Постанова № 20024324, 16.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 5021/2173/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1- за довіреністю від 19.09.2011р. №316;

від відповідача не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми (вх.4962 С/2)

на рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011р.

у справі № 5021/2173/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО», що діє від власного імені як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний», м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 769026, 98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позов ПАТ «КІНТО», що діє від власного імені як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний», задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Сумихімпром»на користь ПАТ «КІНТО», що діє від власного імені як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний», 671992,00 грн. боргу, 42630,96 грн. пені, 7143,23 грн. витрат по сплаті держмита, 219,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні вимог щодо стягнення 54404,02 грн. пені відмовлено; клопотання ПАТ «Сумихімпром»про надання розстрочки виконання рішення залишено без задоволення.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст. 526, 527,529, 612 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.06.2009р. №В-06/09;6773ЛТД-Б з додатковими договорами до нього. В частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у розмірі 54404,02грн. рішення суду мотивоване порушенням вимог п.6 ст.232 ГК України при її нарахуванні. Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

ПАТ «Сумихімпром»(відповідач у справі) з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. у справі № 5021/2173/201, розстрочивши виконання рішення на 18 місяців рівними частками; стягнути з позивача державне мито у розмірі 3845,13 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення суду в частині відмови у розстроченні суми заборгованості прийнято з неповним врахування дійсних обставин справи, зокрема, зазначає, що виникнення заборгованості спричинено низкою обєктивних причин, які не залежали від нього, а отже ПАТ «Сумихімпром»неможна вважати недобросовісним боржником. Крім того, скаржник вказує на те, що враховуючи вплив фінансово-економічної кризи та відсутність чіткої політики Уряду відносно фінансування аграріїв і, як результат, відсутність попиту на продукцію відповідача. Також скаржник зазначає, що блокування рахунків позивача призведе до неможливості розрахунків з постачальниками газу, у звязку з чим існує загроза припинення постачання природного газу на підприємство, що потягне виникнення технологічної катастрофи на підприємстві.

ПАТ «КІНТО»(позивач у справі) відзивом на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. - без змін, як таке, що прийняте у відповідності до вимог норм матеріального та процесуально права. Зокрема, зазначає, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення враховані всі обєктивні обставини справи та встановлено, що відповідачем фактично надавалась ПАТ «Сумихімпром»розстрочка у сплаті заборгованості, однак ним не виконані умови додаткового договору від 07.06.2010р. №3 до договору купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09; 6373ЛТД-Б від 05.06.2010р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві, та просив рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. у справі №5021/2173/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(покупцем) в особі Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк (скорочено:«ВіЕйБі Банк», повірений покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд», який діє як комісіонер, що у відповідності до Статуту має повні права і повноваження для підписання та виконання умов цього договору (продавець), в особі директора, який діє на підставі Статуту та Замовлення №196 від 05.06.2009р. до договору комісії від 07.09.2006р. між продавцем та ВАТ «КІНТО», що діє від власного імені, як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “Народний” (комітент продавця), укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09;6373ЛТД-Б, відповідно до п.1.1 якого продавець зобовязується забезпечити передачу комітентом продавця у власність покупця цінні папери, повірений покупця зобовязується вчинити всі необхідні дії для прийняття цінних паперів на рахунок в цінних паперах покупця, а покупець зобовязується оплатити цінні папери зазначені в п.1.2 згідно з умовами цього договору, а саме: облігації процентні іменні серії А, бездокументарної форми випуску, емітентом яких є ВАТ «Сумихімпром», міжнародний ідентифікаційний код (код цінних паперів) UA4000013031, номінальною вартістю 1000грн. за одну штуку у кількості 571штук (а.с.11).

Загальна ціна договору становить 517000грн. (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.2 цього договору продавець зобовязаний до 12.06.2009р. включно надати своєму зберігачу розпорядження на списання цінних паперів зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах покупця.

Згідно з п.2.1 договору при виконанні продавцем умов п.2.2 договору повірений покупця (Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк В»), за умови надходження на рахунок повіреного покупця грошових коштів від покупця в сумі, достатній для здійснення викупу цінних паперів, зобовязаний до 12.06.2009р. перерахувати на банківський рахунок комітента продавця загальну вартість цінних паперів, вказану у п.1.3 цього договору.

У п.4.1 договору встановлено, що у разі ненадходження вчасно на виконання умов п.2.1 цього договору від покупця грошових коштів в сумі, достатній для здійснення викупу цінних паперів, покупець зобовязаний перерахувати (сплатити) на рахунок продавця пеню в розмірі 0,05% від загальної ціни договору за кожен день, коли мало місце таке прострочення.

Факт зарахування облігацій на рахунок у цінних паперах покупця (ПАТ «Сумихімпром») підтверджується випискою зберігача ПАТ «Укрсоцбанк»від 01.07.2010р. про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №055050 за період з 09.06.2010р. по 09.06.2010р. (а.с.12).

12.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(покупцем) в особі ВАТ Всеукраїнський Акціонерний банк (повірений покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд»( продавцем), в особі директора, який діє на підставі Статуту та Замовлення №196 від 05.06.2009р. до договору комісії від 07.09.2006р. між продавцем та ВАТ «КІНТО», що діє від власного імені, як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “Народний” (комітент продавця), укладено додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09;6373ЛТД-Б від 05.06.2009р., п.1 якого внесено зміни до п.1.2 договору, а саме: змінено ціну одного цінного паперу - 1030грн. за одну облігацію.

Відповідно до п.2 додаткового договору від 12.06.2009р. п.1.3 договору від 05.06.2009р. викладено у новій редакції: «Загальна ціна договору становить 532510грн.».

Згідно з п.3 вказаного додаткового договору доповнено договір п.1.4 наступного змісту: «Загальна вартість цінного паперу не включає в себе купонних виплат (процентного доходу), який повинен бути виплачений покупцем продавцю відповідно до умов Проспекту емісії цінних паперів; можливих штрафних санкцій та збитків, вимоги про відшкодування яких можуть бути заявлені продавцем відповідно до договору та законодавства»(а.с.13).

Листом від 01.06.2010р. №14-5561 ВАТ “Сумихімпром” підтвердило наявність заборгованості перед ТОВ “Кінто, Лтд” за облігації серії А в сумі 661408,44грн. в тому числі 128898,44грн.- процентний доход за 9-12 купонний період, та просить провести реструктуризацію заборгованості строком на один рік, починаючи з червня 2010р., з щомісячним погашенням рівними частками (а.с.14).

07.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд», який діє як комісіонер (продавцем) в особі директора, який діє на підставі Статуту та Замовлення №196 від 05.06.2009р. до договору комісії від 07.09.2006р. між продавцем та ПАТ «КІНТО», що діє від власного імені, як компанія з управління активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “Народний” (комітент продавця), укладено додатковий договір №3 до договору купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09;6373 ЛТД-Б від 05.06.2009р., п.1 якого сторони встановили, що відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09;6373 ЛТД-Б від 05.06.2009р. комітет продавця повністю виконав зобовязання за договором і передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність цінні папери, облігації прості іменні, серії А, бездокументарної форми випуску, емітентом яких є ВАТ «Сумихімпром», міжнародний ідентифікаційний код (код цінних паперів) UA4000013031, номінальною вартістю 1000грн. за одну штуку у кількості 571штук (а.с.15).

Відповідно до п.2 додаткового договору від 07.06.2010р. №3 сторони встановили, що зобовязання покупця по сплаті на користь комітента продавця грошової суми у розмірі 661408,44грн. своєчасно не виконані. Вищезазначена заборгованість включає в себе: 532510грн. - загальна вартість цінних паперів згідно з додатковим договором від 12.06.2009р. №1 до договору купівлі-продажу від 05.06.2009р.№В-06/09;6373 ЛТД-Б; 32224,61грн. - відсотковий дохід за девятий відсотковий період; 32224,61 - відсотковий дохід за десятий відсотковий період 32224,61грн.; 32224,61 - відсотковий дохід за одинадцятий відсотковий період; 32224,61грн. - відсотковий дохід за дванадцятий відсотковий період.

Пунктом 4 цього додаткового договору сторони встановили графік платежів покупця на користь комітента продавця в рахунок погашення боргу протягом червня 2010 року травня 2011 року.

Як вбачається з виписок по особовому рахунку ВАТ «Сумихімпром»останнім погашено заборгованість згідно додатковим договором від 07.06.2010р. №3 у наступних сумах: 01.07.2010р.- 35000грн; 12.07.2010р. 30990,92грн.; 11.08.2010р.-10149,67грн.(а.с.16-18).

09.09.2011р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 769026,98грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. позов задоволений частково з відстав, викладених вище ( а.с. 55-57).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” обіг цінних паперів це вчинення правочинів, повязаних з переходом права власності і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобовязання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (прилюдних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, сума боргу відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.06.2009р. №В-06/09;6373ЛТД-Б з додатковими договорами до нього складає 671992,00грн., підтверджена документально та визнана відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначена грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею ж 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 42630,96грн.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість відмови у розстроченні заборгованості відхиляються судом апеляційної інстанції з наступного.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

При цьому суду слід враховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Крім того, зі змісту статті 121ГПК України вбачається, що Господарським процесуальним кодексом не передбачено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює доводи, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що додатковий договір від 07.06.2010р. №3 до договору купівлі-продажу цінних паперів №В-06/09; 6373ЛТД-Б від 05.06.2009р. за своїм змістом є договором про реструктуризацію заборгованості, яка виникла за договором від 05.06.2009р. №В-06/09; 6373ЛТД-Б.

Як зазначено вище, вказаним додатковим договором від 07.06.2010р. №3 фактично на один рік розстрочено виконання зобовязань, які виникли відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.06.2009р. №06/09; 6393 ЛТД-Б строком до 30.05.2011р, однак умови додаткового договору від 07.06.2010р. №3 також відповідачем не виконані.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ВАТ “Сумихімпром” не надано ні місцевому господарському суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів того, що господарське та фінансове становище відповідача може ускладнити виконання судового рішення або зробити його неможливим, та доказів того, що одночасне погашення боргу призведе до порушення строків розрахунків з постачальниками енергоресурсів і сировини, що викличе зупинку виробництва.

Таким чином, судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням доказів на підтвердження і спростування заявлених вимог правомірно відмовлено у розстроченні виконання рішення суду.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи, спростовуються матеріалами справи та відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю.

За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” не підлягає до задоволення, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2011р. у справі №5021/2173/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови підписаний 13.12.2011р.