Постанова № 20024290, 09.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/7219/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Волокіта О.Г.

відповідача - Котляр П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4792 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24.10.11 р. у справі № 5023/7219/11

за позовом Міжнародний консорціум "Енергозберігання", м. Харків

до Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків

про стягнення 418766,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 р. позивач - Міжнародний консорціум "Енергозберігання" звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення суми заборгованості за договором поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. у розмірі 402400,00 грн., інфляційних сум за період прострочення з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 11729,57 грн., а також 3 % річних від простроченої суми за період прострочення з 01.04.2011 р. по 03.08.2011 р. у розмірі 4636,66 грн.

Позивач, надав заяви про зменшення розміру позовних вимог в зв’язку з частковою оплатою, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №10/06 від 20.05.2010 року у розмірі 312400,00грн., інфляційні за період прострочення з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у розмірі 11729,57грн., а також 3% річних за період з 01.04.2011р. по 03.08.2011р. у розмірі 4636,66грн.

У жовтні 2011р. КПКГ " Харківкомуночиствод" подало зустрічну позовну заяву, згідно якої просив визнати постачальника/позивача/ - Міжнародний консорціум "Енергозберігання" кредитором, що прострочив по договору поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. (№ 62/5-БЦ/10) з покупцем - Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2011р. по справі № 5023/7219/11( суддя Доленчук Д.О.) первісний позов задоволено повністю, стягнуто з КПКГ "Харківкомуночиствод" суму основного боргу у розмірі 312400,00грн., інфляційні у розмірі 11729,57грн., 3% річних у розмірі 4636,66грн., 3287,66грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати, доказів сплати не надав, на підставі ст. 526,625 ЦК України стягнута заборгованість, нараховані інфляційні та річні. В задоволенні зустрічного позову відмовлено з підстав необґрунтованості та не доведеності доводів викладених у зустрічному позову.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

У апеляційній скарзі зазначив, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме те, що позивачем за первісним позовом у договір поставки не внесено документу, якому, за якістю, повинен відповідати поставлений товар, що позивачем за первісним позовом фактично не здійснювались випробування товару з конкретними заводськими номерами 10289,10290. Доказом цього у справу позивачем за зустрічним позовом надано завірену копію протоколу від 14.02.2011р. пристрою плавного пуску без будь-якого заводського номеру.

Відповідач вважає, що позивачем не доведені обставини, які мають значення для справи, які суд визнав доведеними, що позивачем виконаний договірний обов'язок, передбачений п. 1.6 договору поставки, щодо підтвердження якості товару при його переданні, не має письмових доказів: сертифікатів якості, або інших документів, що підтверджують якість пристроїв заводські номери: 10289,10290, які призначені для роботи при напрузі електричного струму 6000 В.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не застосував ст. 613 ЦК України, ст. 268 ГК України в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що постачальник передав товар з документами, які підтверджують якість товару з заводськими номерами 10289,10290, номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на виконання умов договору разом із товаром були надані паспорти на кожну одиницю товару та посібник з експлуатації, що підтверджується Специфікацією № 1 до договору та накладною № 22 від 08.09.2010 р., договором не передбачено надання відповідачеві, як покупцю, або складання за його участі інших документів на підтвердження якості товару, твердження відповідача про порушення Інструкції П- 7 безпідставне.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між позивачем (постачальник) і відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 10/06 від 20.05.2010 року, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити пристрій плавного пуску РУПП 6000/1600 у кількості 2 штук (товар).

Пунктами 1.2., 4.2., 5.1 договору передбачено, що товар передається покупцю у кількості, асортименті, обумовленому в Специфікації № 1, що є невід'ємною частиною цього договору; загальна вартість товару складає 632400,00 грн.; поставка товару здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, відповідно до п. 4.3. договору, в якому передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 20% від загальної вартості товару, а залишкова сума виплачується на протязі 6-ти місяців рівними частинами з наступного місяця після отримання товару.

У п. п. 1.6, 5.8 договору зазначено, що якість товару має відповідати вимогам нормативних документів, державних стандартів, ТУ; у разі виявлення відхилень від вимог цього договору відносно кількості або якості товару, покупець впродовж п’яти робочих днів з моменту передачі товару, повинен повідомити про це постачальника.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору, відповідачем в період з 11.08.2010р. по 29.03.2011 р., здійснено авансовий платіж в сумі 126480,00 грн., що складає 20% від загальної вартості товару, всього відповідачем у вказаний період (разом із авансовим платежем) сплачено 145000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а позивач поставив відповідачу обумовлений в специфікації № 1 товар з паспортом та керівництвом по експлуатації, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 08.09.2010 р.

Претензій щодо кількості, якості та строків поставки товару, в порядку п.5.8. договору, відповідачем не пред’являлися, відповідач не вимагав від позивача надання йому або складання додаткових документів на підтвердження якості поставленого товару та не встановлював строк для їх надання.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача на відсутність в договорі такої істотної умови, як зазначення номерів та індексів стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів (ч. 2 ст. 268 ГК України), так як чинне законодавство України не визначає як істотну умову договору поставки зазначення в ньому конкретних стандартів та іншої документації про якість, про що свідчить, зокрема, зміст ч. З ст. 268 ГК України, в якій передбачено, визначення якості товару у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2011 року та 11 лютого 2011 року здійснені запуски приводів насосного агрегату відповідно На-2 за допомогою РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10289) та На-9 за допомогою РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10290), за результатами чого уповноваженими представниками позивача і відповідача складені Акти приймання в експлуатацію устаткування плавного пуску: від 24.01.2011 р. на РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10289) та від 16.02.2011 р. на РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ4 (зав. № 10290), із відповідними протоколами). Згідно зазначених Актів перед включенням здійснені наступні роботи: шефмонтаж згідно Робочого проекту РП1-152; перевірка міцності ізоляції силових ланцюгів підвищеної напруги; пуско - налагодження з перевіркою функціонування захисту та блокувань; вивчення персоналу.

Перелічені роботи відповідають умовам договору, склад експлуатаційної документації та її зміст достатні для експлуатації устаткування плавного пуску у складі приводу насосного агрегату. За результатами виконаних робіт, устаткування плавного пуску РУПП-6000/1600-0-1 УХЛ 4 прийнято відповідачем в експлуатацію.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в листах № 1146 від 04.04.2011 р. та № 2424 від 13.07.2011р. відповідач визнавав заборгованість за договором поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. та просив розстрочити оплату боргу, зауважень до якості товару та вимоги про надання йому будь-яких додаткових документів (акт про фактичну якість, сертифікат тощо) або проведення перевірки на підтвердження якості поставленого товару не було.

Отже, всі вищезазначені документи, оформлені за участю повноважних представників обох сторін, свідчать, що у відповідача не було претензій щодо кількості та якості поставленого позивачем товару та він не вимагав жодних додаткових документів на підтвердження якості поставленого товару.

Визнання відповідачем заборгованості за поставлений за договором товар підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків станом на 30.03.2011 р., відповідач не скористався передбаченим ст. 666 ЦК України правом відмовитися від договору та повернути товар, продовжував здійснювати часткову оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №3809 від 13.05.2011 р. на суму 10 000,00 грн., №4359 від 30.05.2011 р. на суму З0000,00 грн., №5500 від 06.07.2011 р. на суму 10000,00 грн., №5917 від22.07.2011р. на суму 10000,00 грн. №6164 від 01.08.2011 р. на суму 25000,00 грн.,№6390 від 08.08.2011 р. на суму 10000,00 грн., №6791 від 17.08.2011 р. на суму 10000,00 грн., №6827 від 18.08.2011 р. на суму 10000,00 грн. та №6951 від 23.08.2011р. на суму 10000,00грн., а всього 125000,00грн.

Як свідчать матеріали справи відповідач не виконав умови договору відносно здійснення остаточних розрахунків на протязі 6-ти місяців рівними частинами з наступного місяця після отримання товару, тобто: з 01 жовтня 2010 року по 28 лютого 2011 року по 84320,00грн. кожного місяця.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем, із вказівкою у платіжних дорученнях призначення платежу - "оплата за пристрій плавного пуску РУПП зг. дог. №10/06 від 20.05.2010р., без дод. уг.", сплачено 50000,00грн., що заборгованість відповідача складає 312400,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав, та задовольнив первісний позов щодо стягнення 312400,00грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Твердження відповідача, що просрочка виконання грошового зобов’язання відбулась в зв’язку з невиконанням позивачем умов договору в частині надання документів, підтверджуючих якість товару, безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема прийняттям товару без зауважень по якості, його частковою оплатою та відсутністю вимог про надання додаткових документів.

В зв’язку з прострочення виконання грошового зобов’язання суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 11729,00 грн. інфляційних та 4636,66 грн. річних.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання постачальника - Міжнародний консорціум "Енергозберігання" кредитором, що прострочив по договору поставки № 10/06 від 20.05.2010 р. (№ 62/5-БЦ/10) з покупцем - КПКГ "Харківкомуночиствод", які ґрунтуються, зокрема, на тому, що постачальник, як кредитор, прострочив (не виконав до теперішнього часу) свій обов’язок, у відповідності до п.п.1.6, 2.1. договору поставки.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, відповідного договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а у разі не передання продавцем при належностей товару або зазначених документів у встановлений строк, покупець вправі відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно зі ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення ним умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведена відсутність документів, підтверджуючих якість товару, при прийманні товару.

Так, у п. 4 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробнично –технічного призначення та товарів народного споживання по якості»№ П-7, зазначено, що приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точної відповідності зі стандартами, технічними умовами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукція, яка постачається/ технічний паспорт тощо / Відсутність зазначених супровідних документів не зупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт о фактичної якості та комплектності одержаної продукції і у акті зазначається, які документи відсутні.

Позивач за зустрічним позовом не надав доказів наявності зауважень по якості та комплектності товару або про відсутність документації на час прийняття товару від відповідача за зустрічним позовом, акт прийняття по якості та про відсутність документів не складався, відсутні також листи та відповідні претензії на час прийняття товару.

В зв’язку з чим посилання позивача за зустрічним позовом/боржника/ на ч. 2 ст. 613 ЦК України та прострочення кредитора, є необґрунтованим, оскільки боржником не доведено наявність невиконання зобов’язань кредитором, не зазначено, яку дію, встановлену договором або актами чинного законодавства, не виконав відповідач за зустрічним позовом та до вчинення якої боржник не міг виконати свого обов'язку - сплатити вартість отриманого товару, чи випливає це із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, поставка товару позивачем за первісним позовом здійснена у відповідності до вимог договору та положень чинного законодавства України, претензій щодо кількості та якості товару або надання додаткових документів з боку відповідача не надходило, що свідчить про безпідставність доводів позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Предметом даного судового розгляду є вимога позивача за зустрічним позовом про визнання постачальника/позивача/ кредитором, що прострочив по договору поставки з покупцем, наявність чи відсутність прострочки кредитора розглядається при вирішенні справи, та не може бути окремою позовною вимогою.

Згідно зі ст.ст. 20 ГК України, 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як визнання постачальника/позивача/ кредитором, що прострочив по договору поставки з покупцем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 20,193,268 ГК України, ст.ст. 16, 530, 613, 625, 666, 688 ЦК України, ст.ст. 101- 105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2011р. по справі № 5023/7219/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції : Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 09.12.2011 р.