Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2011 р. Справа № 06/5004/154/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
суддя Демидюк О.О. , суддя Бригінець Л.М. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 ( довіреність № 9 від 09.02.2011 р. )
відповідача (апелянта) - ОСОБА_2 ( довіреність № 170 від 16.04.2009 р. )
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна"
на рішення господарського суду Волинської області від 10.10.11 р.
на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2011р.
у справі № 06/5004/154/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" ( м. Кузнецовськ).
до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка).
про стягнення заборгованості в сумі 53 943 грн. 39 коп.
Відповідно до розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.11р. у справі №06/5004/154/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Щепанська Г.А., суддя Бригінець Л.М. , суддя Демидюк О.О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.10.11 р. у справі № 06/5004/154/11 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" ( м. Кузнецовськ) до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка) в сумі 32 832,13 грн.
Стягнуто з спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" 32330,18 грн. основного боргу, 434,06 грн. пені, 67,89 грн. - 3 % річних та 328,32 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 143,96 грн. витрат ІТЗ судового процесу.
В позові на суму 21 111,26 грн. відмовлено.
13.10.2011р. у справі № 06/5004/154/11 було прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" 6 466,04 грн. ПДВ, нарахованого на суму основного боргу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Волинської області від 10.10.11 р. та додатковим рішенням від 13.10.2011р., відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинскої області від 10.10.2011р. та додаткове рішення у справі № 06/5004/154/11 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково у сумі 17 128,75 грн. основного боргу, 171,29 грн. повернення витрат по сплаті державного мита, 75,08 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, зазначає:
- суд не взяв до уваги, що кошторис , на основі якого визначається договірна ціна договору будівельного підряду, сторонами договору взагалі не узгоджувався та не підписувався, відповідно, і кількість (об'єм) робіт, які мав виконати позивач, жодним чином не була погоджена останнім з відповідачем, а відтак сторонами не були узгоджені всі істотні умови договору будівельного підряду;
- суд не вірно тлумачить висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31.08.2011 року, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та не взяв до уваги висновок про те, що визначити ким та в яких обсягах виконувались будівельні роботи не можливо;
- судом не враховано, що акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010р. відповідачем не підписано;
- при вирішенні питання про розподіл витрат на проведення експертизи, суд невірно застосував ст. 49 ГПК України, а саме не здійснив перерахунок суми сплаченої відповідачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (а.с. 127-129).
01.12.2011р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти вимог та доводів викладених в ній. Зокрема, вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду у суді першої інстанції спору щодо стягнення заборгованості в сумі 53 943 грн. 39 коп. на підставі договору субпідряду , відповідний договір не визнавався відповідачем неукладеним. Крім того, в матеріалах справи наявні достатні докази, що підтверджують факт приймання робіт відповідачем.
Твердження Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" про те, що він не погоджується з висновком будівельно-технічної експертизи є безпідставним, оскільки зазначений висновок експертизи відповідачем не оскаржувався.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.10.2010р. між СП в формі ТзОВ "Шинака-Україна" ( Генеральний підрядник) та ТзОВ "Західатомбудмонтаж" ( Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 11/10/2010. (а.с. 10-11).
Предметом договору було виконання загально-будівельних робіт , зазначених в календарному графіку на об'єкті будівництва "Реконструкція існуючої будівлі з надбудовою мансардного поверху під молодіжний центр українсько-польської співпраці по вул.Центральній в с.Костюхнівка Маневицького району Волинської області".
Згідно п.1.2. договору Субпідрядник зобов'язався здійснювати виконання робіт згідно тарифів зафіксованих в додатку №2 до даного договору. (а.с. 12).
Договірна вартість робіт, які є предметом цього договору є твердою та складає суму підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт. Вартість фактично виконаних субпідрядником робіт розраховується згідно тарифів на роботи зафіксовані в додатку №2 та відображається в актах здачі-приймання виконаних підрядних робіт. При цьому виконання робіт, вартість та строк виконання яких не були узгоджені сторонами у додатку №1 та №2 погоджуються в додаткових угодах до даного договору.
П.2.2. договору визначено , що оплата здійснюється шляхом перерахування Генеральним підрядником грошових коштів на рахунок субпідрядника протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.
Із акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010року слідує, що Субпідрядник - позивач у справі виконував будівельні роботи по реконструкції існуючої будівлі з надбудовою мансардного поверху під молодіжний центр українсько-польської співпраці по вул.Центральній в с.Костюхнівка Маневицького району Волинської області. (а.с. 16).
Між тим, даний акт у встановленому договором субпідряду порядку відповідачем не підписаний.
З метою досудового врегулювання спору, ТзОВ "Західатомбудмонтає" неодноразово звертався до СП "Шинака-Україна" з проханням у добровільному порядку сплатити борг, який виник внаслідок часткової оплати виконаних робіт на підставі договору субпідряду №11/10/201 від 11.10.2010р (а.с. 18-19, 22-23).
За таких обставин відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт в строк до 21.12.2010 р. ( перша вимога про оплату вручена відповідачу 14.12.2010р. (а.с.19).
Як вбачається із матеріалів справи вимоги позивача про здійснення оплати виконаних робіт від 10.12.2010р., 17.12.2010р. та 28.12.2010р. залишені відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.03.2011р. призначено будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз . (а.с. 74-76).
На вирішення експерту були поставлені наступні питання:
1) Чи були виконані на обєкті будівництва "Реконструкція існуючої будівлі з надбудовою мансардного поверху під молодіжний центр українсько-польської співпраці по вул.Центральній в с.Костюхнівка Маневицького району Волинської області", роботи про які йдеться в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 р;
2) Яка вартість виконаних ТзОВ "Західатомбудмонтаж" підрядних робіт згідно акту за листопад 2010р.
У додаткових поясненнях та обґрунтуваннях до позовної заяви з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи №112 від 10.10.2011р. та в судовому засіданні представник позивача зазначає, що у висновку експерт вірно зазначив, що на момент проведення експертизи в зв'язку із виконанням значного обсягу робіт неможливо візуально визначити (побачити) та підтвердити об'єми допоміжних (прихованих) робіт без виконання яких неможливо було б виконати основні роботи, що вказані в акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року та які експерт міг візуально побачити при огляді об'єкта будівництва.
Водночас у суду не виникає сумніву щодо ясності та повноти зробленого експертами висновку, що дає право суду на підставі ст. 43 ГПК України прийняти його в якості належного та допустимого доказу у справі.
Як слідує із акту приймання виконаних будівельних робіт ( а.с.16) та висновку експерта ТзОВ "Західатомбудмонтаж" у листопаді 2010р. були виконані такі будівельні роботи:
- монтаж перемичок І поверху прибудови - 300,0грн.;
- демонтаж перемичок - 96,0грн.;
- монтаж перемичок -120,0грн.;
- цегляна кладка стін прибудови - 340,0грн.;
- цегляна кладка зовнішніх стін та колон - 488,75грн.;
- цегляна кладка стін II поверху - 1965,63грн.;
- монтаж перемичок другого поверху - 840,0грн.;
- монтаж металоконструкцій бандажа - 2385,0грн;
- монтаж металоконструкцій бандажа по осі 1 ряд А-Г - 1573,65грн.;
- монтаж перекриття “Терріва”- 21324,15грн.;
- штукатурення стін - 234,5грн.; влаштування бетонної підлоги - 2662,50грн.
Разом: 32330,18грн., з ПДВ - 38796,22грн. (а.с. 83-85).
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 32 932,13 грн., а з ПДВ 38 796,22 грн. підлягає до задоволення, в решті суми основного боргу слід відмовити, оскільки відсутнє її документальне підтвердження .
Крім того, позовна вимога про стягнення з відповідача 193,48 грн. 3 % річних за період з 09.11.2010р. по 11.01.201р. підлягає до задоволення частково в сумі 67,89 грн., у стягненні 125,58 грн. 3 % річних слід відмовити, оскільки нараховані не по акту, який є предметом судового розгляду та без врахування строку порушення грошового зобов'язання.
Разом з тим, після оголошення резолютивної частини рішення представник позивача у справі заявив про те, що судом не прийнято рішення про стягнення ПДВ, нарахованого на суму виконаних підрядних робіт в розмірі 32 330,18 грн., яка становить 6 466,04 грн.
Враховуючи, що сума податку на додану вартість згідно з приписами Закону України "Про податок на додану вартість" включається до загальної вартості виконаних робіт і є обов'язковою до сплати, суд дійшов висновку про її стягнення на підставі додаткового рішення.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 53943, 39 грн. заборгованості за виконання загально будівельних робіт на підставі договору субпідряду від 11.10.2011р. №11/10/2010.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації , а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору, позивач виконав роботи, відповідач прийняв роботу, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які містяться у матеріалах справи, але свої зобовязання щодо повної оплати не здійснив, заборгованість відповідача склала 32330,18 грн., а з ПДВ 38796,22 грн.
Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 32330,18 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобовязання щодо виконання робіт виконав, а відповідач свої зобовязання щодо повної оплати не здійснив, доказів сплати не надав.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судова колегія перевірила проведений розрахунок з врахуванням п.6.5.договору субпідряду, де зазначено, що у випадку прострочення термінів оплати генеральний підрядник повинен сплатити субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За таких обставин до стягнення підлягає пеня нарахована від суми простроченого платежу без врахування вартості робіт, які виконані поза погодженими умовами договору №11/10/2010 (32330,18 грн. -1356 грн.= 30974,18 грн.) за період з 10.12.2010р. по 11.01.2011р. в сумі 434,06 грн.
За вказаних обставин місцевий господарський суд правомірно відмовив у стягненні пені в сумі 578,25 грн.
Крім того, відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що позовна вимога про стягнення з відповідача 193,48 грн. 3 % річних за період з 09.11.2010р. по 11.01.201р. підлягає до задоволення частково в сумі 67,89 грн., у стягненні 125,58 грн. 3 % річних слід відмовити, оскільки нараховані не по акту, який є предметом судового розгляду та без врахування строку порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість включається до загальної вартості виконаних робіт і є обов'язковим до сплати.
Частиною 2 статті 4-3 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги та заперечення поданими доказами.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, є безпідставними та необгрунтованими, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу витрат за проведення будівельно - технічної експертизи, то відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, за проведення судової будівельно - технічної експертизи з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж", відповідно до ст. 49 ГПК України, належить до стягнення на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" 526, 56 грн. , а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" 1 348, 64 грн. Оскільки, ухвалою господарського суду Волинської області від 22.03.2011р. було покладено витрати на проведення експертизи та сплачено відповідачем - ТОВ - "Шинака - Україна", відповідно з позивача необхідно стягнути 526, 56 грн. витрат за проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 10.10.2011р. та додаткове рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.10.2011р. та додаткове рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2011р. у справі №06/5004/154/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
" 1. Стягнути з спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака - Україна" (код ЄДРПОУ 30659358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 36714555) 38 796, 22 грн. суму основного боргу (32 330,18 грн. сума основного боргу + 6 466,04 грн. - ПДВ нарахованого на суму основного боргу), 434,06 грн. - пені, 67,89 грн. - 3% річних, 328,32 грн. витрат на сплату державного мита та 143, 96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західатомбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 36714555) на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (код ЄДРПОУ 30659358) 526, 56 грн. витрат на проведення судової будівельно - технічної експертизи.
3. В позові на суму 21 111, 26 грн. відмовити."
3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.
4. Справу №06/5004/154/11 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригінець Л.М.
01-12/17479/11 17479/11
Судове рішення № 20024358, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 07.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 06/5004/154/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: