-продажу № 4/12 від 04.12.1996р. є неможливість вважати правомірним набуття МП "Інкомсервіс" права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2, а також є незаконність угод з розпорядженням нежитловим приміщенням в межах правовідносин оренди, суборенди, оскільки в силу ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, яка має майнові права. При цьому , суд першої інстанції на підставі ч.1 ст. 203 та ст.215ЦК України дійшов до висновку , що договори оренди від 27.03.04р., 01.04.04р., 01.02.05р., 01.02.05р., 03.01.06р., 04.12.06р. є недійсними, оскільки вони за своєю суттю та змістом не відповідають приписам ст. 761 ЦК України.

Враховуючи , що на виконання умов недійсних угод від 01.04.04р., 01.02.05р., 03.01.06р., 04.12.06р. КБ "Західінкомбанк" ТзОВ було перераховано на користь підприємця ОСОБА_4 орендні платежі на суму 1979630,70грн., суд першої інстанції дійшов до висновку про те , що вони підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Суди усіх інстанцій, розглядаючи даний спір дійшли до висновку про недійсність спірних договорів , проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11, апеляційний суд вказав на те , що судом першої інстанції не було враховано, що ПАТ „Західінкомбанк", звертаючись з позовом до суду 14 грудня 2010 року про визнання недійсними договорів оренди та суборенди укладених з березня 2004 року по 04 грудня 2006 року та повернення сплаченої протягом цього строку орендної плати, пропустив строк позовної давності, який в даному випадку становить три роки і перебіг якого почався не з моменту прийняття рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі, як вбачається з позовної заяви, а від дня його укладення.

З таким висновком суду апеляційної інстанції , колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується та вважає його незаконним з огляду на наступне.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення і не створює ніяких юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

При цьому, недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються. Така ж позиція висловлені Верховним Судом України у постанові від 03.03.09р. за № 6/89д/08 .

У зв'язку з цим господарського суду Волинської області дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За таких обставин, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду господарського суду Волинської області від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11 - залишенню в силі.

Витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. - скасувати, рішення господарського суду господарського суду Волинської області від 16.06.2011 року у справі № 5004/546/11 - залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Ірома", м.Луцьк на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк державне мито за подання касаційної скарги в сумі 21,25грн. (немайновий спір).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк державне мито за подання касаційної скарги в сумі 21,25грн. (немайновий спір) та в сумі 9898,15грн.(майновий).

Доручити господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко